Ухвала суду № 79979741, 20.02.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9433/18

Провадження 1-кп/524/119/19

УХВАЛА

20.02.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді Олейнікової Г.М.

при секретарі Денисенко Н.В.

за участю прокурора Сень Д.С.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090003475 від 23.09.2018 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні ,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090003475 від 23.09.2018 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

19.11.2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 17.01.2019 року включно.

У зв'язку з тим , що судовий розгляд справи відкладається на 21.03.2019 року , так як по справі не допитані усі свідки, не досліджені письмові докази і головуючий по справі- суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_3 буде перебувати у частині невикористаної відпустки з 04.03.2019 року по 17.03.2019 року включно, а у обвинуваченого ОСОБА_2 15.03.2019 року сплине строк тримання під вартою, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою .

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, який вважає, що треба обвинуваченому ОСОБА_2 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме обвинувачений знаходячись на волі може переховуватись від суду, впливати на недопитаного свідка, захисника ОСОБА_1, який заперечує проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, так як прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені , також суду не надано доказів того, що обвинувачений може ухилитись від явки до суду,у зв,язку з чим просить суд скасувати запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою , обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримує думку свого захисника , приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, продовжений ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука спливає 15.03.2019 року.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справі «ОСОБА_4 проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою. Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що обвинувачений обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину , передбаченого ст. 121 ч.2 КК України та обставини вчинення злочину.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, судом враховується , що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2 віднесений відповідно до ст.12 КК України до тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 2 ст.121 КК України санкцією від 7 до 10 років позбавлення волі , що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може з метою уникнення від покарання, переховуватись від суду, впливати на недопитаного свідка, також обвинувачений немає постійного місця проживання , міцних соціальних зв,язків , офіційно не працює , немає постійного джерела доходу, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення . Також враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин , передбачений санкцією ч.2 ст.121 КК України, , суд дійшов до висновку, щодо відсутності підстав для зміни чи скасування ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для запобігання вказаним ризикам, судом також враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.

Таким чином, суд, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, а також враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 15.03.2019 року, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на шістдесят днів, а саме до 20.04.2019 року .

Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372 КПК України, суд , -

У х в а л и в :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 20.02.2019 року по 20.04.2019 року включно .

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова