Рішення № 79959097, 19.02.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1093/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Полігон Екологія",

вул. Шкрумеляка, буд.36, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кащук Лілії Ярославівни,

АДРЕСА_1;

АДРЕСА_2;

про стягнення 17 581,84грн,

за участю:

від позивача: Мельничук І.П. - юрист, (довіреність №16 від 22.01.2019); Попелюк М.Б. - директор, (посвідчення №053/19 дійсне до 30.11.2020);

від відповідача: Кащук Лілія Ярославівна - фізична особа - підприємець, (витяг з ЄДР ЮО, ФО-П та ГФ №1004970734 від 07.02.2019).

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Полігон Екологія" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кащук Лілії Ярославівни про стягнення 17 581,84грн за неналежне виконання грошового зобов"язання за договором про надання послуг механізмами №43 від 09.07.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема цивільного характеру. Одночасно реалізація "права на суд" передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" від 09.12.2010, "Чуйкіна проти України"від 13.01.2011).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами договору про надання послуг механізмами №43 від 09.07.2018 на виконання умов якого позивач, згідно акту надання послуг №92 від 27.07.2018, надав відповідачу послуги навантажувача ПЕА-1,0 в кількості 19 год., автомобіля МАЗ в кількості 22 год. на загальну суму 17 581,84грн;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема пункту 3.3. договору, яким встановлено порядок здійснення розрахунків між сторонами, внаслідок чого неоплаченою залишилась вартість наданих послуг в розмірі 17 581,84грн;

- звернення до відповідача з вимогою №350 від 08.10.2018 про оплату 17 581,84грн, яка залишилась без виконання відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 175, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач в судовому засіданні факт надання позивачем послуг, обумовлених договором №43 від 09.07.2018 визнала. Однак заперечила щодо вартості, вважає її завищеною.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Комунальним підприємством "Полігон Екологія" (виконавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Кащук Лілією Ярославівною (замовник/відповідач) укладено договір про надання послуг механізмами №43 від 09.07.2018.

Згідно п.1.1. договору виконавець зобов"язався надати замовнику послуги механізмами на об"єктах замовника, а замовник взяв на себе обов"язок прийняти та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Додатком №1, що є невід"ємною частиною договору, сторони визначили вартість надання послуг автомобіля МАЗ - 451,63грн за 1 год. роботи з ПДВ, автомобіля КАМАЗ - 552,88грн за 1 год. роботи з ПДВ, навантажувача ПЕА-1.0 - 402,42грн за 1 год. роботи з ПДВ.

У відповідності до пунктів 2.3., 2.4. договору час фактичного надання послуг фіксується уповноваженими представниками сторін. По закінченню місяця в якому було надано послуги механізмами сторонами складається акт надання послуг.

Оплата послуг здійснюється протягом 5 днів з дня підписання акту виконаних робіт (пункт 3.3.договору).

На виконання договірних відносин позивач згідно акту надання послуг №92 від 27.07.2018 (а.с.19) надав відповідачу послуги навантажувача ПЕА-1,0 в кількості 19год., автомобіля МАЗ в кількості 22год. на загальну суму 17 581,84грн. Акт №92 від 27.07.2018 підписано та скріплено печаткою відповідача без жодних зауважень щодо об"єму, якості та строкам наданих послуг.

Однак доказів виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань щодо здійснення розрахунків за надані позивачем послуги на суму 17 581,84грн матеріали справи не містять.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №350 від 08.10.2018 (а.с.20-22) про оплату 17 581,84грн. Доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих послуг механізмами в розмірі 17 581,84грн.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір про надання послуг механізмами №43 від 09.07.2018 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 901, частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказують частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надала, доводи позивача не спростувала, а заперечення щодо вартості наданих послуг спростовуються урегульованими сторонами договором та актом наданих послуг, сформованими у відповідності до закону.

Таким чином на основі вище сказаного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 17 581,84грн неоплаченої вартості наданих послуг, обумовлених договором про надання послуг механізмами №43 від 09.07.2018.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, cтаттями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Полігон Екологія" до відповідача Фізичної особи-підприємця Кащук Лілії Ярославівни про стягнення 17 581,84 грн - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кащук Лілії Ярославівни, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Полігон Екологія", вул. Шкрумеляка, буд.36, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200 (ідентифікаційний код 13655234) 17 581,84грн (сімнадцять тисяч п"ятсот вісімдесят одну грн 84коп.) - заборгованості, 1 762,00грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 20.02.2019

Суддя С.Кобецька