Ухвала суду № 79963673, 19.02.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/556/19

№ провадження 1-кс/208/566/19

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2019 р. м. Кам'янське

Cлідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., при секретарі - Корнієнко К.Є., за участю: прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Ігнатьєва Д.С., слідчого СВ Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Мироненко І.Ю., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Мироненко І.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,відносно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, має малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, холостого, офіційно не працюючого, працюючого без офіційного оформлення вантажником на підприємстві Карбамід, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не засудженого, -

встановив:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та вчините інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримала своє клопотання з підстав, наведених у його мотивувальній частині.

Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, додатково обґрунтував його тим, що у провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська перебувають матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, в межах якого ОСОБА_4 оголошений у розшук, що, на його думку, є підставою для застосування виключного виду запобіжного заходу у даному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, слідчому судді пояснив, що підозра відносно нього є обґрунтованою, знає про наявність кримінального провадження в суді, прибував до суду 07.01.2019 року, однак запобіжний захід йому обраний не був. Має офіційне місце реєстрації за місцем мешкання батьків, пішов від них після певних суперечок близько двох місяців тому, батьки перешкод у його проживанні за місцем реєстрації не чинять, вони не заперечують проти його проживання в їх квартирі, зобов'язується дотримуватися належної процесуальної поведінки. В межах кримінального провадження № 12019040160000188 з'являвся до слідчого, офіційного виклику не отримував, повідомлений про підозру в межах цього провадження лише сьогодні, а саме 19.02.2019 року.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відносно ОСОБА_4 було направлено обвинувальний акт до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (останній в межах провадження № 12018040160001093 за ч. 2 ст. 185 КК України), який перебуває у провадженні суду, та рішення ще не прийнято.

19.02.2019 року ОСОБА_6 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками повторності, враховуючи раніше направлені обвинувальні акти.

Так, як зазначено органом досудового розслідування, у пред'явленій підозрі ОСОБА_4, що він повторно, у третій декаді серпня 2018 року, приблизно у денний час доби, перебував біля торгівельного кіоску розташованого біля будинку АДРЕСА_3, де зустрів раніше знайому йому ОСОБА_7 В ході розмови з ОСОБА_7 у ОСОБА_4 виник прямий протиправний умисел на незаконне заволодіння належного ОСОБА_7 мобільного телефону «NOKIA 301» шляхом зловживанням довірою. Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4, діючи повторно, у третій декаді серпня 2018 року, у денний час доби, перебуваючи біля торгівельного кіоску розташованого біля будинку АДРЕСА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому їх суспільну небезпечність, розуміючи, що ОСОБА_7 сприймає його як свого знайомого та довіряє йому, запевнив останню, що йому потрібен вищевказаний мобільний телефон для того щоб здійснити телефонний дзвінок. ОСОБА_7, довіряючи ОСОБА_4, передала останньому свій мобільний телефон «NOKIA 301», очікуючи, що ОСОБА_4 поверне його після здійснення телефонного дзвінка. Таким чином, ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів майном ОСОБА_7, та не маючи наміру повертати вищевказаний мобільний телефон власнику, залишив місце вчинення злочину разом з викраденим майном, а саме мобільним телефоном «NOKIA 301», вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 547-19 від 07.02.2019 року складає 650, 30 (шістсот п'ятдесят гривень, 30 копійок), яким розпорядився на власний розсуд.

На думку органу досудового розслідування, своїми умисними діями, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайством), вчиненому повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, про що 19.02.2019 року йому було повідомлено про підозру на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а саме показань потерпілої ОСОБА_8, протоколів пред'явлення до впізнання ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_8, а також інших документів, які містяться у матеріалах кримінального провадження.

На думку слідчого та прокурора, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слід застосувати відносно нього винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілу та вчинення іншого кримінального правопорушення з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному відома особа потерпілої, її анкетні дані та місце проживання з огляду на їх попереднє знайомство та проведення слідчих дій за їх участю, сам підозрюваний не має достатнього ступеню соціальних зв'язків, які б спростували ризик залишення меж міста, області або країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності, не має постійного місця роботи або іншого стабільного джерела заробітку, що обґрунтовує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення майнової спрямованості з метою отримання коштів для забезпечення фізіологічних потреб.

В той же час, наведене прокурором обґрунтування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, а саме оголошення ОСОБА_4 у розшук в межах іншого провадження на стадії судового розгляду, не може бути прийняте слідчим суддею, з огляду на положення п. 2, 5, 10, 18 ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 176, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 178 КПК України, зі змісту яких вбачається, що слідчим суддею не можуть бути враховані та застосовані як обґрунтування обрання запобіжного заходу обставини, що мали місце в кримінальному провадженні, де вже складений обвинувальний акт та скерований до суду.

Обставини, на які посилається прокурор, а саме оголошення судом ОСОБА_4 в процесуальному статусі обвинуваченого у розшук 18.01.2019 року, здійснено в межах іншого кримінального провадження, а саме за № 12018040160001093.

Вирішення процесуальних питань відносно ОСОБА_4, як обвинуваченого, з дотриманням останнім своїх процесуальних обов'язків, пов'язаних з таким процесуальним статусом як обвинуваченого, можливо лише складом суду, у провадженні якого наразі перебувають вказані матеріали обвинувального акту.

Крім того, прокурор не позбавлений права в межах іншого кримінального провадження, де ОСОБА_4 має статус обвинуваченого, на заявлення клопотання про обрання або зміну раніше обраного запобіжного заходу, в межах кримінального провадження, де ОСОБА_4 оголошений в розшук. Але як встановлено в ході судового розгляду клопотання, прокурор таким правом не скористався.

Також, як зазначено прокурором та слідчим під час розгляду клопотання, данні щодо виконання ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.01.2019 року, та здійснення певних процесуальних дій Кам'янським ВП, якому була скерована зазначена ухвала для виконання, та прокурором, який здійснює контроль за її виконанням, відсутні.

А тому, виходячи зі змісту п. 2, 5, 10, 18 ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 176, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає зазначити, що вирішення процесуальних питань по кримінальним провадженням, які вже перебувають у провадженні суду за обвинувальним актом, де особа вже має статус обвинуваченого, підлягає розгляду складом суду в провадженні якого вони знаходяться.

Таким чином, слідчий суддя позбавлений можливості врахувати таке обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Інші заявлені та оцінені слідчим суддею ризики у цьому провадженні не утворюють достатню сукупність для застосування саме виключного виду запобіжного заходу. Так, запобігти ризикам переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілу, вчинення іншого кримінального правопорушення з метою забезпечення власної життєдіяльності можливо шляхом обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за офіційним місцем реєстрації, де також мешкають його батьки, що зможуть його утримувати на час дії запобіжного заходу.

Щодо визначення виду запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що згідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Слідчий суддя, в тому числі враховуючи характеризуючи данні на особу, його процесуальну поведінку в межах кримінального провадження, соціальні зв'язки підозрюваного, обґрунтованість підозри, підтвердження заявлених ризиків, також враховує і можливе покарання особи, у разі доведеності її вини.

Так, згідно до санкції ч. 2 ст. 190 КК України, передбачено покарання у вигляді карається штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Враховуючи співрозмірність мети застосування запобіжного заходу, та даних особи підозрюваного, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, можливі наслідки та вид покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні даного кримінального провадження, за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України, вважаю що прокурором та слідчим не доведено, що більш м'який запобіжний захід, до особи яка на час розгляду клопотання є не судимою, має офіційне місце реєстрації, де мешкають батьки підозрюваного, не забезпечить його належної процесуальної поведінки в межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 190 КК України.

Виходячи з мети застосування запобіжного заходу, як виключення ризиків передбачених ст.. 177 КПК України, то відповідним до застосування є вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який за своєю складовою є таким, що забезпечить виключення ризиків заявлених слідчим та підтриманих прокурором, як підстави для застосування саме виключного запобіжного заходу.

Так, згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язку відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, строком до 17.04.2019 року, включно, із покладенням на нього обов`язку прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Мироненко І.Ю.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Івченко Т. П.