КОПІЯ Справа № 2-116/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
3 лютого 2010 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,
при секретарі - Непокупній Л.М., Кійченко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості по кредиту ,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2009 року до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору № 969 від 25 жовтня 2007 року, стягнення заборгованості по кредиту в сумі 11281 гривень 98 копійок, судові витрати в сумі 232 грн. 82 гривень звернувся Полтавський акціонерний банк «Полтава-Банк».
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказав, що із відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 969 від 25.10.2007 року відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 споживчий кредит в сумі 15000 гривень строком на 36 місяців з 25 жовтня 2007 року по 25 жовтня 2010 року зі сплатою 20% річних. Для забезпечення своєчасного та повного повернення кредиту згідно кредитного договору № 969 від 25 жовтня 2007 року банком було укладено договір поруки з ОСОБА_2 № 969/1 від 25 жовтня 2007 року, та ОСОБА_3 № 969/2 від 25 жовтня 2007 року. ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором № 969 від 25 жовтня 2007 року не виконала і станом на 19.11.2009 року її заборгованість становила 11281 грн. 98 коп. На адресу боржників банком направлялися вимоги про усунення порушень зобов`язання, але вони залишились без виконання. Тому АБ «Полтава-банк» просив розірвати кредитний договір № 969 від 25.10.2007 року та стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 11281 грн. 98 коп., а також судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, що діє на підставі доручення (а.с.49) позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, погодилась із сумою заборгованості перед банком, не заперечувала проти розірвання кредитного договору, але просила не стягувати з неї одразу всю суму заборгованості, а надати строк для погашення її частинами. По суті позову пояснила, що несвоєчасно погашала кредит в зв’язку з фінансовою кризою.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила, що договору поруки з АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 не укладала і ніяких документів, необхідних для укладення вказаного договору до банку не подавала, а про те, що вона є поручителем по кредитному договору ОСОБА_1 дізналась тільки влітку 2009 року, тому вважала, що підстав для стягнення з неї заборгованості ОСОБА_1 немає.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, пояснила, що вона уклала договір поруки на прохання ОСОБА_1, яка пообіцяла, що ніяких проблем з погашенням кредиту не буде, тому із змістом договору вона не знайомилась. Просила з неї суму заборгованості не стягувати і вважала, що відповідачка ОСОБА_1 повинна домовитись з банком щодо умов погашення заборгованості.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Установлено, що між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 969 від 25.10.2007 року відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 споживчий кредит в сумі 15000 гривень строком на 36 місяців з 25 жовтня 2007 року по 25 жовтня 2010 року зі сплатою 20% річних. (а.с. 9). Кредитні кошти були перераховані на поточний рахунок № 2620-3-81225 ОСОБА_1 в банку АБ «Полтава-банк» (а.с. 13). Відповідно до п 4.2.1 кредитного договору позичальник зобов`язувався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплати відсотків за користування кредитом відповідно до умов даного договору. Сплату відсотків за користування ним проводити щомісячно, згідно Графіку погашення заборгованості шляхом безготівкового перерахування або готівкою в касу Банка.
Для забезпечення своєчасного та повного повернення кредиту банком було укладено договори поруки з ОСОБА_2 № 969/1 (а.с. 10) та ОСОБА_3 № 969/2 (а.с. 11) від 25 жовтня 2007 року. За умовами п. 1.2 даних договорів поруки поручителі на добровільних засадах беруть на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням Позичальника ОСОБА_1, які виникають з умов Кредитного договору № 969 від 25 жовтня 2007 року в повному обсязі цих зобов`язань. Вимог про визнання цих договорів недійсними відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при тому, що судом їм відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України було роз’яснене таке право та попереджено про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, не заявили, доказів нікчемності цих договорів відповідно до ст.60 ЦПК України не надали, клопотань про витребування таких доказів судом не заявляли. Тому суд, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, вважає вказані договори належними та допустимими доказами у даній справі. Крім того, пояснення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що поручителі в їх присутності підписували договори поруки та надавали необхідні для цього документи і їм було роз’яснено наслідки укладення цих договорів.
ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором № 969 від 25 жовтня 2007 року не виконала, а саме прострочила погашення кредиту згідно графіку і станом на 19.11.2009 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 969 від 25.10.2007 року становила 11281 грн. 98 коп. (а.с. 22-48). На адресу боржників банком направлялися вимоги про усунення порушень зобов`язання від 29.01.2009 року, 03.07.2009 року, 26.10.2009 року (а.с.15-21), але вони не усунули порушення за кредитним договором та не виконали умови вимог.
Відповідно до ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Умови Договору відповідачем ОСОБА_1, порушені, про що свідчить виписка з рахунку, надана АБ «Полтава-Банк (а.с. 22-48) та оглянуті у судовому засіданні копії квитанцій про оплату, надані цим відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного необхідно позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідачів на користь АБ «Полтава-Банк» понесені позивачем судові витрати в розмірі 232,82 грн.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 169, 213-215, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 559, 610, 623, 625, 651, 1050, 1054 ЦК України.
в и р і ш и в :
Позов Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» задовольнити повністю.
Розірвати кредитний договір № 969 від 25.10.2007р., укладений між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Росії, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1, що зареєстрована проживаючою в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_2, що зареєстрована проживаючою в ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_10, на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» (36020, м.Полтава, вул.Паризької Комуни, 40-а, код за ЄДРПОУ 09807595) 11281,98 грн. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят одну гривню 98 коп.) заборгованості за кредитним договором № 969 від 25.10.2007р. та 232,82 грн. (двісті тридцять дві гривні 82 коп.) у відшкодування судових витрат
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви через Миргородський міськрайонний суд до апеляційного суду Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: (підпис)
Вірно: Суддя Миргородського міськрайонного суду Ю.В.Сидоренко
Судове рішення № 7990099, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 03.02.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-116/2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: