Рішення № 79953895, 19.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/261/19

19 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Кухар Л.О.;

представника позивача: Оленяка В.Я.;

представника відповідача: Банаха В.Д.;

представника третьої особи - товариства з додатковою відповідальністю «Зелене господарство»: Ханас І.О.;

представника третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю СМП «Геодезія»: Костіва М.Д.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з додатковою відповідальністю «Зелене господарство», товариство з обмеженою відповідальністю СМП «Геодезія» про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області звернулося до суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, у якому просило:

визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови про накладення штрафу від 09.01.2019 неправомірними та незаконними;

скасувати постанову про накладення штрафу головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 09.01.2019.

Позовна заява обґрунтована тим, що з метою виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 819/723/18, яким задоволено позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Зелене господарство» до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного кадастрового реєстратора Пендзея Н.М. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, позивачем вчинено всі дії, що передбачені чинним законодавством України при проведенні державної реєстрації земельних ділянок. Позивачем правомірно прийняті рішення від 12.12.2018 № РВ-6100319102018 та № РВ-6100319122018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а тому підстав для винесення постанови про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду немає.

Ухвалою судді від 25.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 30.01.2019.

Ухвалою суду від 30.01.2019, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з додатковою відповідальністю «Зелене господарство» та товариство з обмеженою відповідальністю СМП «Геодезія».

Ухвалами суду, постановленими в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, від 30.01.2019, 06.02.2019 та 12.02.2019 розгляд справи було відкладено.

У поданому до суду 06.02.2019 відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що у зв'язку із невиконанням позивачем рішення суду, керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження» 09.01.2019 державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн., а тому позовні вимоги є безпідставними, просить суд відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні, з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи - товариства з додатковою відповідальністю «Зелене господарство» (далі - ТзДВ «Зелене господарство») у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначила, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 819/723/18 позивачем не виконано, не проведено в установленому законом порядку у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації земельних ділянок: площею 0,0753 га, яка розташована на бульв. Т. Шевченка, 43 у м. Тернополі для обслуговування магазину «Лілея» та площею 18, 9000 га, яка розташована по вул. Львівська в м. Тернополі для розміщення плодорозсадника, із включенням відомостей про них, які передбачені положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю СМП «Геодезія» (далі - ТОВ СМП «Геодезія») у судовому засіданні зазначив, що ТОВ СМП «Геодезія» на замовлення ТзДВ «Зелене господарство», відповідно до норм діючого законодавства, виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення плодорозсадника за адресою м. Тернопіль, вул. Львівська.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 819/723/18, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018, задоволено позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Зелене господарство» до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного кадастрового реєстратора Пендзея Н.М., саме:

- визнано протиправним та скасовано повідомлення Державного кадастрового реєстратора Пендзей Н. М., що здійснює діяльність у складі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 19.02.2018 № ПВ- 610000490218 та від 19.03.2018 № ПВ-6100005772018;

- зобов'язано Державного кадастрового реєстратора Пендзей Н. М., що здійснює діяльність у складі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийняти у товариства з додатковою відповідальністю «Зелене господарство» заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 0,0753 га, яка розташована на бульв. Т. Шевченка, 43 у м. Тернополі для обслуговування магазину «Лілея» та стосовно земельної ділянки площею 18,9000 га, яка розташована по вул. Львівська в м. Тернополі для розміщення плодорозсадника та провести в установленому законом порядку у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації цих земельних ділянок із включенням відомостей про них, які передбачені положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру.

ТзДВ «Зелене господарство» 29.11.2018 подано до позивача заяви про державну реєстрацію земельних ділянок площею 18,9 га та 0,0763 га (а. с. 11-12).

За результатами розгляду вказаних заяв державним кадастровим реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12.12.2018 № РВ-6100319102018 та від 12.12.2018 № РВ-6100319122018 (а. с. 13-14).

Підставою для прийняття рішення № РВ-6100319102018 вказано:

- невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: статті 55 ЗУ «Про землеустрій» та статті 122 Земельного кодексу України; - завдання на складання технічної документації привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376; - цільове призначення земельної ділянки не відповідає Державному акту на користування землею, а форма власності земельної ділянки, не відповідає нормам, визначених главою 14 Земельного кодексу України; - на графічній частині документації із землеустрою необхідно відобразити наявні на ділянці зелені насадження (порушення статті 34 ЗУ «Про державний земельний кадастр»); - відсутнє рішення власника (розпорядника) земельної ділянки щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (стаття 55 ЗУ «Про землеустрій»);

- невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Помилка наявності інформаційного блоку. У інформаційному блоці електронного документу про державний акт не зазначено дату та номер реєстрації.

Рекомендовано подану документацію із землеустрою привести у відповідність до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр», Закону України «Про землеустрій» та Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Підставою для прийняття рішення № РВ-6100319122018 вказано:

- невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: статті 55 Закону України «Про землеустрій», а також статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 120 Земельного та 377 Цивільного кодексів України. В документації із землеустрою уточнити форму власності земельної ділянки з врахуванням норм визначених главою 14 Земельного кодексу України;

- невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Помилка наявності інформаційного блоку. У інформаційному блоці електронного документу про державний акт не зазначено дату та номер реєстрації.

Рекомендовано подану документацію із землеустрою привести у відповідність до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр», Закону України «Про землеустрій» та Порядку ведення Державного земельного кадастру.

20.12.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Банахом В.Д. відкрито виконавче провадження ВП № 57955088 щодо виконання виконавчого листа №819/723/18, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 18.12.2018 (а. с. 20).

Про виконання рішення суду державним кадастровим реєстратором листом від 26.12.2018 № 1220/117-18 повідомлено Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а. с. 16-18).

09.01.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Банахом В.Д. винесено постанову по ВП № 579550088 про накладення на Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області за невиконання рішення суду штрафу у розмірі 5100,00 грн. (а. с. 7).

Не погодившись із вищевказаною постановою позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції).

Згідно зі статтею 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення суду від 31.05.2018 у справі № 819/723/18, Державним кадастровим реєстратором Пендзей Н.М. 29.11.2018 прийнято у ТзДВ «Зелене господарство» заяви про державну реєстрацію земельних ділянок площами 18,9 га та 0,0763 га (а. с. 11-12), однак за результатами розгляду вказаних заяв, прийнято рішення від 12.12.2018 № РВ-6100319122018 та № РВ-6100319102018 про відмову у державній реєстрації земельних ділянок (а. с. 13-14). Позивач вважає, що такі дії є виконанням рішення суду у повному обсязі, що підтверджується поданням відповідних звітів про виконання рішення суду від 31.05.2018 у справі № 819/723/18 до Тернопільського окружного адміністративного суду та до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а. с. 9-10, 16-18).

Суд не погоджується із твердженням позивача про виконання ним рішення суду, оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 було зобов'язано Державного кадастрового реєстратора Пендзей Н. М., що здійснює діяльність у складі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області не лише прийняти у ТзДВ «Зелене господарство» заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок площею 0,0753 га та 18,9000 га, а і провести в установленому законом порядку у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації цих земельних ділянок із включенням відомостей про них, які передбачені положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Крім того, вказаним рішенням суду встановлено, що у ТзДВ «Зелене господарство» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ТР, за № 000121, виданого у 2001 році та Державного акту на право землекористування Б №035860, виданого у 1988 році, є дійсне право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0753га, яка розташована по бульв. Т.Шевченка,буд.43 у м. Тернополі Тернопільського району Тернопільської області для обслуговування магазину «Лілея» та земельною ділянкою площею 18,9000 га, яка розташована по вул. Львівській у місті Тернополі, оскільки реєстрація речових прав на ці ділянки була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення. Проте, в силу чинних на той час вимог законодавства, даним земельним ділянкам не було присвоєно кадастровий номер та передбачених відомостей про її формування до Державного земельного кадастру внесено не було.

Відповідно до пункту 3 розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні спору суд також звертає увагу на те, що процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначені розділом ІV КАС України.

Відповідно до положень статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 378 КАС України передбачає порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, у разі виникнення питань в процесі виконання рішення суду, у випадках встановлених законом, сторона може звернутись з заявою в т.ч. і щодо встановлення чи зміни способу виконання судового рішення.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про те, що відповідач довів правомірність своїх дій при винесенні 09.01.2019 постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з додатковою відповідальністю «Зелене господарство», товариство з обмеженою відповідальністю СМП «Геодезія» про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.