Ухвала суду № 79938266, 18.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2752/19

Провадження № 1-кс/520/1864/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2019 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі Цвігун А.В., за участю особи, яка подала скаргу – ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_2 від 26.03.2018 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №42017000000001002 від 30.03.2017 року в порядку ст. 303 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшли матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ прокуратури Одеської області від 26.03.2018 року про відмову у визнанні потерпілою в рамках кримінального провадження №42017000000001002 від 30.03.2017 року.

Вказана постанова на думку особи, яка звертається зі скаргою є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки слідчого базуються виключно на власних припущеннях, які не підтверджені доказами, так як досудове розслідування фактично проведено не було. Зокрема, в рамках кримінального провадження не була допитана ОСОБА_1 (особа, яка подала скаргу), факти, щодо спричинення останній моральної, фізичної чи майнової шкоди слідчий не перевірив.

В судовому засідання особа, яка подала скаргу вимоги поданої скарги підтримала у повному обсязі. Крім того, долучила в судовому засіданні копію ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 29.11.2018 року про скасування постанови слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області про закриття кримінального провадження №42017000000001002 від 30.03.2017 року.

Прокурор в судове засіданні не з’явився, надіславши на адресу слідчого судді матеріали кримінального провадження №42017000000001002 від 30.03.2017 року, а також письмові заперечення на скаргу ОСОБА_1

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження №42017000000001002 від 30.03.2017 року, а також письмові заперечення прокурора,вислухавши думку особи, яка подала скаргу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів скарги, 26.03.2018 року слідчим в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області було прийнято постанову про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою в рамках кримінального провадження №42017000000001002 від 30.03.2017 року. Зокрема, в обґрунтування прийнятого рішення слідчий посилався на ті обставини, що на даний час в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в результаті якого їй заподіяна будь-яка шкода. Таким чином, питання про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні буде вирішено після проведення допиту останньої в якості свідка та надання нею будь-яких доказів, документів, висновків експертів, які підтвердять спричинення шкоди.

Згідно п. п. 1, 2 п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Враховуючи викладені норми законодавства, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість, невмотивованість та незаконність постанови слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні №42017000000001002 від 30.03.2017 року з огляду на наступне.

Як вбачається з аналізу постанови слідчого від 26.03.2018 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №42017000000001002 від 30.03.2017 року, в основу прийняття вказаного процесуального рішення були покладені доводи слідчого в частині відсутності доказів, документів, висновків експертів, які підтвердять спричинення ОСОБА_1 шкоди. Попри це, слідчим не надано належну правову оцінку та як наслідок залишено поза увагою, а відтак не дотримано вимог ч. 5 ст. 55 КПК України, згідно яких, слідчий або прокурор має право прийняти процесуальне рішення про відмову у визнанні потерпілим в рамках кримінального провадження виключно у випадку наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що, зокрема, особі, яка звернулася з заявою про вчинення кримінального правопорушення не завдано шкоди, зазначеної у частині першій ст. 55 КПК України.

Крім того, всупереч вимог п. 3 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України, слідчим поза увагою залишено ту обставину, що обов’язок доказування виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням покладається саме на слідчого, прокурора, а не на особу, якій можливо спричинено відповідний вид та розмір шкоди, а тому така особа не зобов’язана надавати докази, документи, висновки експертів, які підтвердять спричинення їй шкоди, а тому доводи слідчого в оскаржуваній постанові в частині подальшого вирішення питання про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 потерпілою в рамках кримінального провадженні після надання останньою доказів, документів, висновків експертів, які підтвердять спричинення їй шкоди слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладені мотиви, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим при прийнятті процесуального рішення у вигляді відмови у визнанні ОСОБА_1 потерпілою в рамках кримінального провадження №42017000000001002 від 30.03.2017 року не було дотримано вимог Кримінального процесуального кодексу України, що позбавило можливості слідчого прийняти законну, обґрунтовану та вмотивовану постанову, в зв’язку з чим, остання підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов’язання вчинити певну дію.

Беручи до уваги, що слідчим суддею прийнято рішення про скасування постанови слідчого від 26.03.2018 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою в рамках кримінального провадження №42017000000001002 від 30.03.2017 року, а відтак, на даний час процесуальних підстав для не визнання вказаної особи потерпілою в рамках такого кримінального провадження не має, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність зобов’язання слідчого, який здійснює досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження виконати вимоги ч. 2 ст. 55 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_2 від 26.03.2018 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №42017000000001002 від 30.03.2017 року в порядку ст. 303 КПК України – задовольнити.

Постанову слідчого СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_2 від 26.03.2018 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №42017000000001002 від 30.03.2017 року – скасувати.

Зобов’язати слідчого у кримінальному провадженні №42017000000001002 від 30.03.2017 року виконати вимоги ч. 2 ст. 55 КПК України.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.