Ухвала суду № 79929131, 18.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2707/19

Провадження № 1-кс/234/1376/19

УХВАЛА

про арешт майна

18 лютого 2019 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Данелюк О.М.,

при секретарі Антоненко О.В.,

за участю слідчого Максимович А.М.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Краматорську Максимович А.М., яке погоджено прокурором військової прокуратури Маріупольського гарнізону Григор’євим С.В. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Краматорську Максимович А.М., яке погоджено прокурором військової прокуратури Маріупольського гарнізону Григор’євим С.В. про арешт майна, відповідно до матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019051120000018 від 13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.414 КК України.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 12.02.2019 близько 22год. 00хв. солдат ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння порушуючи правила поводження зі зброєю в приміщенні веранди одноповерхової будівлі, де тимчасово дислокується рота снайперів 79 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224 у населеному пункті Водяне Волноваського району Донецької області маючи при собі гранату РГД-5 висмикнувши запобіжну чеку та випадково впустив її собі під ноги.

В цей час старший лейтенант Мельниченко С.С. побачивши, що відбувається, з метою врятування життя ОСОБА_3 відштовхнув його від місця, де лежала граната.

В результаті вибуху гранати РГД-5 старший лейтенант Мельниченко С.С. отримав поранення та був доставлений в 61 військовий госпіталь в м. Маріуполі, солдат ОСОБА_3 не постраждав.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення було проведено огляд місця події в період часу з 10год. 01хв. до 10год. 45хв. 14.02.2019 в приміщенні веранди одноповерхової будівлі, де тимчасово дислокується рота снайперів 79 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224 у населеному пункті Водяне Волноваського району Донецької області, де відбувся вибух гранати РГД-5 та внаслідок чого був поранений старший лейтенант Мельниченко С.С. під час проведення огляду було тимчасово вилучено металеві осколки можливо від гранати РГД-5.

Відповідно до ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, крім іншого, доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.

Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Враховуючи наведені вище обставини кримінального правопорушення, на теперішній час у досудового розслідування, з метою здійснення швидкого, всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадження та прийняття кінцевого процесуального рішення у встановлені законодавством розумні строки, виникла процесуальна необхідність у встановленні обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження.

Підставою для накладання арешту на майно є обґрунтована підозра вважати, що воно є доказом даного кримінального правопорушення, незастосування цього заходу зумовить труднощі при проведенні експертиз, а також при проведенні інших слідчих дій, необхідність в яких може виникнути в ході проведення досудового розслідування, що перешкоджатиме встановленню усіх обставин, що підлягають доказуванню у вказаному кримінальному провадженні, внаслідок того, що вилучене майно може бути пошкоджене, зіпсоване, втрачене, знищене, передане іншому військовослужбовцю. Тобто, метою накладання арешту на майно у даному випадку є збереження речових доказів.

Метою накладання арешту є забезпечення збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

На теперішній час існують конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування та розпорядження (оперативне управління) військової частини А0224 предметами, які були вилучені під час огляду предметів, що проводився 14.02.2019 та визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.414 КК України, факт вчинення якого підтверджується, зокрема, витягом з ЄРДР, протоколом огляду від 14.02.2019, протоколом огляду речей від 13.02.2019, протоколами допитів свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.

З метою проведення експертизи, збереження вилучених об'єктів, предметів та речей в якості речового доказу та забезпечення завдань кримінального провадження в цілому, необхідно накласти на нього арешт, оскільки в разі повернення його є достатньо підстав вважати, що він може бути прихований, пошкоджений, зіпсований, знищений, перетворений чи відчужений, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Арешт вказаного майна, як захід забезпечення кримінального провадження, виправдовує потреби досудового розслідування з метою виконання завдань кримінального провадження, пов'язаних із забезпеченням швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, а також використання вказаного майна в якості доказу.

Потреби досудового розслідування у проведенні слідчих дій, експертних досліджень, інших процесуальних дій з метою дослідження об'єктів, що містять відомості про обставини, що мають або можуть мати значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, обґрунтовують втручання слідчого у право володіння, користування та розпорядження військовій частині вказаними вище речами з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного слідчий просив суд задовольнити клопотання про арешт майна.

Власник майна в судове засідання не викликався.

Вислухавши слідчого, який просив задовольнити клопотання, перевіривши матеріали досудового розслідування, суд приходить до наступного.

14.02.2019 дані предмети вилучені в ходу огляду проведеного в порядку ч.3 ст.233 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно зі ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Просить накласти арешт на вилучене майно.

13.02.2019 року розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню №42019051120000018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.414 КК України.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.40, 98, 100, 131, 132, ч.2 ст.167, ч.2 ст.168, ст.ст.170-175, 309, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Краматорську Максимович А.М., яке погоджено прокурором військової прокуратури Маріупольського гарнізону Григор’євим С.В. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42019051120000018 від 13.02.2019, а саме: на металеві осколки можливо від гранати РГД-5, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду О.М. Данелюк

Секретар О.В. Антоненко