Ухвала суду № 79946315, 18.02.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-п/537/2/2019

Справа № 537/986/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., за участю: секретаря - Яворської А.Г., представника відповідача – адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 31.05.2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, відповідно до якої просить скасувати заочне рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 31 травня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява вмотивована тим, що, 31.05.2017 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області прийнято заочне рішення по справі № 2/537/508/17 за цивільним позовом ПАТ “Дельта Банк” до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Приймаючи вказане заочне рішення за його відсутності, суд виходив з того, що він був

належно повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Разом з тим, судова повістка за місцем його постійного проживання не надходила (не вручалась), а тому він не прибув на судове засідання та не повідомив суду поважність причин неявки.

Неповідомлення його у встановленому порядку про розгляд справи позбавило його

передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими він заперечує проти позову.

Про існування заочного рішення він дізнався 10.12.2018 року при візиті до адвоката,

який йому його роздрукував з Єдиного державного реєстру судових рішень, про що свідчить дата на роздрукованому рішенні — тому просить суд поновити строк на подання заяви про

перегляд заочного рішення як такий, що пропущений з поважних причин, а саме через

несвоєчасне його одержання.

Окрім неналежного повідомлення його про судове засідання, зазначає, що судом під час розгляду даної справи, не враховано наступні обставини.

Відповідно до умов Кредитного договору № 07/22/07-Склв від 04.06.2007 р.,

викладених в п.3.2., він повинен сплачувати Банку нараховані проценти за користування

кредитами до 11-го числа кожного календарного місяця включно, а також до 03.06.2012 року

або в день повного дострокового погашення кредитів шляхом внесення готівки в касу Банку.

Тобто, Сторони встановили щомісячний графік погашення заборгованості за

кредитом.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з

моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення

боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами

(щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли

відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому

платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених

договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до

встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов’язання вправі

заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими

процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у

межах позовної давності по кожному із платежів.

Такою є правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові № 6-116

цс 13 від 06.11.2013 р., яка є обов»язковою до застосування усіма судами загальної

юрисдикції України.

Окрім того, як убачається з вищенаведеного, 03.06.2012 р. - кінцевий строк

повернення усього боргу Банку, встановлений Кредитним договором, відтак, з вказаної

дати розпочинає перебіг строку позовної давності по поверненню усього тіла кредиту.

Проте, до суду Позивач звернувся на початку 2017 року, про що свідчить ухвала

Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.03.2017 року про

відкриття провадження по справі, тобто, з пропуском строку позовної давності.

Слід зазначити, що до цього до суду у 2015 році Позивач звертався декілька разів

проте, наступними ухвалами суду його позов було залишено без розгляду: ухвала

Автозаводського районного суду м. Кременчука, Полтавської області від 10.02.2015 р. по

справі № 524/10780/14-ц, ухвала Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської

області від 27.03.2015 р. по справі № 524/10780/14-ц, ухвала Крюківського районного суду м.

Кременчука Полтавської області від 16.12.2015 р. по справі № 537/4028/15-ц , залишена в

силі ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22.02.2016 р.

Згідно ст. 265 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час прийняття заочного

рішення) залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу строку позовної давності.

Далі, ОСОБА_3 Верховного Суду у своїй Постанові від 17.04.2018 по справі

№200/11343/14-ц. зробила висновки щодо можливості застосування строків позовної

давності при перегляді заочного рішення.

Так, переглядаючи справу, ОСОБА_3 встановила порушення судом першої

інстанції порядку повідомлення про день та час судового розгляду справи, оскільки у

матеріалах справи є поштовий конверт, адресований цим судом відповідачеві, разом із

повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутий відділенням поштового зв’язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача за місцем

проживання.

На думку ВП ВС суд першої інстанції, не повідомивши відповідача належним чином

про час і місце розгляду справи, фактично позбавив його права на подання заяви про

застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього

суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на

справедливий судовий розгляд. Вказане порушення суд першої інстанції міг виправити,

задовольнивши заяву про перегляд заочного рішення.

