Ухвала суду № 79980112, 20.02.2019, Зіньківський районний суд Полтавської області

Зіньківський районний суд в Полтавській області

________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/1843/18

Номер провадження 1-кп/530/23/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2019 р. Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г., прокурора Чубенка А.І., захисника-адвоката Постернак М.І., розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Зіньків Полтавської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170170000454 від 12.11.2018 року, відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Із Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області надійшов для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, який ухвалою суду призначений до розгляду у судовому засіданні.

07.02.2018 р. обвинувачений ОСОБА_2 заявив відвід судді Должко С.Р.. Ухвалою суду від 14.02.2019 року під головуванням судді Дем'янченко С.М. у задоволенні відводу було відмовлено в зв'язку з тим, що заява не є вмотивованою, оскільки не містить достатніх та належних даних які б свідчили про наявність підстав для відводу.

20.02.2019 року до початку судового засідання, обвинувачений ОСОБА_2 повторно заявив відвід головуючому судді Должко С.Р. по кримінальній справі №530/1843/18 та повідомив, що 20.02.2019 року він поскаржився у Полтавську обласну прокуратуру на дії головуючого, щоб його притягли до відповідальності надавши відповідно копію заяви та поштового повідомлення.

Суддею Должком С.Р. заявлено самовідвід у справі з тих підстав, що він не може брати участь у розгляді даної скарги, оскільки недовіра обвинуваченого (скаржника) до нього як до судді може вплинути як на думку учасників даного кримінального провадження так і сторонніх спостерігачів, зашкодити об'єктивному вирішенню даної справи, крім того у обвинуваченого (скаржника) по справі вже сформована думка щодо неможливості участі судді Должка С.Р. у вирішенні його справи.

Суддя з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду провадження незалежним і безстороннім судом, вважає, що не може брати участь у даному кримінальному провадженні.

Прокурор заперечував про задоволення заяви. Обвинувачений, він же скаржник, у судовому засіданні не заперечував проти задоволення самовідводу та вважав, що дана заява обґрунтована, відповідає вимогам кримінально процесуального закону та підлягає задоволенню. Захисника-адвокат Постернак М.І. підтримав обвинуваченого та вважав, що дана заява обґрунтована, відповідає вимогам кримінально процесуального закону та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР(далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009року, п.66, 67).

У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31, «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989року, п.48).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Згідно ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник та інші зобовязані заявити самовідвід.

Заяви про самовідвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заява про самовідвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду.

Беручи до уваги, що учасником процесу заявлявся відвід судді та висловилася недовіра судді вважаю, що при розгляді цієї справи у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді, у звязку з чим, вважаю доцільним заяву про самовідвід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,80 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заявлений самовідвід головуючого по справі судді Должко С.Р. - задовольнити.

Кримінальну справу № 530/1843/18, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170170000454 від 12.11.2018 року, відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.187, ч.2 ст.263 КК України передати до канцелярії суду на повторну реєстрацію та розподіл у відповідності з вимогами ч.3 ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р.Должко