Рішення № 79966046, 20.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. справа № 0940/18/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Панікара І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі- відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення.

Позовні вимоги мотивовані незгодою позивача з діями відповідача щодо припинення пенсійних виплат за віком, починаючи з липня 2018 року. Наявні сумніви позивача щодо факту її роботи в районах крайньої півночі на МЛП "Богучанський лес", які слугували підставою для припинення виплати пенсії, вважає необґрунтованими. У зв'язку з чим, просить суд:

- визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо припинення виплати пенсії за віком з липня 2018 року;

- зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати до стажу період роботи з 25.12.1989 року по 02.12.1997 року, з 10.01.1998 року по 21.04.2003 року, з 01.09.2003 року по 30.05.2008 року та з 10.06.2008 року по 07.06.2011 року в МЛП "Богучанський лес" Богучанського району Красноярського краю, Російської Федерації;

- зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відновити виплату пенсії за віком з 01 липня 2018 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В періоди: з 28.01.2019 року 02.02.2019 року та з 16.02.2019 року по 18.02.2019 року, головуючий по справі суддя Панікар І.В. перебував у службових відрядженнях, у зв`язку з чим, 30-денний строк розгляду справи продовжено на 5 календарних дні.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 30.01.2019 року, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що для отримання права на пільги, які передбачені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", позивачу при призначенні пенсії до стажу роботи в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховано періоди роботи на МЛП "Богучанський лес" з 25.12.1989 року по 02.12.1997 року, з 10.01.1998 року по 21.04.2003 року та з 01.09.2003 року по 30.05.2008 року на підставі записів трудової книжки та уточнюючих довідок про стаж виданих 08.06.2011 року. Однак, згідно отриманих даних з електронних ресурсів було встановлено, що МЛП "Богучанський лес" зареєстровано та внесено в реєстр тільки 23.11.1993 року, а рішенням Арбітражного суду Краснянського краю від 26.04.2006 року справа № А33-6325/2006 МЛП "Богучанський лес" визнано банкрутом та відкрито відповідну процедуру строком до 19.04.2007 року. У зв'язку з викладеним, факт наявності відповідного трудового стажу у відповідача викликав сумнів у його дійсності. Внаслідок чого, Управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направлено запит до Російської Федерації для витребування офіційних документів про підтвердження періодів функціонування МЛП "Богучанський лес" та тимчасово припинено виплату пенсії ОСОБА_1 до надходження відповідної інформації.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як особа, якій призначена пенсія за віком згідно протоколу № 519 від 14.06.2018 року, оскільки 14.03.2018 року звернулась до відповідного управління Пенсійного фоднду України за призначенням відповідної пенсії (а.с. 27).

Згідно змісту листа Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за № 3577/03 від 18.07.2018 року, відповідач не заперечує, що трудовий стаж позивача при призначенні їй пенсії, прирівняний до роботи у районах Крайньої Півночі та, відповідно, зарахований за періоди роботи останньої на посаді кухаря у МЛП "Богучанський лес": з 25.12.1989 року по 02.12.1997 року, з 10.01.1998 року по 21.04.2003 року, з 01.09.2003 року по 30.05.2008 року та з 10.06.2008 року по 07.06.2011 року, що підтверджується записами трудової книжки за № БТ-І 6295516 позивача та довідки про стаж, виданої 08.06.2011 року за № 2 (а.с. 13-16,18).

Водночас, вищевказаним листом Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за № 3577/03 від 18.07.2018 року, позивача проінформовано про те, що з липня 2018 року виплату пенсії ОСОБА_1 тимчасово припинено до надходження відповідей на листи управління про підтвердження періодів функціонування МЛП "Богучанський лес". Підставою слугувала інформація з електронних ресурсів про те, що МЛП "Богучанський лес" зареєстровано та внесено в реєстр тільки 23.11.1993 року, а рішенням Арбітражного суду Краснянського краю від 26.04.2006 року справа № А33-6325/2006 МЛП "Богучанський лес" визнано банкрутом та відкрито відповідну процедуру стороком до 19.04.2007 року, що викликало сумніви у Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо наявного пільгового стажу ОСОБА_1

При вирішенні наявного спору, суд виходив із наступного правового регулювання спірних правовідносин.

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною 1 статті 46 Конституції України.

Європейська соціальна хартія (переглянута) 1996 року, згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами "досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися" права та принципи, що закріплені у Хартії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Ураховуючи те, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Підстави припинення та поновлення виплати пенсії зазначені в статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною 1 статті 49 вищевказаного Закону, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Згідно положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням встановлених фактичних обставин згідно матеріалів справи, суд зазначає, що відповідачем не виконано свого процесуального обов'язку та не надано суду будь-яких доказів щодо обґрунтування своєї позиції факту наявності у нього інформації, яка призвела до виникнення у нього переконання, що пенсія позивача призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Тобто, суду не надано "даних з електронних ресурсів", на які посилався відповідач, призупиняючи виплату пенсії, що з позиції статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про необґрунтованість таких дій.

Водночас, використовуючи таке неконкретизоване джерело доказів як "дані з електронних ресурсів", на переконання суду, позивач діяв не розсудливо, а також без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, враховуючи особу пенсіонера, її літній вік, а також те, що пенсія - можливо її єдине джерело засобів до існування.

За вказаних обставин, на думку суду, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо припинення виплати пенсії позивачу за віком з липня 2018 року та зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії за віком з 01 липня 2018 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Водночас, позовна вимога про зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи періоди: з 25.12.1989 року по 02.12.1997 року, з 10.01.1998 року по 21.04.2003 року, з 01.09.2003 року по 30.05.2008 року та з 10.06.2008 року по 07.06.2011 року в МЛП "Богучанський лес" Богучанського району Красноярського краю, Російської Федерації є такою, що не ґрунтується на вимогах закону з огляду на таке.

Згідно положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Факт роботи позивача у період з 25.12.1989 року по 02.12.1997 року, з 10.01.1998 року по 21.04.2003 року, з 01.09.2003 року по 30.05.2008 року в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджується записами трудової книжки та справки про підтвердження трудового стажу за № 2 від 08.06.2011 року (а.с. 13-16, 18).

Відтак, враховуючи відомості трудової книжки та справку, що підтверджують стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі, відповідач повважав їх як достатні підстави для зарахування до пільгового трудового стажу, призначивши їй пенсію за віком, згідно протоколу № 519 від 14.06.2018 року, з дати звернення - 14.03.2018 року.

Таким чином, як на момент звернення до суду так на час розгляду справи судом, право позивача на зарахування їй до пільгового стажу робіт в районах Крайньої Півночі, відповідачем не порушено, а відповідно, і не потребує його поновлення, внаслідок чого, зазначена позовна вимога до задоволення не підлягає.

При розподілі судових витрат, слід врахувати положення частини 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , згідно вимог яких, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 704,80 гривні, який в силу положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України є складовою судових витрат. Водночас, за заявлені 2 позовні вимоги немайнового характеру слід було б сплатити 1409,60 гривні.

Таким чином в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, як суб`єкта владних повноважень, слід стягнути 704,80 гривні - суми пропорційної до розміру задоволених позовних вимог з урахуванням не сплаченого ним в повному обсязі судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо припинення виплати пенсії за віком з липня 2018 року.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відновити виплату пенсії за віком з 01 липня 2018 року.

В задовленні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40386749, м-н Шевченка 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1);

Надвірнянське об'єднане Управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40386749, м-н Шевченка 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405).

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 20 лютого 2020 р.