Ухвала суду № 79939341, 11.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 4-с/522/183/19

Справа № 522/9539/17

УХВАЛА

11 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за скаргою Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, стягувач: ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник 30.01.2019 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2

Скарга обґрунтована тим, що виконавче провадження було зупинено, адже заявник оскаржив до Верховного суду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2018 року та Постанову Апеляційного суду Одеської області від 09.10.2018 року. Незважаючи на зупинення провадження, державний виконавець у постанові про відкриття провадження від 27.12.2018 року зазначив про стягнення з Порту виконавчого збору в розмірі 2435,27 грн.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року провадження у справі відкрите, скаргу призначено до розгляду на 11.02.2019 року.

У судове засідання 04.02.2019 року учасники справи не з’явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв’язку з обмеженими строками розгляду справи, на підставі вимог законодавства, суд вважає за необхідне вирішити справу за скаргою по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до висновку про задоволення скарги, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що Ухвалою Верховного Суду України у справі №522/9539/17 від 13 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Одеський морський торговельний порт» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення невиплачених преміальних виплат, відшкодування моральної шкоди та зупинено виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2018 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 09.10.2018 року.

Постановою ВП №57974243 від 27.12.2018 року головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження з приводу виконання виконавчого листа №522/9539/17, виданого 05.12.2018 року Приморським районним судом м. Києва, стягнуто з боржника, яким є ДП «Одеський морський торговельний порт» виконавчий збір / основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2435,27 грн.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 ч.1 Закону в редакції станом на час вчинення виконавчих дій).

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України вказано, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 7 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Рішення суду є загальнодоступним та опубліковуються на веб-сайті http://www.reyestr.court.gov.ua/ , що знаходиться у вільному доступі.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вчинена головним державним виконавцем 27.12.2018 року, в той час як виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2018 року, залишене без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 09.10.2018 року зупинене ухвалою Верховного суду від 13.12.2018 року.

Таким чином, виконання рішення суду зупинено ще до відкриття виконавчого провадження, що позбавляє державного виконавця стягувати з заявника виконавчий збір, суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця в частині стягнення виконавчого збору є неправомірними та п. 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 48, 76, 81, 223, 247, 255, 258, 259, 260, 263, 268, 447, 450-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, стягувач: ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати пункт 3 Постанови головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 27.12.2018 року про відкриття виконавчого провадження №57974243 щодо стягнення з Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» виконавчого збору в розмірі 2435,27 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Повний текст ухвали суду складено 18.02.2019 року.

Суддя В.Я.Бондар