Рішення № 79966412, 11.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5291/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Колодій О.Р.,

за участю:

позивач, представник позивача не прибули,

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_2В.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі – відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови від 04.05.2018 № ЛВ279/893/АВ/ФС.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу є протиправною, оскільки контролюючим органом не було складено акту про виявлення правопорушень, а також не повідомлено ФОП ОСОБА_2 про проведення розгляду справи, в результаті якого винесено постанову про накладення штрафу. Вважає що, позивачем не допущено порушень законодавства про працю, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки. Індекс споживчих цін протягом 2017 року не перевищував 103 відсотки, а відтак у позивача не виникло обов’язку проводити індексацію заробітної плати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду пояснення від 24.01.2019 (вх. № 2602), у яких зазначає що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить проводити розгляд справи без його участі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в результаті проведеного інспекційного відвідуваннями працівниками контролюючого органу складено акт, примірник якого вручено позивачу, про що свідчить підпис ФОП ОСОБА_2 на складеному акті. Щодо повідомлення позивача про розгляд справи, вказує, що виклик на розгляд справи надіслано ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом. Неодержання позивачем адресованої кореспонденції не може бути свідченням протиправності оскаржуваної постанови. А також щодо доводів позивача про відсутність правопорушення, зазначає, що індекс споживчих цін у квітні 2017 року перевищив поріг 103 відсотки, а відтак у позивача виник обов’язок проведення та виплати індексації заробітної плати у червні 2017 року.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини справи.

На підставі наказу від 10.04.2018 № 0676-П та направлення від 10.04.2018 № 0620 Головного управління Держпраці у Львівській області інспектором праці - головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області ОСОБА_3 проведено інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків у ФОП ОСОБА_2.

За результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2, складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11.04.2018 № ЛВ279/893/АВ.

Головним управління Держпраці у Львівській області прийнято рішення про розгляд справи про накладення штрафу та призначено до розгляду справу про накладення штрафу щодо ФОП ОСОБА_2 на 04.05.2018 о 10:30 год.

26.04.2018 року відповідачем скеровано на адресу позивача виклик на розгляд справи.

04.05.2018 заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_4, на підставі акту інспекційного відвідування прийнято постанову № ЛВ279/893/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_2 у розмірі 74460,00 грн за порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України «Про оплату праці».

Не погодившись із винесеною постановою Головного управління Держпраці у Львівській області позивач звернувся із даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (надалі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне управління Держпраці у Львівській області.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань праці в області затвердженого наказом Мінсоцполітики від 27.03.2015 № 340 управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державний нагляд за дотриманням законодавства про працю здійснюється з урахуванням вимог ч. 4 ст. 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, якою визначено, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення повинні здійснювати заходи контролю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, зокрема, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 18.08.2017 № 1338.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Згідно п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до пунктів 19-21 Порядку №295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.

Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відтак, відповідно до затвердженої форми акту інспекційного невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману, такий акт підписується особою, щодо якої здійснено перевірку, а також особа, щодо якої здійснено перевірку своїм підписом підтверджує те, що нею отримано примірник акту перевірки.

Як встановлено судом, що за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2, складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11.04.2018 № ЛВ279/893/АВ.

Відповідно з вимогами законодавства акт інспекційного відвідування одразу після його складання був наданий для ознайомлення позивачу, копія акта інспекційного відвідування вручена позивачу під підпис.

Більше того, у разі незгоди з висновками акта інспекційного відвідування чи фактами і даними, викладеними в акті, позивач мав право подати свої заперечення щодо проведеного інспекційного відвідування. Позивач своїм правом не скористався, заперечень не подав.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання позивача про те, що ФОП ОСОБА_2 не було відомо про проведення інспекційного відвідування, не вручено акту за наслідками проведеного інспекційного відвідування.

Щодо повідомлення позивача щодо розгляду справи про накладення штрафу суд зазначає таке.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою – сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Згідно з п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Згідно з п. 3, 4 Порядку № 509, уповноважена особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справу про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Судом встановлено, що 26.04.2018 Головним управлінням Держпраці у Львівській області рекомендованим повідомленням № 7900819569327 скеровано на адресу ФОП ОСОБА_2 виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 04.05.2018 о 10:00.

Згідно з довідкою Укрпошти, що знаходиться в селі Червоне, Золочівського району, Львівської області рекомендований лист № 7900819569327 ФОП ОСОБА_2 отримано 03.05.2018.

Відтак, судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений відповідачем про час та дату розгляду справ про накладення штрафу.

Знаючи про складений відповідачем акт інспекційного відвідування та будучи повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу жодних дій щодо участі у розгляді справи про накладення штрафу позивач не вчинив.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено додержання відповідачем "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" при розгляді справи за порушеннями трудового законодавства, виявленими при інспекційному відвідуванні позивача.

Стосовно встановлених порушень позивачем положень ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», саме, згідно з відомостями нарахування та виплати заробітної плати ФОП ОСОБА_2 за червень - грудень 2017 року, індексація заробітної плати не проводилась, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно п. 28 Порядку № 295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Однак, відповідно до положень п. 29 Порядку № 295, заходи про притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Так, згідно акту інспекційного відвідування 11.04.2018 № ЛВ279/893/АВ позивачем порушено ч. 6 ст. 95 КЗпП, ст. 33 ЗУ «Про оплату праці», ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а саме ненарахована індексація з червня по грудень 2017 року працівникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідачем видано припис від 11.04.2018 № АВ279/893/АВ-П про усунення виявлених інспекційним відвідуванням порушень до 23.04.2018.

Позивачем на виконання вимог припису на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області надіслано лист від 23.04.2018 про усунення виявлених порушень із долученням відповідних документів.

Зокрема, на усунення порушень ч. 6 ст. 95 КЗпП України, позивачем надано копію нарахування індексації (книга нарахування зарплати), калькулятор індексації зарплати, копію відомості на виплату індексації від 20.04.2018, копії квитанції про сплату податків.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ст. 4 ст. Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМ України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Згідно пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантії та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші виплати, що мають постійний характер (зазначений Порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників).

Відповідно до даних Державної служби статистики України встановлено, що величина індексу споживчих цін перевищила поріг 103,0 % у квітні 2017 (добуток індексів за лютий -квітень 2017 склав 103,7%)

Індекс за квітень опубліковано до 10.05.2017, а отже підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією повинно здійснюватися з 01.06.2017.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація визначена державною соціальною гарантією, що надається населенню з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Норми та гарантії в оплаті праці, передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці» та Кодексу законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Частиною 6 ст. 95 КЗпП України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація заробітної плати віднесено до мінімальних державних гарантій.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Касаційного адміністративного суду України у складі Верховного Суду від 12.04.2018 по справі № 816/2325/16 (справа № 809/438/17).

З огляду на викладене вище, не нарахування індексації заробітної плати за наявності підстав є порушенням статті 95 КЗпП та недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Відтак, суд зазначає, що навіть у випадку виконання вимог припису не може бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб'єкта господарювання фінансові санкції, і не звільняє його від обов'язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю, відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а навпаки, заходи про притягнення об'єкта відвідування до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень.

Отже, вказаними нормами, покладено одночасно обов'язок на суб'єкта господарювання, як щодо сплати штрафу за вчинене порушення, так і щодо його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № К/9901/2769/18 (697/2073/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Львівській області 04.05.2018 № ЛВ279/893/АВ/ФС є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийнятого оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.02.2019.

Суддя Костецький Н.В.