Ухвала суду № 79978150, 20.02.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 2/325/29/2019

325/209/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Васильцової Г.А.

при секретарі – Міняйло А.П.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні цивільної справи за позовом публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року ПАТ "АкцентБанк" звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 14714,68 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати, а саме суму судового збору 1378,00 грн.

Заочним рішенням Приазовського районного суду від 28 березня 2016 року позов ПАТ "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором був задоволений та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент Банк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 20 грудня 2013 року у розмірі 14714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 68 копійок, яка складається із: 5901,92 грн. - заборгованості за кредитом; 6535,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1100,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) і 676,89 грн. - штраф (процентна складова), а також були стягнуті судові витрати по справі у розмірі 1378,00 гривень.

10.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заочного рішення Приазовського районного суду від 28 березня 2016 року, мотивуючи тим, що не зміг з поважних причин бути присутнім в судовому засіданні 28 березня 2016 року під час ухвалення рішення, оскільки не проживав за адресою реєстрації та не отримував кореспонденцію направлену на його ім’я. Крім того, посилається на те, що до ухвалення судового рішення, тобто до 28 березня 2016 року, ним була сплачено сума боргу у розмірі 12800 гривень, без урахувань штрафів, оскільки згідно положень, закріплених у ст. 61 Конституції України та ст.. 549 ЦК України, існує заборона подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Ухвалою Приазовського районного суду від 21 листопада 2018 року заочне рішення Приазовського районного суду від 28 березня 2016 року було скасоване та справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, та неодноразово призначалася до розгляду.

За клопотанням ОСОБА_1 ухвалою суду від 21 листопада 2018 року було витребувано з ПАТ «АкцентБанк» наступні докази: а саме: відомості про кредитні договори, які були укладені між ПАТ «АкцентБанк» та ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 протягом 2012-2016 років, в саме: дату, номер та на яку суму, а також строк їх дії; чи переукладався кредитний договір № б/н 20.12.2013 року між ПАТ «АкцентБанк» та ОСОБА_1 № SAMAB00000001669021 від 29.01.2014 року; чи передавалися з інших банків (фінансових установ) на підставі договорів про відступлення права вимоги кредитні договори укладені зі ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, до ПАТ «АкцентБанк».

17 грудня 2018 року на електронну адресу суду (22 грудня 2018 року на поштову адресу суду) від АТ «Акцент Банк» надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою Приазовського районного суду від 17 грудня 2018 року за клопотанням представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 судом витребувані докази, а саме: детальний розрахунок суми заборгованості по кредитному договору б/н (SAMAB00000001669021) від 20.12.2013 року, укладеним між ПАТ «АкцентБанк» та ОСОБА_1, станом на день ухвалення Приазовським районним судом рішення по справі, а саме станом на 28.03.2016 року, з урахуванням сплачених ОСОБА_1 04.03.2016 року суми 12800 гривень.

Крім того, судом попереджався позивач про наслідки не виконання вимог ухвали суду відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

17 січня 2019 року на поштову адресу суду з АТ «АкцентБанк» надійшов розрахунок суми заборгованості по кредитному договору б/н (SAMAB00000001669021) від 28.01.2014 року, укладеним між ПАТ «АкцентБанк» та ОСОБА_1, станом на 30 листопада 2018 рік.

Вказаний розрахунок наданий до договору б/н (SAMAB00000001669021) від 28.01.2014 року, при цьому згідно довідок наданих позивачем, з відповідачем укладався один договір б/н (SAMAB00000001669021) саме 20.12.2013 року /а.с. 136/.

Тобто, ухвала суду від 17 грудня 2018 року не була виконана.

Ухвалою Приазовського районного суду від 29 січня 2019 року повторно судом витребувані докази, а саме: детальний розрахунок суми заборгованості по кредитному договору б/н (SAMAB00000001669021) від 20.12.2013 року, укладеним між ПАТ «АкцентБанк» та ОСОБА_1, станом на день ухвалення Приазовським районним судом рішення по справі, а саме станом на 28.03.2016 року, з урахуванням сплачених ОСОБА_1 04.03.2016 року суми 12800 гривень.

Також, повторно, судом попереджався позивач про наслідки не виконання вимог ухвали суду відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Проте, витребувані судом докази суду не були надані.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не повідомив суд про причину своєї неявки. Інших доказів, уточнених вимог, клопотань суду не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте надав суду заяву, в якій просить позовну заяву залишити без розгляду, мотивуючи тим, що позивач не виконав вимоги ухвали суду, та не надав докази суду, які витребовувалися неодноразово ухвалами суду.

Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суд, оглянувши заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 20.12.2013 року у розмірі 14714,68 гривень – 16 лютого 2016 року.

Рішення по зазначеній справі було ухвалене 28 березня 2016 року.

Згідно наданих розрахунків, боржником відповідачем по справі 04 березня 2016 року, до ухвалення рішення по справі, була сплачена сума в розмірі 12800 гривень в рахунок погашення заборгованості.

Проте, отримавши на рахунок кошти позивач свідомо до ухвалення рішення не повідомив суд про погашення відповідачем заборгованості, не надав уточнені позовні вимоги з урахуванням сплачених сум відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Таким чином, для всебічного з’ясування обставин, які не були відомі суду на час ухвалення заочного рішення 28 березня 2016 року, його було скасовано, та за клопотанням представника відповідача неодноразово, про що свідчать ухвали суду від 17 грудня 2018 року та 29 січня 2019 року /а.с. 131, 151/ був витребуваний детальний розрахунок суми заборгованості по кредитному договору б/н (SAMAB00000001669021) від 20.12.2013 року, укладеним між ПАТ «АкцентБанк» та ОСОБА_1, станом на день ухвалення Приазовським районним судом рішення по справі, а саме станом на 28.03.2016 року, з урахуванням сплачених ОСОБА_1 04.03.2016 року суми 12800 гривень; та одночасно позивача було повідомлено про наслідки від ухилення виконання ухвал суду на підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Однак, вимоги суду про надання у встановлений судом строк витребуваного документу позивачем не були виконані, витребуваний документ суду не був наданий.

Згідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно п. 9 ч. 1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника відповідачки та залишити цивільну справу за позовною заявою ПАТ "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - без розгляду, роз’яснивши позивачу його право на звернення до суду повторно.

Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 – задовольнити.

Цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала суду складена 20 лютого 2019 року.

Суддя: Г.А. Васильцова