Рішення № 79939731, 14.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/131/19

Справа № 522/20093/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засіданні - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов по справам про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 14.11.2016 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за яким просив:

1.Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2018 року, винесений Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 769/18 від 05.11.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 96 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 10 200 грн.;

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 770/18 від 05.11.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 9 ст. 96 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 10 200 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 03.12.2014р. року він став власником житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Позивачем до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстроване за №ОД062162952118 від 21.10.2016р.. Після проведення будівництва житлового будинку, позивачем до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР подано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта до експлуатації, зареєстровану за №ОД141182052061 від 24.07.2018р., після чого, будь-яких будівельних робіт не здійснював. На підставі договору купівлі-продажу серія номер: 2456 від 03.12.2014р. та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, 31.07.2018р. позивачем зареєстровано право власності на житловий будинок. Позивач зазначив, що в період з 16.10.2018р. по 22.10.2018р. Відповідачем не проводилась перевірка, вказав, що реальний виїзд представника Відповідача, головного спеціаліста інспекційного відділу №2 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР - ОСОБА_3 було 12.09.2018р., під час якого йому не повідомили про факт проведення позапланової перевірки, не пред'являлись відповідні документи. Також заперечив, що ним проводились будь-які будівельні роботи з будівництва житлового будинку та навколо будинку було будівельне сміття і постійний шум.

Позивач також зазначив, що не був обізнаний про існування матеріалів позапланової перевірки (акт, припис, протоколи), оскільки при ньому нічого не складалось, жодного документа йому не вручали, від підпису він не відмовлявся, під час розгляду його справи про адміністративне правопорушення присутній не був, оскільки дізнався про розгляд справ про адміністративне правопорушення лише 08.11.2018р., отримавши поштові листи від Відповідача, тому був позбавлений усіх передбачених законодавством прав (ст. 268 КУпАП).

За викладених обставин просив визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2018р., Постанову по справі про адміністративне правопорушення №769/18 від 05.11.2018р., Постанову по справі про адміністративне правопорушення №770/18 від 05.11.2018р..

Ухвалою суду від 20.11.2018 року провадження у справі було відкрито та справу призначено до розгляду на 23.11.2018 року.

23.11.2018р., 17.12.2018р. у зв'язку з неявкою сторін розгляд справи відкладався.

До суду 22.12.2018р. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що на підставі наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про організацію проведення позапланових перевірок № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018р. та звернення фізичної особи ОСОБА_5 від 06.09.2018р. (вх. № 01-10/444-3Г від 06.09.2018р.) про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Управлінням було проведено позаплановий захід дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач зазначив, що позапланову перевірку проведено у відповідності до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, за наслідками якої складено акт, припис, протоколи. Також вказав, що Позивач перебував під час проведення перевірки, проте відмовився від отримання матеріалів перевірки, а тому останні були надіслані йому поштою 22.10.2018р. та отримані ним 08.11.2018р. А тому вважає, що оскаржувані постанови були винесені правомірно у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

До суду 05.02.2018р. від Позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача, за текстом якої Позивач зазначив, що вважає перевірку проведено незаконно: після закінчення будівельних робіт, прийняття об'єкту в експлуатацію та реєстрації права власності на збудований об'єкт. Також вказує, що з фотоматеріалів неможливо встановити коли саме її було здійснено. Головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР - ОСОБА_3 не було пред'явлено службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланової перевірки, чим було порушено порядок проведення перевірки.

Ухвалою суду від 14.02.2019 року провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанов по справам про адміністративні правопорушення, в частині вимог про визнання протиправним та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2018 року - було закрито.

У судовому засіданні 14.02.2019 року позивач та представник позивача - ОСОБА_6 (по ордеру серії ОД №374354 від 17.12.2018 року) були присутні, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі. Представник позивача обставини, якими обґрунтовані адміністративний позов та відповідь на відзив, підтримала та посилалась на те, що фактично перевірка була здійснена 12.09.2018р. із порушенням порядку проведення перевірки, оскільки не було пред'явлено службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланової перевірки. Жодних матеріалів за результатами перевірки Позивачу надано не було. Відсутні докази здійснення Позивачем будь-яких будівельних робіт та обставин викладених у зверненні ОСОБА_5 від 06.09.2018р., а отже і відсутній склад його правопорушення. Представник зазначала, що 22.10.2018р. перевірка не здійснювалась, та доказів проведення позапланової перевірки саме 22.10.2018р. Відповідач не надав, докази вручення матеріалів позапланової перевірки і відмови від підпису відсутні, а також Позивач не був належно повідомлений про розгляд справ про адміністративне правопорушення, тому був позбавлений усіх передбачених законодавством прав.

Представник відповідача - ОСОБА_7 (по довіреності від 09.01.2019 року) у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що позапланова перевірка була здійснена 22.10.2018р. законно в період зазначений у Направленні для проведення позапланової перевірки, а саме з 16.10 по 22.10.2018р., в який точно день з цього періоду йому невідомо. Під час позапланової перевірки, яке відбувається без обов'язкового попередження, було виявлено порушення, які підтверджуються листом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-11/4326 від 19.10.2018р. та матеріалами фотофіксації. Представник зазначав, що позивачем не було спростовано виявлені під час перевірки порушення норм містобудівного законодавства, а саме не надано до суду будівельний паспорт, а тому вважає, що постанови по справі про адміністративне правопорушення №769/18 та №770/18 від 05.11.2018р., винесені Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради законно з дотримання вимог законодавства. При цьому пояснив що заступник начальника Управління діяв межах наданих повноважень. На питання представника позивача відповів, що Акт перевірки дійсно надрукований на комп'ютері, проте це вважає це дивним , і погодився що позивач отримав від них два листа 08.11.2018р. Позивач відмовився отримати Акт, припис та протокол і тому ці документи були його направлені поштою.

Вислухавши пояснення представників позивача і представників сторін, дослідивши матеріали справи, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 22.10.2018р. головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 було складено акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №001218 від 22.10.2018р., відповідно до якого за результатами перевірки встановлено: Під час виїзду на місце, враховуючи надані та пред'явлені документи та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №137342786 від 11.09.2018р.) встановлено, що ОСОБА_2 являється власником житлового будинку АДРЕСА_2.

Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 виконав роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою, за адресою: АДРЕСА_2. За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_2 наведено недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об'єкта №ОД 141182052061 від 24.07.2018 року.

У вказаному акті зазначено, що його складено у присутності ОСОБА_2, а також зазначено про відмову останнього від його отримання. При цьому є лише підпис інспектора Постернака А.М. про відмову позивача від одержання примірника.

22.10.2018р. головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 96 КУпАП. з запрошенням на розгляд справи на 10.45 05.11.2018р.

Також, того ж дня, 22.10.2018р., головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР ОСОБА_3 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.9 ст. 96 КУпАП з запрошенням на розгляд справи на 11.00 05.11.2018р.

В обох протоколах від 22.10.2018 року наявна відмітка про те, що ОСОБА_2 відмовився від їх підпису та про відсутність свідків.

У подальшому, 22.10.2018р. головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР ОСОБА_3 було винесено припис відносно ОСОБА_2 з вимогою про усунення порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.11.2018р., шляхом наведення у документах, що дають право на виконання будівельних робіт, достовірних даних у повному обсязі.

У приписі також зафіксовано, що ОСОБА_2 відмовився від отримання припису.

При цьому, судом встановлено, що позивачем вказані акт перевірки, припис про усунення порушень та протоколи про адміністративне правопорушення, складені Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР 22.10.2018 р., були отримані позивачем 08.11.2018 року за поштовим зв'язком.

05.11.2018р. заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. відносно позивача було винесено Постанови №769/18 та №770/18 від 05.11.2018р. по справі про адміністративне правопорушення, згідно яких ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихч.5 ст. 96 КУпАП і ч.9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів.

У вищевказаних оскаржуваних Постановах зазначено суть правопорушення:

Постанова №769/18 від 05.11.2018р.: Таким чином, за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_2 наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт №ОД062162952118 від 21.10.2016р., щодо наявного будівельного паспорту, чим порушено п.11 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженому Постановою КМУ від 13 квітня 2011р. N466.

Постанова №770/18 від 05.11.2018р.: Таким чином, за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_2 наведено недостовірні дані в декларації про готовність до експлуатації об'єкта №ОД141182052061 від 24.07.2018р., щодо площі збудованого житлового будинку та дотримання вимог ДБН 360-92** в частині протипожежної відстані між житловими будинками, чим порушено ч.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.8 п.22 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011р. N461.

Отже, обидві оскаржувані постанови були винесені на підставі акту перевірки, припису про усунення порушень та протоколів про адміністративне правопорушення, складених Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР 22.10.2018 року.

Судом встановлено, що Постанови №769/18 та №770/18 від 05.11.2018р. по справі про адміністративне правопорушення були надіслані на адресу Позивача та отримані останнім також 08.11.2018 року.

Вирішуючи спір щодо правомірності оскаржуваних постанов суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та другої ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 23 травня 2011 року N 533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Суд погоджується із доводами Позивача про порушення Відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, внесення недостовірних даних до матеріалів перевірки, а також порушення процедури розгляду справ про адміністративне правопорушення, що призвело до позбавлення Позивача права на захист та доведення своєї невинуватості.

Відповідно до п.12 Порядку N 553: «Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством».

Пункт 9 вищевказаного Порядку N 553 містить імперативну норму про те, що: «Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.»

Суд погоджується із доводами Позивача про неможливість достовірного встановлення дати, часу, обставин та за допомогою яких засобів було здійснено фотофіксацію, додану Відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що Позивач був присутнім під час здійснення представником відповідача відповідної перевірки 22.10.2018року.

Таким чином Суд констатує, що вищевказані первинні документи перевірки (акт, припис та протоколи), складені відносно ОСОБА_2, в розумінні ст.ст.74, 75, 76 КАС України є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, та відхиляє їх.

Так у відповідності до п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю складається протокол про адміністративне правопорушення.

Такий протокол за формою та змістом повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на незабезпечення прав Позивача на присутність під час проведення позапланової перевірки, Суд також констатує факт порушення права останнього бути присутніми під час перевірки, перевіряти документи інспекторів та їх повноваження, користуватись правовою допомогою адвоката (право на захист), надавати свої заперечення та зауваження, робити фото та відео фіксацію процесу перевірки та надавати письмові пояснення.

Відповідно до ст.251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.»

Як вбачається із оскаржуваних постанов, що інших матеріалів (доказів) окрім акту перевірки, припису та протоколів про адміністративне правопорушення Відповідачем під час розгляду адміністративного провадження досліджено не було, відсутня фото та відеофіксація процесу проведення перевірки, немає жодних свідків адміністративного правопорушення, не було залучено представників органів державної влади та місцевого самоврядування, що свідчить про необ'єктивність та однобічність адміністративного провадження.

Відповідно до ст. 268 КУпАП: «Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.»

Згідно до ст.277-2 КУпАП: Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Згідно до вимог ст. 278 КУпАП серед іншого Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

Відповідно до ст. 280 КУпАП : «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.».

Підпункт 3 пункту 20 Порядку № 244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п.21 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Між тим зазначених вимог Відповідачем не виконано.

Суд вбачає, що Відповідач під час розгляду справ про адміністративне правопорушення від 05.11.2018р. не виконав вищевказані вимоги чинного законодавства. Так , в порушення ст.ст. 268, 277-2, 278, КУпАП, Відповідач приступив до розгляду вищевказаних справ про адміністративне правопорушення навіть не сповістивши належним чином Позивача про час і місце їх розгляду. Таким чином за відсутності належного повідомлення Позивача про розгляд справ про адміністративне правопорушення Відповідач не мав право розглядати відповідні адміністративні матеріали складені відносно Позивача, тобто діяв з перевищенням наданих йому владних повноважень.

Суд зазначає, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.

Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Вказаний висновок щодо змісту терміну «повідомлення» зроблено Верховним судом України у постанові від 17.04.2014 року у справі №6-143цс14.

З огляду на це Суд констатує, що Позивача було позбавлено можливості належним чином ознайомитися з висунутим проти нього обвинуваченням та доказами, чим позбавило його права на захист.

Враховуючи, що Відповідачем проведено позапланову перевірку, складено протоколи про адміністративне правопорушення та винесено постанови у справі про адміністративне правопорушення за відсутності Позивача та без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, це є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові по справі № 489/1815/17 від 20 вересня 2018 року.

Крім того, суд враховує, що відповідно до припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.10.2018 р. строк виконання вимог останнього встановлено до 22.11.2018 р., в той час як постанови №769/18 та №770/18 були винесені 05.11.2018р., тобто раніше ніж закінчився строк для виконання вимог припису.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства є обов'язковість рішень суду

Таким чином, Суд вважає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій по винесенню оскаржуваних Позивачем Постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі викладеного Суд дійшов висновку, що Відповідач належним чином не спростував доводи Позивача, щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП та ч.9 ст. 96 КУпАП.

Отже, Суд вважає, що Позивача було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП та ч.9 ст. 96 КУпАП, оскільки в матеріалах про скоєння адміністративного правопорушення відсутні докази скоєння цього правопорушення та з огляду на допущені Відповідачем порушення прав Відповідача та порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, що дає Суду підстави вважати, що у діях Позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_2.

Як вбачається з позову, оскаржувані постанови у справі про адміністративне правопорушення були винесені 05.11.2018 року. У той же час, адміністративний позов поданий до суду лише 14.11.2018 року, тобто з пропущенням встановленого законом строку на оскарження постанови.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного ним строку звернення до суду.

Як було встановлено судом позивач не був присутній під час розгляду адміністративних матеріалів відносно нього та під час прийняття оскаржуваних постанов 05.11.2018 року, оскаржувані постанови отримав лише 08.11.2018 року, а отже не мав можливості своєчасно звернутися до суду з позовом. За викладених обставин суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений ним строк на звернення до суду з адміністративним позовом

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із рішенням ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Оцінюючи у сукупності надані докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_2 та вважає за необхідне задовольнити їх у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст. 9, 33, 36, ч.5, 9 ст. 96, ст. 245, ч.1 ст. 247, 251, 276-278, 280, 287, 293, 295 КУпАП, ст.ст. 3, 5-14, 19-20, 72-77, 122-123, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м.Одеса, вул.Черняховського, 6) про визнання протиправними та скасування постанов по справам про адміністративні правопорушення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 769/18 від 05.11.2018 року про притягнення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 96 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 10 200 грн..

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 770/18 від 05.11.2018 року про притягнення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 9 ст. 96 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 10 200 грн..

Рішення може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів в строк після отримання рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 19.02.2019 року.

Суддя: Л.В. Домусчі