Рішення № 7993524, 10.02.2010, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 2 – 2104/10

2010рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Малиновського О.М.

при секретарі – Стояновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №15, у місті Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватне підприємство „Агенція по торгівлі нерухомістю „Альянс-Суворовський” – про стягнення авансу, індексу інфляції та процентів, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовними вимогами до ПП „Агенція по торгівлі нерухомістю „Альянс-Суворвоський”, ПП „Агенції по торгівлі нерухомістю”, ОСОБА_4 в яких просили стягнути на їх користь з ЧП „Агенції по торгівлі нерухомістю” 42926 гривень.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги в яких просила стягнути з ОСОБА_2 аванс в розмірі 67 600 гривень, індекс інфляції за період з 30.07.2007р. по 27.10.2009р. в розмірі 28 865,20 гривень та три процента річних за той же самий період в розмірі 5 239 гривень, а всього в розмірі 101 695,20 гривень.

Ухвалою суду від 20.11.2009р. позовні вимоги ОСОБА_3 та позовні вимоги ОСОБА_1 до юридичних осіб, за їх заявами, були залишені без розгляду.

Уточненні позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона 17.02.2007р. в рахунок майбутнього придбання у ОСОБА_2 земельної ділянки, передала останній в якості авансу 8450 доларів США. В наступному, в зв’язку з тим, що земельна ділянка була менше ніж вона бажала придбати, позивач відмовилась від укладання договору купівлі-продажу та запропонувала їй повернути аванс. Повернути добровільно суму авансу ОСОБА_2 відмовилась. На думку позивачки, ОСОБА_2 повинна повернути їй 67 600 гривень, що є еквівалентом 8450 доларів США. Дана обставина стала підставою для звернення до суду. Індекс інфляції та три процента річних позивачка просила стягнути на підставі ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги визнала частково, посилаючись на те, що вона не брала у позивачки долари, а отримала від неї 42900 гривень в якості авансу, який не заперечувала повернути ОСОБА_1

Представник третьої особи в судове засідання не явився без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно п.1 акту про передачу завдатку від 17.02.2007р. ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 42926 гривень, що на той час було еквівалентним 8 450 доларів США. Зазначену суму грошових коштів ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 в рахунок майбутнього придбання будинку № 32 по вулиці Комунальній в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області (п.1 акту). Пунктом 3 вказаного вище акту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовились про те, що договір купівлі-продажу про відчуження нерухомого майна буде укладений між ними до 30.03.2007р. Однак, в наступному, позивач відмовилась від укладення з позивачем договору про продаж нерухомого майна та запропонувала повернути суму переданого авансу. Добровільно повернути аванс ОСОБА_2 відмовилась.

Відповідно до ч.1 ст.570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

За змістом вказаної норми завдаток може забезпечувати тільки дійсне зобов’язання, тому правила ст.570 ЦК України про залишення у кредитора завдатку застосовуються у випадках, коли було укладено основне зобов’язання, але кредитор ухиляється від його виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Як встановлено судом, між сторонами не відбулось дійсного зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна, а тому передана позивачем сума в розмірі 42926 гривень вважається авансом, як підтвердження наміру в майбутньому придбати нерухоме майно, та по виниклим між сторонами правовідносинам підлягає обов’язковому поверненню позивачу в будь-якому випадку.

З якої причини позивачка відмовилась від укладання з позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна, правового значення для вирішення спору не має.

Виходячи із зазначених вище фактів, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слідує стягнути аванс в розмірі 42926 гривень. При цьому суд виходить з того, що згідно акту про передачу завдатку, позивачка передала ОСОБА_2 грошову суму в гривнях, а не в доларах, як це зазначала позивачка. З тих же причин, суд відхиляє посилання представника позивачки на ч.2 ст.533 ЦК України, як на підставу стягнення з відповідачки 8450 доларів США за курсом НБУ в гривневому еквіваленті.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки індексу інфляції та трьох процентів річних, так як між сторонами не виникло грошових зобов’язань, оскільки передача та отримання авансу не породжує за своєю юридичною природою будь-яких обов’язків, ані у кредитора, ані у боржника, відтак, підстави для стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України – відсутні.

Відповідно до ст.ст.84,88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати, які складаються з державного мита в розмірі 51 гривні, 37,50 гривень витрат з інформаційно-технічного розгляду справи та на користь держави несплачене державне мито в розмірі 378 гривень та 82,50 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.570,625 ЦК України, ст. ст. 10,11,58,64,88,209,212-215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу в розмірі 42926 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 88гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави недоплачене державне мито в розмірі 378 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області; р/р 37315008000123; фінансова установа-Управління державного казначейства в Одеській області ; МФО 828011; Код ЄДРПОУ: 26302945 для Суворовського районного суду м. Одеси недоплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 82 гривні 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –