Рішення № 79950017, 19.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р.

м. Київ

справа № 754/694/19

провадження № 2/755/975/19

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Дарниця-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Дочірнє підприємство «Дарниця-1» (далі - ДП «Дарниця-1») звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 3 726,00 грн., за послуги консьєржів у розмірі 678,96 грн., 3% річних від суми боргу у розмірі 586,35 грн., інфляційну складову боргу в сумі 586,35 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач отримує від позивача житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території на підставі договорів від 22.10.2014 року «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та «Про надання послуг консьєржів». Однак, у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з лютого 2017 року по жовтень 2017 року на загальну суму 4 404,96 грн., зокрема, витрати на утримання будинку та прибудинкової території - 3 726,00 грн. та за послуги консьєржів - 678,96 грн., що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

21 січня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Дарниця-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. (а.с. 31-33)

Відповідач ОСОБА_1, отримавши 28 січня 2019 року копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 21 січня 2019 року, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказуючи на те, що позивачем не доведено ні факту, ні законності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Додатково відповідач зауважив, що у порушення вимог п. 13.1 та п. 13.3 укладеного між сторонами договору позивач самовільно відключив ліфт у будинку відповідача, зіславшись на заборгованість деяких мешканців по сплаті комунальних послуг, ліфт не функціонував до 30 листопада 2017 року, що створило суттєві незручності відповідачу як інваліду ІІ групи через хворобу органів дихання. Крім того, фактично з моменту введення будинку в експлуатацію практично на всіх поверхах потріскалась плитка та з'явились тріщини на стінах, будь-якого ремонту позивачем не проведено. Крім того, позивачем у лютому 2017 року самовільно піднято вартість послуг консьєржів, а керівництво позивача на посади консьєржів оформило підставних осіб, які отримували заробітню платню, але жодного разу не працювали на робочому місці, тому послуги консьєржів фактично не надавались. (а.с. 38-41)

Представник позивача скористався правом подачі пояснень на відзив на позовну заяву від 13.02.2019 року, відповідно до яких підтримав правову позицію щодо способу захисту порушеного права, вказуючи на протиправність дій з боку відповідача щодо оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території та за послуги консьєржів у період з лютого 2017 року по жовтень 2017 року. (а.с. 90-91)

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, 22.10.2014 року між ДП «Дарниця-1» та ОСОБА_1 як власником особового рахунку та квартири АДРЕСА_1 укладено Договір про надання послуг консьєржів № 127/3. (а.с. 10)

Відповідно до умов Договору № 127/3 платежі по оплаті послуг вносяться щомісячно не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Вартість послуг за 1кв.м. становить 0,62 грн., в т.ч. ПДВ 0,1 грн. Споживач відшкодовує збитки, завдані ним підприємству, у розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

22.10.2014 року між ДП «Дарниця-1» та ОСОБА_1 як власником особового рахунку та квартири АДРЕСА_1 укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, за яким ДП «Дарниця-1», яке являється посередником між виробником комунальних послуг та споживачем, зобов'язалось своєчасно надавати споживачеві поставлені виробником відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором. (а.с 11-13; 51-53)

22.10.2014 року між ДП «Дарниця-1» та ОСОБА_1 як власником особового рахунку та квартири АДРЕСА_1 укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 127/1 та Додаткову угоду до цього Договору, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 1-а по вул. Хорольській в м. Києві, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим Договором. Виконавець надає послуги відповідно до складових на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, які діють до моменту затвердження цих складових - тарифу Розпорядженням КМДА, що наведені у Додатку № 3 Договору. (а.с. 14-15, 16-18; 49-50)

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.03.2015 року № 210 внесено зміни до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунком. (а.с. 23-24)

Додатком №2 до Договору № 1/6 П.Л. від 11 вересня 2012 року «Розрахунок вартості послуг по обслуговуванню та утриманню котеджного містечка «Деснянське», ПП «Вертикаль-Сервіс» та ОСОБА_3 затверджено тариф у розмірі 1 302, 31 грн. на місяць. (а.с. 11-12)

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В розрізі даного спору зобов'язання відповідача оплатити послуги з утримання будинку та прибудинкової території та послуги консьєржів урегульовано договірним зобов'язанням на підставі узгоджених договором дій постачальника і споживача послуг.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на дату подачі позову до суду відповідач за період з лютого по жовтень 2017 року заборгував підприємству позивача по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 3 726,00 грн., по сплаті за послуги консьєржа - 678,96 грн., заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_1, належному позивачу на праві власності, що не спростовано відповідачем та підтверджується представленими підприємством позивача розрахунком. (а.с. 19-22)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання договірних зобов'язань по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, та послуги консьєржів за період з лютого по жовтень 2017 року, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 586,35 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 176,52 грн. (а.с. 19)

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для стягнення з нього нарахованої позивачем заборгованості за послуги з утримання будинку, прибудинкової території та послуги консьєржів, щодо надання яких між сторонами укладено відповідні договори, з підстав недоведеності позивачем факту та законності позовних вимог, а також обґрунтованості та правомірності встановлених розмірів платежів також, - не звільняють відповідача від несення витрат, встановлених відповідно укладених ним договорів. При цьому, відповідачем, яким зазначено про неналежне виконання позивачем умов досліджуваних договорів, не надано суду доказів наявності судового рішення, яким встановлено допущені позивачем порушення Договорів та притягнуто позивача до юридичної відповідальності за такі порушення, що не є предметом розгляду у даному судовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи звільнення відповідача від сплати судового збору як особи, яка має інвалідність ІІ групи довічно (а.с. 44), сплачений судовий збір не підлягає відшкодуванню та відноситься на рахунок позивача.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Дочірнього підприємства «Дарниця-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг є обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства «Дарниця-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1) на користь Дочірнього підприємства «Дарниця-1» (м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 26К, код ЄДРПОУ 30108660) заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, та послуги консьєржів за період з лютого 2017 року по жовтень 2017 року у розмірі 4 404,96 грн., 3% річних у розмірі 176,52 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 586,35 грн., а всього на загальну суму 5 167 (п'ять тисяч сто шістдесят сім) гривень 83 копійки.

В частині стягнення судового збору відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган