Рішення № 79978132, 14.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.02.2019

Справа № 320/565/19

Провадження № 2/320/1433/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.

В обґрунтування позову посилається на те, що 24 квітня 2009 року між нею та відповідачем, ОСОБА_2 було укладено шлюб. В період даного шлюб в них народився син - ОСОБА_3, 30 квітня 2010р.н. Її син - ОСОБА_3, проживає разом із нею, відповідач, ОСОБА_2 не приймав та не приймає участі у вихованні та житті дитини та не підтримує з дитиною стосунки до теперішнього часу. На даний час їх сину виповнилося 8 років, та вона має можливість подорожувати з ним за кордон для оздоровляння та подорожей. З батьком дитини вона не спілкувалась з літа 2018 року, та вона з ним не підтримує будь-які зв'язки, на даний час їй не відомо його місце знаходження. На даний час є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дитини за межі України, тому вона просить суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, 30.04.2010р.н., в період з 01 березня 2019 року по 01 лютого 2020 року без згоди батька дитини - ОСОБА_2, 24.04.1955р.н. за межі України до будь-якої країни та оформлення проїзних документів дитині для виїзду за кордон України.

В судове засідання позивача не з’явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином поштовим повідомленням та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.

Представник третьої особи - Відділу опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради – в судове засідання не з’явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить винести рішення з урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абз.2 ч. 3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

У відповідності до вимог ст. ст.7, 15 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, 24.04.2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія 1-ЖС № 088271, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 276 (а.с.7).

Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії І-ЖС № 146546, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 527 (а.с.6).

Відповідно до довідки головою правління ОК «Престиж-Буд» ОСОБА_4 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею за цією адресою зареєстрований її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

Відповідно до характеристики з Мелітопольської Загальноосвітньої школи І-ІІ1 ступенів №11, ОСОБА_3 навчається в школі з 1 вересня 2018 року. На уроках активний, правильно і швидко виконує завдання. Роботи у зошиті охайні, виконані у повному обсязі. Мовлення розвинуте. На питання відповідає повною відповіддю, грамотно. Хлопчик товариський, доброзичливий. Має гарні стосунки з однокласниками, швидко іде на контакт. Активно бере участь у шкільній та позашкільній діяльності. До виконання доручень ставиться сумлінно. Поважає дорослих. Мати приділяє належну увагу вихованню сина, постійно цікавиться його навчанням. Відвідує батьківські збори (а.с.9,10).

Відповідно ч.2,3 ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно ч.3 ст.151 СК України, батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаної Україною 21.02.1990 року, ратифікованої Україною 27.02.1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 має можливість виїжджати з дитиною за кордон для оздоровляння, подорожей та в період 2019 року вона планує відвідати декілька країн.

Відтак, судом встановлено, що короткочасний виїзд дитини за кордон для оздоровлення та відпочинку буде в інтересах насамперед самої дитини, оскільки таке сприятиме всебічному розвитку, набуттю нового досвіду та загалом світосприйняттю.

Згідно ч.2 ст.4 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно до ст. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57, передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: - рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Згідно п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду. Оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітніх дітей за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що позивач на теперішній час не може отримати дозвіл у відповідача на виїзд дитини за кордон, у позасудовому порядку сторони не можуть вирішити дане питання, оскільки не спілкуються з 2018 року та на даний не відомо точне місце знаходження відповідача, право дитини на вільне пересування та виїзд за кордон не може бути обмежене, а сам виїзд дитини за кордон не порушує прав відповідача, як батька дитини, та вчиняється матір'ю в інтересах дитини. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із засад рівності прав батьків на участь у вихованні та спілкуванні з дитиною. Разом з тим, реалізація особами своїх батьківських прав не може мати наслідком порушення прав дитини на вільний та всебічний розвиток, тому суд вважає за необхідне надати ОСОБА_1В дозвіл на право тимчасового виїзду дитини на певний строк за межі України за кордон та виготовлення відповідних проїзних документів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 211, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.150 Сімейного Кодексу України, ст.13 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 Вікторівни до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька – задовольнити повністю.

Дозволити оформлення проїзних документів дитини для виїзду за кордон України, для тимчасового виїзду неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, 30.04.2010р.н., за межі України до будь-якої країни в період з 01 березня 2019 року по 01 лютого 2020 року в супроводі його матері ОСОБА_1 24.04.1988р.н. без згоди та супроводу батька дитини - ОСОБА_2, 24.04.1955р.н., з обов’язковим поверненням в Україну.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, 30.04.2010р.н., за межі України до будь-якої країни в період з 01 березня 2019 року по 01 лютого 2020 року в супроводі його матері ОСОБА_1 24.04.1988р.н. без згоди та супроводу батька дитини - ОСОБА_2, 24.04.1955р.н., з обов’язковим поверненням в Україну.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_6