Рішення № 79967448, 20.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/5426/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 10 травня 2018 року;

- зобов'язати Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 10 травня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2-ї категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби "Овруч" І категорії тип "Б". Відповідно до наказу начальника 9 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 травня 2018 року № 121-ОС його було звільнено з військової служби в запас, у зв'язку з закінченням строку контракту, а наказом від 10 травня 2018 року № 122-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Разом з тим позивач стверджує, що нарахування та виплата йому грошового забезпечення проводилося відповідачем не в повному обсязі, зокрема, за період проходження служби з 01 червня 2015 року по день виключення зі списків особового складу, індексація грошового забезпечення йому не виплачувалась. Вважаючи дії Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати індексації грошового забезпечення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

05 грудня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом, якого в задоволенні позову просить відмовити.

Розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2-ї катерогії 3 відділення інспекторів прикордонної служби "Овруч" І категорії тип "Б". Відповідно до наказу начальника 9 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 травня 2018 року № 121-ОС його було звільнено з військової служби в запас, у зв'язку з закінченням строку контракту, а наказом від 10 травня 2018 року № 122-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

З метою реалізації свого права на отримання індексації грошового забезпечення, ОСОБА_2 звернувся до відповідача із відповідною заявою, в якій просив виплатити йому індексацію грошового забезпечення.

Листом Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26.10.2018 за № 85/11/44/32/І-86 позивача повідомлено, що за період з січня по вересень 2015 року індексація у військовій частині 1495 не виплачувалась, оскільки 12.10.2015 позивач вибув для подальшого проходження служби до військової частини 9937, повторно переведений до військової частини 1495 30.03.2016. Індексація за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 виплачувалась у жовтні-грудні 2015 рок, тобто в період, коли ОСОБА_2 проходив військову службу в іншій військовій частині. Інформація щодо невиплаченої індексації за період з січня по вересень 2015 року була вказана у грошовому атестаті, виданого при виключені зі списків особового складу військової частини 1495, тому для тримання інформації щодо виплати індексації за вищевказаний період необхідно звернутися до військової частини, в якій на той момент проходив службу позивач.

Для отримання інформації щодо виплати індексації позивач звернувся до Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Листом Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.11.2018 за №11-10716 ОСОБА_2 повідомлено, що за період проходження служби у військовій частині 9937 з 05.10.2015 по 28.03.2016 позивачу була виплачена індексація за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 в сумі 2076,11 грн. Виплата індексації з січень-червень 2015 року було здійснено в листопаді 2015 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

З приводу наявності у позивача права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1)підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік .

В контексті наведеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Про те, як вже зазначалося, позивачу за період з 01.06.2015 по дату виключення позивача зі списків особового складу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправні дії відповідача щодо її не нарахування та невиплати.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на статтю 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, згідно з якими проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв'язку з цим індексації з 01.06.2015 вказані норми не містить. Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 у справі № К/800/3206/16 (368/1047/15-а).

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.06.2015 по 10.05.2018, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що в період з 05.10.2015 по 28.03.2016 позивач проходив службу у військовій частині 9937, то нарахуванням і виплата індексації грошового забезпечення за вказаний період повинна проводитися Донецьким прикордонним загоном Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

З огляду на вказане, позовні вимог підлягають задоволенню частково.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. С.Параджанова, 125, м. Житомир, 10025; код ЄДРПОУ 14321914) про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. С.Параджанова, 125, м. Житомир, 10025; код ЄДРПОУ 14321914) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 05 лютого 2015 року та з 30 березня 2016 року по 10 травня 2018 року.

Зобов'язати Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. С.Параджанова, 125, м. Житомир, 10025; код ЄДРПОУ 14321914) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 05 лютого 2015 року та з 30 березня 2016 року по 10 травня 2018 року.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов'язання Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 06 лютого 2015 року по 29 березня 2016 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева