Рішення № 79976921, 19.02.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/214/19

провадження №2/243/549/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

Секретаря судового засідання Плаксіної Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов’янська, цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2 міської ради Донецької області

за участю третьої особи: Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори

вимоги позивача: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 виклад позиції позивача.

1. У січні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради Донецької області, за участю третьої особи: Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 25.11.2016 року у м. Горлівка Донецької області помер її чоловік – ОСОБА_4. За життя, вона з чоловіком мешкала за однією адресою: м. Горлівка, вул. Комсомольська, 23/12, однак її чоловік був зареєстрований за іншою адресою, яка зазначена у його паспорті. Після смерті ОСОБА_4, через скрутне матеріальне становище та незадовільний стан здоров’я, вона не змогла своєчасно звернутись до відповідного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Крім того, не мала свідоцтва про смерть українського зразка, яке також було необхідне для прийняття спадщини. Рішенням Слов’янського міськрайонного суду від 20.04.2018 року, її заява була задоволена та був встановлений факт смерті її чоловіка.

Отримав свідоцтво про смерть, вона звернулась до нотаріуса Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, яка залишилась від її чоловіка. Враховуючи той факт, що вона не мала, як матеріальної так і фізичної можливості залишитися у м. Бахмут, вона доручила своєму представнику надати до нотаріуса відповідну заяву для отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. 19.06.2018 року її представник направив нотаріусу заяву, якою просив надати інформацію щодо можливості отримання свідоцтва про право на спадщину, після свого померлого чоловіка ОСОБА_1 Станом на час звернення до суду відповідь на дану заяву так і недійшла.

Враховуючи той факт, що м. Горлівка, як на 2016 рік так і на даний час є територією, яка тимчасово окупована, тому для отримання свідоцтва про смерть українського зразка і для прийняття та оформлення спадщини, необхідно виїжджати у найближчий населений пункт на підконтрольній українській владі території, що за станом її здоров’я було неможливим, оскільки після смерті її чоловіка, вона впала та зазнала серйозних ушкоджень, розрив зв'язок.

Просить суд, визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 25.11.2016 року, три місяця з дня набрання законної сили рішенням суду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2. Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання юридичної допомоги від 20.12.2018 року (а.с.15) в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд позову за відсутності сторони позивача, на позовних вимогах наполягає, просить суд їх задовольнити (а.с.45).

3. Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Донецької області в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив.

4. Представник третьої особи: Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без представника Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори (а.с.37).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 14.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено у справі підготовче засідання. Витребувано з Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори довідку про рух спадкової справи, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого 25.11.2016 року, а також відомості про те чи звертався хто-небудь до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини чи з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.22).

6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зі згоди позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 був чоловіком позивача ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвами про укладення шлюбу серії І-ЖТ № 299070 від 04.10.1975 року (а.с.9).

8. 25.11.2016 року у м. Горлівка Донецької області помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ІІ-НО № 038173 від 03.07.2018 року (а.с.10).

9. Відповідно до повідомлення Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 18.01.2019 року, після смерті 25.11.2016 року ОСОБА_4, в Першій ОСОБА_2 державній нотаріальній конторі спадкова справа не заводилась (а.с.36).

V. Оцінка Суду.

10. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

11. Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Однак, позивач у встановлений законом строк не подала заяву про прийняття спадщини, тобто не прийняла її.

12. Згідно до п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

13. Крім того, відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов’язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

14. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

15. Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки він втратить право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем нерозмірним з його діями, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

16. Так, у відповідність до Указу президента від 14 квітня 2014 року введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, на території м. Горлівки не в повному обсязі працювали нотаріуси, банки та державні реєстри.

У зв’язку з чим, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території м. Горлівки, він не мав можливості звернутися вчасно до нотаріальної контори, що і стало причиною пропуску строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Крім того, позивач ОСОБА_1 саме після смерті свого чоловіка – ОСОБА_4 отримала розрив зв'язок та проходила лікування у період з 28.11.2016 року по 30.05.2017 року в Міській лікарні № 2 м. Горлівки, що підтверджується медичною довідкою з історії хвороби (а.с.13).

17. З листа завідувача Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_6 №9/01-16 від 18.01.2019 року (а.с.36), вбачається, що спадкова справа до майна померлого 25.11.2016 року ОСОБА_4 – відсутня.

18. У відповідність до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

19. Таким чином, зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов на тій підставі, що, на думку суду, позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і тому суд визначає позивачу додатковий строк для прийняття спадщини у продовж трьох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

20. Позивач, відповідно до позову не вимагає компенсації за понесені ним судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 1258, 1264, 1268-1272 ЦК України, ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області, за участю третьої особи: Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після ОСОБА_4, померлого 25.11.2016 року – 3 (три) місяця, починаючи з дня наступного після набрання рішення законної сили.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України – до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_7