Проте, суд не встановив причини неявки відповідача на судові засідання через

неналежність його повідомлення про час і місце розгляду справи. Крім того, не дослідивши

кредитний договір і проведений позивачем розрахунок процентів і пені за цим договором, не

визначивши початок перебігу позовної давності за вимогами позивача про стягнення таких

процентів і пені та визнав безпідставними доводи відповідача стосовно того, що вказаний

розрахунок є помилковим, і що позивач звернувся до суду, пропустивши позовну давність.

Дослідження зазначених обставин, на які посилався відповідач у заяві про перегляд заочного

рішення, мало істотне значення для вирішення спору, оскільки у разі їх підтвердження у

задоволенні позову може бути відмовлено.

Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції.

Таким чином, він має право заявити, а суд — повинен застосувати позовну

давність до вимог Позивача під час перегляду цього заочного рішення.

З урахуванням наведеного вище, вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання із розгляду заяви не з»явився без повідомлення причин.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 в судовому засідання заяву про перегляд заочного рішення просив задовольнити, з підстав зазначених в ній.

Представник позивача – ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання із розгляду заяви не з»явився, направив до суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до якого у задоволенні заяви просить відмовити у зв»язку з її необґрунтованістю та безпідставністю та справу розглядати у його відсутність.

З урахуванням вимог ч.1 ст.. 287 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність представника позивача та відповідача ОСОБА_2

Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до заочного рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 31 травня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 300001, ЄРДПОУ 34047020, р/р 32078115901026) заборгованість за кредитним договором №07/22/07 – Склв від 04.06.2007 року в розмірі 551 470 грн. 45 коп. та 8 272 грн. 06 коп. сплаченого судового збору.

Відповідно до ст.. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто заочне рішення суду підлягає скасуванню у випадку встановлення судом наявності двох обставин, а саме: встановлення факту того, що відповідач не з’явився в судове засідання, в якому ухвалене заочне рішення, та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин, при цьому докази, на які він посилається, повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 6 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

Згідно ст.122 ЦПК України (в ред.. до 15.12.2017 року) у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вимог вказаної норми закону, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 та 30.03.2017 року судом із Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області було отримано лист від 22.03.2017 року за вих..№1122/01 - 27 з інформацію про те, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто за адресою, що була вказана у позовній заяві.

Відповідно до ст.127 ЦПК України (в ред.. до 15.12.2017 року) після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини перша та друга статті 74 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом).

Відповідно до частини п'ятої статті 74 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу.

Відтак, під час розгляду справи у суді першої інстанції належним доказом вручення судової повістки, відправленої поштою, було, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Згідно ч.8 ст.76 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці та повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відповідно до абзацу 5 частини п'ятої статті 74 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом, лише у разі відсутності відповідача за зареєстрованою адресою його проживання (перебування), вважалося, що судовий виклик або судове повідомлення вручені належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог ст.ст.74, 127 ЦПК України в ред.. до 15.12.2017 року), судом, за адресою місця проживання відповідача ОСОБА_2, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, поштою рекомендованим листом із повідомленням, було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та у вказаному поштовому відправленні суд повідомляв відповідача про призначення судового засідання на 06.04.2017 року.

06.04.2017 року судовий розгляд даної справи було відкладено до 03.05.2017 року у зв»язку з неявкою до судового засідання відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача – ТОВ МЖК «Житлобуд», оскільки відносно останніх були відсутні відомості, що їм вручені судові повістки, ухвала про відкриття провадження у справі та копія позову з копіями доданих до позову документів.

Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення про вручення поштового відправлення разом з поштовим конвертом, у якому відповідачу направлялась ухвала про відкриття провадження у справі, копія позову з копіями доданих до позову документів та якою суд повідомляв відповідача про призначення судового засідання на 06.04.2017 року, були повернуті до суду відділенням поштового зв»язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача ОСОБА_2 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання чи у зв»язку з відмовою останнього у їх одержанні.

Згідно матеріалів справи, на виконання вимог ст.74 ЦПК України (в ред.. до 15.12.2017 року), судом, за адресою місця проживання відповідача ОСОБА_2, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, поштою рекомендованим листом із повідомленням, було направлено повістку про виклик відповідача до судового засідання на 03.05.2017 року.

03.05.2017 року судовий розгляд даної справи було відкладено до 31.05.2017 року у зв»язку з неявкою до судового засідання відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача – ТОВ МЖК «Житлобуд», оскільки відносно останніх були відсутні відомості, що їм вручені судові повістки.

Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення про вручення поштового відправлення разом з поштовим конвертом, у якому відповідачу направлялась повістка про виклик до судового засідання на 03.05.2017 року, були повернуті до суду відділенням поштового зв»язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача ОСОБА_2 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання чи у зв»язку з відмовою останнього у їх одержанні.

Згідно матеріалів справи, на виконання вимог ст.74 ЦПК України (в ред.. до 15.12.2017 року), судом, за адресою місця проживання відповідача ОСОБА_2, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, поштою рекомендованим листом із повідомленням, було направлено повістку про виклик відповідача до судового засідання на 31.05.2017 року.

Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення про вручення поштового відправлення разом з поштовим конвертом, у якому відповідачу направлялась повістка про виклик до судового засідання на 31.05.2017 року, були повернуті до суду відділенням поштового зв»язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача ОСОБА_2 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання чи у зв»язку з відмовою останнього у одержанні судової повістки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин.

Відповідно до ст.. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи

Як вбачається зі змісту заяви, відповідач ОСОБА_2 вказує на те, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором подана до суду з пропуском позовної давності, а в зв’язку з тим, що він не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, він не зміг реалізувати своє право подати заяву про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо ОСОБА_4 проти Нідерландів»).

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України (в ред.. до 15.12.2017 року) суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно зі статтею 10 ЦПК України (в ред.. до 15.12.2017 року) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з»явився та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які посилається відповідач, зокрема щодо звернення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором з пропуском позовної давності, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно заяви про перегляд заочного рішення, відповідач просить поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, як такий, що пропущений з поважних причин.

Заяву обґрунтовує тим, що про існування вказаного заочного рішення та про його зміст він дізнався лише 10.12.2018 року при зверненні до адвоката, який роздрукував йому це рішення із реєстру судових рішень. До цього, про існування вказаного рішення суду йому не було відомо, а тому він, відповідно, не міг звернутись до суду із заявою про перегляд заочного рішення у встановлений законом строк.

Згідно ст.227 ЦПК України (в ред.. до 15.12.2017 року) відповідачам, які не з»явились в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

На виконання вимог ст.227 ЦПК України (в ред.. до 15.12.2017 року), судом, за адресою місця проживання відповідача ОСОБА_2, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, поштою рекомендованим листом із повідомленням, було направлено копію заочного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення про вручення поштового відправлення разом з поштовим конвертом, у якому відповідачу направлялось заочне рішення, були повернуті до суду відділенням поштового зв»язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача ОСОБА_2 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання чи у зв»язку з відмовою останнього у його одержанні.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_2 отримав повне заочне рішення суду від 31.05.2017 року чи був ознайомлений із його змістом у іншій день, ніж зазначено у його заяві.

За викладений обставин, суд приходить до висновку, що заява відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 31.05.2017 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, а також те, що як встановолено судом, відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з»явився та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які посилається відповідач, зокрема щодо звернення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором з пропуском позовної давності, мають істотне значення для правильного вирішення справи, то суд приходить до висновку, що заява відповідача про перегляд заочного рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки провадження у даній справі відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, то вона повинна розглядатися за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу

Відповідно до ст..19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, зважаючи положення ч.3 ст.274 ЦПК України, суд вважає за доцільне розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.

Керуючись ст.ст.19, 189, 191, 260, 287 - 288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити відповідачу ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 31.05.2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 31.05.2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Заочне рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 31.05.2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – скасувати.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 13 березня 2019 року о 14 год. 00 хв. в залі судових засідань Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області за адресою: 39600 Полтавська область м.Кременчук вул..Троїцька, 37/49.

Про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомити учасників справи.

Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, який рахується з дня вручення даної ухвали.

У зазначений строк відповідач має право надіслати (надати) до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України та до якого додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) відповідачами одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається на сторінці офіційного вебпорталу судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою kr.pl.court.gov.ua/sud1615/

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: