Рішення № 79950271, 01.02.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5748/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Свої вимоги мотивує тим, що 27.07.2016 року позивач через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного посту «Північний» Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб BMW 320, кузов НОМЕР_1, д.н.з. ОСОБА_2 НОМЕР_2 з метою транзиту (особистого використання).

15.12.16 відповідачем була ухвалена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 0651/101000014/2016, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Позивач зазначив, що направляв повідомлення про неможливість участі у розгляді справи та просив перенести розгляд. Однак, попри ці обставини позивача все ж було притягнуто до адміністративної відповідальності. Ухвалену постанову позивач вважає незаконною та просить суд її скасувати.

Позивач свого права на участь у судовому засіданні не використав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач також свого права на участь у судовому засіданні не використав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечував.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

27.07.2016 року позивач через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного посту «Північний» Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб BMW 320, кузов НОМЕР_1, д.н.з. ОСОБА_2 НОМЕР_2 з метою транзиту (особистого використання).

Статтею 95 Митного кодексу України встановлюються строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився - 05.08.2016, однак у встановлений законодавством строк позивач не вивіз транспортний засіб за межі митної території України та не доставив до митного органу. З поясненнями щодо неможливості вивезення транспортного засобу марки «BMW 320» за межі митної території України позивач до органів ДФС не звертався, будь-яких документів, що підтверджують неможливість доставити вищевказаний транспортний засіб до митного органку не надавав.

Таким чином, позивач перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення автомобіля марки «BMW 320», кузов НОМЕР_1, д.н.з. ОСОБА_2 НОМЕР_2, більше ніж на десять діб.

15.12.2016 посадовою особою Житомирської митниці ДФС відносно ОСОБА_1 складено ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 0651/101000014/2016, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

До початку розгляду справи позивач 03.09.16 направив на адресу Київської міської митниці ДФС повідомлення, в якому просив надати йому інформацію щодо причин виклику на 07.09.16 на 10 год. для здійснення перевірки.

11.11.16 на адресу Житомирської митниці ДФС позивач направив повідомлення, в якому просив перенести розгляд справи про порушення митних правил, адже позивач у період з 14.11.16 по 28.11.16 буде перебувати у службовому відрядженні.

07.12.16 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про повторну неможливість участі у розгляду справи та просив перенести розгляд, адже у період з 13.12.16 по 03.01.17 позивач буде перебувати у щорічній відпустці.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України, усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Статтею 93 Митного кодексу України встановлені вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, згідно вимог якої, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України під контролем митного органу (ст. 102 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 200 Митного кодексу України передбачено, що доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 381 Митного кодексу України, громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом. У разі знищення чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Статтею 460 Митного кодексу України визначені обставини, які виключають відповідальність за вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

За приписами ст. 468 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст.ст. 489, 491 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

У відповідності до ст. 498 Митного кодексу України, прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення є правом, а не обов'язком особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За результатами розгляду даної справи, судом встановлено, що процедура розгляду адміністративної справи про порушення митних правил була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Посилання позивача на розгляд справи без його участі є безпідставними, оскільки позивач належним чином повідомлявся про розгляд справи, який неодноразово переносився у зв'язку із неможливістю позивача прибути до Житомирської митниці ДФС через відрядження та відпустку.

Разом з тим, доказів щодо перебування позивача у відрядження та у щорічній відпустці жодного разу не надавалося. Крім того, суд вважає, що у позивача було достатньо часу скористатись своїми правами, передбаченими ст. 498 Митного кодексу України, та надати відповідачу пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Проте будь-яких пояснень щодо причини порушення вимог статті 95 Митного кодексу України позивачем не було надано ні до Житомирської митниці ДФС, ні під час розгляду даної справи в суді.

Судом не встановлено доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність.

Отже, враховуючи вимоги митного законодавства і обставини вчинення правопорушення, у митного органу було достатньо підстав для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 72-77, 241, 246, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Суддя О. В. Васильченко