Рішення № 79941617, 07.02.2019, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/638/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року м.Борщів Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.,

при секретарі - Окулянко У.Г.

з участю

представників позивача- Бурак Л.В., адвоката ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Мельнице-Подільська селищна рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що являється власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, надвірних господарських будівель та споруд, що розташована по вул.Миру, 39 в смт.Мельнице – Подільська Борщівського району Тернопільської області згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №824228, виданого 19.10.2012 року Управлінням Держкомзему у Борщівському районі. Площа земельної ділянки становить 0, 0871 га, такій присвоєно кадастровий номер 6120855400:02:002:0576.

Поряд з тим зазначив, що в суміжному землекористуванні перебуває земельна ділянка відповідача ОСОБА_4, яка розташована за адресою вул.Миру, 23 в смт.Мельниця – Подільська Борщівського району. ОСОБА_4 самовільно заняла частину належної йому на праві власності земельної ділянки, що становить площу 0, 00708 га, шляхом встановлення на такій огорожі довжиною 39, 33 м.

Добровільно звільняти земельну ділянку ОСОБА_4 не бажає, у зв»язку з чим просив суд зобов»язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту частину належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0, 00708 га, шляхом знесення встановленої нею огорожі довжиною 39, 33 м.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_1 позов з підстав, наведених у поданій до суду позовній заяві підтримали повінстю. Крім того, суду пояснили, що при встановленні огорожі відповідач без погодження з позивачем, на власний розсуд встановила огорожу, яка розділяє їх господарства, при цьому, знищивши раніше встановлені межові знаки та визначивши місце розташування огорожі поза такими, в результаті чого огорожа є встановлена на землі позивача.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_2 позов не визнала, в задоволенні такого просила відмовити, оскільки при виготовлені сторонами технічної документації із землеустрою було допущено певні порушення, поворотні точки земельних ділянок є зміненими, а тому площа земельних ділянок в натурі, власниками яких є сторони, не відповідає даним внесеним у технічну документацію, інші правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності сторін на належні їм земельні ділянки, які є суміжними. Проте, такі факти жодним чином не впливають на розмір площі спірних земельних ділянок, така відповідає розмірам зазначеним у правовстановлюючих документах. Через що права позивача внаслідок встановлення відповідачем огорожі ніяким чином не є порушеними.

Заслухавши сторони, дослідивши доводи надані такими, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 116 Земельного Кодексу України . Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянкамиіз земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядуванняв межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як встановлено судом сторони по справі є власниками суміжних земельних ділянок, що знаходяться в смт. Мельниця-Подільська Борщівського району. Так, згідно даних Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 824228, виданого 14 жовтня 2012 року, ОСОБА_3 на підставі рішення № 1220 сесії Мельнице-Подільської селищної Ради від 09 жовтня 2009 року, є власником земельної ділянки площею 0.0871 га, розташованої по вул. Миру 39, та згідно кадастрового плану якої така має форму прямокутника. Згідно даних Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 017559, виданого 02 жовтня 2006 року, ОСОБА_4 на підставі рішення № 427 Мельнице-Подільської селищної Ради від 20 травня 2005 року, є власником земельної ділянки площею 0, 0900 га, розташованої по вул. Миру 23, та згідно кадастрового плану якої така має форму прямокутника.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_3 ПП «Земля Поділля» від 20.07.2012р. вбачається, що у вересні 2009 року, за участі сторін було погоджено та закріплено межі земельних ділянок, про що складено акт погодження та закріплення меж земельних ділянок та зберігання межових знаків, відповідно до якого межі земельної ділянки ОСОБА_3 закріплено залізними кілками в кількості 4 штуки. Що в свою чергу відповідає кадастровому плану земельної ділянки ОСОБА_3, де прослідковується саме наявність чотирьох межових знаків, форма земельної ділянки у формі прямокутника.

При цьому, суд відхиляє та не приймає твердження сторони відповідача, що збільшення площі земельної ділянки позивача у період з 24 вересня 2009 року, коли відповідно до рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку, площею 0.07 га по вул. Миру 39, та до 09 жовтня 2009 року, коли було внесено зміни у рішення селищної ради та визначено, що передачі ОСОБА_3 підлягає земельна ділянка площею 0,0871 га по вул. Мимиру 39, вплинуло на зміну розташування саме межових знаків між земельними ділянками, власниками яких є сторони, оскільки доказів цього суду надано не було, не здобуто таких і в ході розгляду справи судом. Відповідно до акту відновлення та закріплення меж земельної ділянки представника ПП «Земля Поділля» від 24.10.2016р. слідує, що таким відновлено межі земельної ділянки належної ОСОБА_3 в кількості 6 штук, межові знаки проходять по металевій огорожі. Відповідно до доданої до акту схеми земельної ділянки слідує, що така має форму прямокутника.

Відповідно до акту комісійного обстеження земельниї ділянки ОСОБА_3 від 28.10.2016р., на підставі акту представника ПП «Земля Поділля» від 24.10.206р., виявлено, що ОСОБА_4 самовільно захопила частину земельної ділянки ОСОБА_3 у розмірі 0,00708 га., що відображено у доданій до такого схемі.

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи № 218/18-22 від 31.07.2018р. слідує, що фактичний порядок користування земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 правоустановчим документам на дані земельні ділянки не відповідає. Має місце порушення землекористування ОСОБА_3, зокрема порушення меж та накладання земельної ділянки ОСОБА_4 на земельну ділянку ОСОБА_3 Земельна ділянка такого зменшена 4,5 кв. м із-за зведення огорожі не по прямй лінії розмежування між земельними ділянками, як вказано в кадастрових планах технічних документацій та актам погодження і закріплення меж земельних ділянок та зберігання межових знаків. При відсутності узгодження щодо встановлення осьової лінії на бетонному фундаменті, то по лінії розмежування між досліджуваними земельними ділянками фундамент шириною 0.20 м довжиною 39,95 м встановлено на земельній ділянці ОСОБА_3, що в свою чергу становить у площі -8 кв. м.

Що в ході судового розгляду було стверджено і поясненнями експерта ОСОБА_6

Доказів, які б свідчили про узгодження ОСОБА_4 з ОСОБА_3, при облаштуванні нею огорожі, того , що встановлення осьової лінії має проходити на бетонному фундаменті, також, що при цьому сторонами було узгоджено зміну межових знаків. суду стороною відповідача надано не було.

Відповідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою № 219/18-22 від 11.07.2018р. слідує, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, кожної сторони зокрема, за змістом не відповідає п. 1.16 Інструкції № 43 та ст. 56 Закону України «Про землеустрій» так як в матеріалах міститься ряд суперечливих, недостовірних даних таких як посилання на неіснуючі документи та інше.

Правовстановлюючі документи щодо права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.0871 га, розташовану по вул. Миру 39, що в смт. Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області, як і правовстановлюючі документи щодо права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0.0900 га, розташовану по вул. Миру 23, що в смт. Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області, на даний час є чинними. Сторонами питання щодо їх невідповідності закону та іншим нормативно-правовим актам, визнання недійсними, скасування не вирішувалось.

Виходячи з наведено вище, суд приходить до обґрунтованого висновку про порушення прав ОСОБА_3 як землекористувача з сторони ОСОБА_4, шляхом самовільного встановлення нею огорожі, бетонний фундамент якої шириною 0.20 м довжиною 39,95 м встановлено на земельній ділянці ОСОБА_3

Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особамрівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянкиабо землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осібна земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійснимирішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об’ємі.

На підставі ст.ст. 116, 152 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Зобов» язати ОСОБА_4, жительку смт. Мельниця-Подільська вул. Миру 23 Борщівського району Тернопільської області, звільнити самовільно зайняту частину належної ОСОБА_7, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1, частину земельної ділянки площею 7.08 м. кв., шляхом знесення встановленої нею огорожі довжиною 39,33 м.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 640 ( шістсот сорок гривень ) понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: