Рішення № 79932851, 13.02.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8060/18

2/212/641/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Пустовіта О.Г., секретаря судового засідання Гавеля Ю.О., за участі: представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2018 року позивач звернулася до суду із позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Суха Балка» моральної шкоди завданої їй смертю на виробництві чоловіка у розмірі по 176 200,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 березня 2001 року о 03 годині 30 хвилин її чоловік ОСОБА_3, працюючи прохідником на дільниці № 1 нарізних робіт штреку скреперовання шахти « Ювілейна» ВАТ « Суха Балка», був смертельно травмований. Внаслідок нещасного випадку та смертю її чоловіка позивачу завдано моральну шкоду. Вказує, що моральна шкода полягає в тому, що вона втратила близьку людину – чоловіка, батька її чотирирічного сина. Після смерті чоловіка погіршився її матеріальний стан, адже заробіток чоловіка був основним джерелом доходу в сім’ї, вона до цього часу переносить великий душевний біль.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

21 листопада 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_4 «Суха Балка». У відзиву представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вимоги позивача є недоведеними. Крім того, вважають, що обставини справи щодо спричинення моральної шкоди повинні доводитись відповідними висновками медичних установ, але позивач таких висновків до суду не надав.

В судове засіданні представник позивача не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства "Суха Балка" ОСОБА_1Ф проти позову заперечувала у повному обсязі, посилаючись на підстави, що зазначенні у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. ОСОБА_4 і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час виникнення спірних правовідносин (13.03.2001 року) можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків за рахунок роботодавця на підставі рішення суду передбачалась пунктом 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених постановою КМ України від 23.06.1993 № 472.

Саме застосування цих Правил і перелік осіб, що мають право на відшкодування шкоди після смерті потерпілого, зазначені у ст. 456 ЦК УРСР. Перелік осіб, які мають право на відшкодування шкоди також перелічений у п. 8 Правил.

Як роз’яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону «Про інформацію», ст. 44 Закону «Про авторське право і суміжні права»); при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.2).

Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, необхідно в кожній справі з’ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю моральну шкоду (п.5).

З матеріалів даної справи вбачається, що правовідносини між сторонами по відшкодуванню моральної шкоди виникли з березня 2001 року, саме коли з ОСОБА_3 – чоловіком позивача стався нещасний випадок, в результаті якого він помер 13.03.2001 року.

На той час діяли норми статті 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), як передбачала відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до зазначеної норми моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивач являється дружиною загиблого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб народження ОСОБА_3 І-КИ № 006228, актовий запис № 341 від 21.06.1997року.

За життя ОСОБА_3 працював прохідником участка № 1 ш. «Ювілейна» приватного акціонерного товариства «Суха Балка» ( ТОВ « Суха Балка» )

13 березня 2001 року при виконанні трудових обов'язків з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, в результаті якого він помер, про що підприємством складений акт № 5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Згідно зазначеного акту визначено працівників, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці.

За таких обставин суд приходить до висновку, що смертю ОСОБА_3 при виконанні трудових обов'язків в результаті нещасного випадку, його дружині – позивачу по справі, завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, на підставі ст. 440-1 ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 440-1 ЦК Української РСР, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження мінімального розміру відшкодування моральної шкоди – не менше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати та максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати (п. 11 Правил).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Вищезазначені вимоги закону у поєднанні зі статтями 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України висловленою у постанові № 6-156цс14 від 24 грудня 2014 року, яка у силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з конкретних обставин справи, характеру та ступеню моральних страждань, а також з того, що з часу смерті чоловіка позиваки пройшло понад 17 років та враховуючи принцип розумності і справедливості, вважає за розумне таке відшкодування у розмірі 40 000 грн.

Посилання представника відповідача на те, що відповідно до залучених до матеріалів справи документів не встановлено жодного розладу здоров’я позивача, пов’язаного з порушенням психологічного стану, не надано жодних документів, посилання на ст.. 137 ЦПК України, а тому позов не підлягає задоволенню, суд вважає необґрунтованими.

Отже, виходячи з викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

На підставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_4 «Суха Балка» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4,12, 23, 76-83,141,258, 259,263,264,265, 268, 271,273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (ЄДРПОУ 00191329) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю чоловіка на виробництві 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 коп., без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов’язкових платежів.

В решті частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (ЄДРПОУ 00191329) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 53040, село Шевченківське, станція Саксагань, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «СУХА БАЛКА», місцезнаходження юридичної особи: 50029, вулиця Конституційна, будинок 5, місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 00191329.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2019 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт