Рішення № 79892761, 11.02.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8290/18

Провадження №2/442/275/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Грицай М.М.,

з участю секретаря - Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

04.12.2018 року позивач звернулася до суду із вказаним вище позовом, в якому просить змінити розмір аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 25.12.2014.

В обґрунтування позову посилається на те, що згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.12.2014 з відповідача стягуються аліменти на утримання дітей, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 450 гривень на кожну дитину, починаючи з 24.10.2014 і до досягнення дітьми повноліття. Розмір аліментів, встановлений вищезазначеним рішенням, не відповідає, на її думку, вимогам закону, а саме, розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У зв'язку з підвищенням цін на продукти харчування та дитячі речі, сума аліментів, попередньо визначена, не забезпечує належного розвитку та утримання дитини. Зважаючи на викладене, просить збільшити розмір аліментів, визначених рішенням суду, та стягувати такі в розмірі по 2500 гривень щомісячно на кожну дитину.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала. Просить позов задоволити. Додатково зазначила, що на даний час позивач та відповідач проживають за кордоном - в Республіці Польща. ОСОБА_1 пересилає своїй матері ОСОБА_7 кошти для утримання дітей, постійно спілкується з ними через інтернет, прикладає максимум зусиль до їх виховання та утримання. Діти сторін проживають почергово з бабусями. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дітей за кордон, однак такий отримати вона не змогла. Орган опіки та піклування не владнав даний конфлікт. На даний час позивач створила нову сім'ю та народила дитину. Відповідач також створив нову сім'ю у Польщі, де отримує заробіток і має можливість сплачувати аліменти у тому розмірі, який просить позивач. У позасудовому порядку відповідач відмовляється вирішити дане питання. Просить задоволити позовні вимоги, оскільки у позивачки із народженням ще однієї дитини змінився як сімейний, так і матеріальний стан.

Представник відповідача ОСОБА_8, будучи допитана в якості свідка, у судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Показала, що відповідач є її сином. Останній передає з-за кордону для дітей різні необхідні речі, одяг. Його донька ОСОБА_3 певний період проживає з нею. Вона приймає участь у вихованні дітей. 04.12.2018 зверталась із заявами в Орган опіки та піклування та у правоохоронні органи, так як хотіла захистити дітей. Вони на той час були з мамою позивачки, де, як вона вважала, було неналежне виховання. На її думку, з відповідача не слід стягувати аліменти в користь позивача, оскільки такі кошти витрачаються не за призначенням. Відповідач не звертався щодо нецільового використання коштів. Її син на час ухвалення рішення про стягнення аліментів ніде не працював, тому згодом поїхав у Польщу з метою заробітку. На даний час, приблизно з осені, він працює там офіційно.

Представник відповідача ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначила, що мати відповідача займається вихованням та утриманням дочки сторін - ОСОБА_3, з тих пір, як остання почала навчатися в гімназії, з 2017 року. Мати відповідача погоджується піклуватися також молодшою донькою, але мати позивачки перешкоджає цьому. Вважає, що підстав для збільшення розміру аліментів немає, оскільки позивачка не приймає участі у вихованні дітей. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що позивачка є її донькою. На даний час остання працює та проживає у Республіці Польща. З відповідачем сімейні стосунки у них не склались, а тому шлюб між ними розірвано. Діти, народжені у шлюбі з відповідачем, проживають в Україні. Рішенням суду з останнього стягуються аліменти на утриманні дітей в розмірі по 450 грн. щомісячно, однак, така сума недостатня для їх утримання. Діти проживають з нею та час від часу навідують другу бабусю. Батько інколи купляє їм необхідні речі, але аліменти сплачує нерегулярно, відповідно, її донька змушена була поїхати за кордон на заробітки. Вона також витрачає особисті кошти на навчання дітей, їх лікування, ультразвукове обстеження, медичні дослідження тощо. Позивачка щороку возить дітей на відпочинок до моря, підтримує зв'язок з ними через інтернет, допомагаючи їм неодноразово у виконанні домашніх завдань. Старша дитина - ОСОБА_3 відвідує репетиторів. Позивачка час від часу приїжджала в Україну, але на даний час не має такої можливості, оскільки народила ще одну дитину. Відповідно, остання займається доглядом новонародженої дитини і не ходить на роботу, що не дає змоги їй заробити на утримання доньок.

Вислухавши сторони, свідка, дослідивши письмові докази у справі суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_1, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5. Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Зі свідоцтва про народження НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 17.04.2015 року, ухваленого Дрогобицьким міськрайонним судом, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Як вбачається з рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 25.12.2014, таким ухвалено стягувати зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, щомісячно аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі по 450 гривень на кожну дитину, починаючи з 24.10.2014 і до досягнення дітьми повноліття.

Статтями 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. ст. 180-181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі недосягнення згоди між батьками щодо їх участі у витратах на утримання дитини, суд, своїм рішенням визначає розмір аліментів на утримання дитини.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з обставин справи, змісту позовної заяви та змісту положень закону, якими врегульовано питання зміни розміру аліментів, позивач ставить питання про збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на утримання дітей, та просить привести їх розмір у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 08.07.2018 року. Згідно зазначеного Закону розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні встановлено, що сімейний та матеріальний стан позивачки змінився, оскільки у неї народилася дитина, що в свою чергу позбавляє можливості останню заробляти кошти на утримання доньок. Поряд з тим, судом встановлено, що у відповідача (з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів) покращилося матеріальне становище, оскільки він працевлаштувався за кордоном та отримує дохід, що не заперечується його представниками. На підставі наведеного суд дійшов висновку про підставність позовних вимог щодо збільшення розміру аліментів, визначеного судовим рішенням.

Поряд з тим, вирішуючи питання щодо суми аліментів, які слід стягувати щомісячно, суд враховує матеріальне становище позивача, яка надає матеріальну допомогу дітям, однак самостійно не може повноцінно забезпечувати їх усім необхідним, оскільки має на утриманні іншу малолітню дитину; також суд враховує матеріальне становище відповідача - платника аліментів; рівність прав та обов'язків обох батьків щодо дитини; розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; вимоги розумності та справедливості. Відтак, суд вважає, що аліменти слід визначити у розмірі по 1500 грн. щомісячно на кожну дитину, що на думку суду буде відповідати інтересам дітей, враховуючи їх вік та матеріальні потреби, а також можливості відповідача, що, в свою чергу, повинно забезпечити їм прожитковий мінімум, визначений державою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 77-82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Розмір аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.12.2014, змінити.

Стягувати зі ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 щомісяця аліменти на дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі по 1500 (одній тисячі п'ятсот) грн., але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів, встановлених даним рішенням, здійснювати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.12.2014 у справі №442/8323/14-ц, - відкликати.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.02.2019 року.

Суддя Грицай М.М.