Рішення № 79892056, 13.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.02.2019

Справа № 320/9892/18

(2/320/885/19)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Мелітопольської державної нотаріальної контори, про звільнення успадкованого майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить зняти арешт з ј частини квартири АДРЕСА_1, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21 березня 2005 року, виданої Мелітопольським міським відділом державної виконавчої служби (виконавець ОСОБА_3А.), номер запису про обтяження 26756646, реєстраційний номер обтяження: 1802006 від 24 березня 2005 року, зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право власності № б/н, виданого 12 квітня 2018 року виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради. На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є спадкоємцем свого чоловіка ОСОБА_4, який помер 17 вересня 2007 року. З метою переоформлення спадкового майна, а саме ј частини квартири АДРЕСА_1 звернулась до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Однак, під час оформлення спадкового майна виявилось, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про арешт накладений на 1/4 частину спадкового майна, у зв’язку із чим приватний нотаріус відмовив позивачу у вчинені нотаріальної дії та рекомендував звернутись до суду. Відповідно із відповіддю державної виконавчої служби, станом на 17 жовтня 2018 року будь-який виконавчий документ, боржником за яким виступає ОСОБА_4 на примусовому виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби не перебуває. Згідно пошуку в автоматизованій системі виконавчих проваджень, будь-яке провадження за яким боржником виступає ОСОБА_4 до бази АСВП не заносилось, номер виконавчого провадження не присвоювався. Відповідно до порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, який набрав чинності з 01 січня 2009 року, зберігання виконавчих проваджень становить три роки, після закінчення терміну зберігання виконавчі провадження підлягають знищенню. Отже перевірити виконавчі документи за 1999-2015 року не має можливості. Таким чином арешт, накладений 21 березня 2005 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої Мелітопольським міським відділом державної виконавчої служби на ј частину квартири АДРЕСА_1 порушує її право користування та розпорядження спадковим майном. Вищевикладені обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з’явилась, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, рішення по справі просить прийняти на розсуд суду.

Третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги вважає обґрунтованими.

Представник третьої особи - Мелітопольської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 червня 1990 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4, після реєстрації якого змінила прізвище на «Фоменко», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, актовий запис № 766, видане повторно 18 липня 2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, серії I-ЖС № 200399 /а.с.30/.

17 вересня 2007 року чоловік позивача - ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, видане повторно 17 серпня 2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, серії I-ЖС № 396763 /а.с.29/.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на ј частину квартири АДРЕСА_1, яка належала останньому на підставі дублікату свідоцтва про право власності № б/н, виданого 12 квітня 2018 року виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (дата формування 09 жовтня 2018 року) постановою державного виконавця ДВС у місті Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області ОСОБА_3 від 21 березня 2005 року накладено арешт на ј частину квартири АДРЕСА_1 та оголошено заборону на її відчуження /а.с.25/.

Так, постановою приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 від 25 жовтня 2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 17 вересня 2007 року її чоловіка ОСОБА_4 на ј частини квартири АДРЕСА_1 у зв’язку із наявністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборони на а відлучення спадкового майна /а.с.28/.

Згідно із відповіддю начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області № 160-41/51141 від 17 жовтня 2018 року /а.с.11/, станом на 17 жовтня 2018 року будь-який виконавчий документ за яким боржником виступає ОСОБА_4 на примусовому виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не перебуває. Згідно пошуку в автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) будь-яке виконавче провадження за яким боржником виступає ОСОБА_4 до бази АСВП не заносилось, номер виконавчого провадження не присвоювався.

Відповідно до порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, який набрав чинності з 01 січня 2009 року, зберігання виконавчих проваджень становить три роки. Після закінчення терміну зберігання виконавчі провадження підлягають знищенню. Отже перевірити виконавчі документи за 1999-2015 року не має можливості.

Таким чином, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на ј частину квартири АДРЕСА_1 після її померлого чоловіка, хоч і прийняла спадщину після нього, оскільки на вказану частину квартири накладено обтяження - заборону.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю ніхто не може протиправно позбавити право власності.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до правил ч.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.

Враховуючи вищевикладене, те що позивач є законним спадкоємцем арештованого майна, на даний час відсутні документи, на підставі яких було б можливо зняти арешт в позасудовому порядку, а тому позивач не може належним чином оформити право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, існування обтяження у вигляді арешту, який був накладений державним виконавцем відділу ДВС Мелітопольського МРУЮ у Запорізькій області позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатись належним їй майном, оскільки наявність арешту чинить їй в цьому перешкоди, на даний час підстави, через які був накладений арешт, вже відпали, відповідач проти задоволення позову не заперечує, тому суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог і тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 256, 317, 319, 321, 391, 572, 575, 1261, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 241-246, 258, 263-265 ЦПК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Мелітопольської державної нотаріальної контори, про звільнення успадкованого майна з-під арешту, – задовольнити повністю.

Зняти арешт, що накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21 березня 2005 року, виданої Мелітопольським міським відділом державної виконавчої служби (виконавець ОСОБА_3А.), номер запису про обтяження 26756646, реєстраційний номер обтяження: 1802006 від 24 березня 2005 року, на 1/4 частину квартири № 61, що знаходиться в будинку № 64 по пр. Б.Хмельницького у м. Мелітополі Запорізької області та зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право власності № б/н, виданого 12 квітня 2018 року виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Суддя: І.О.Калугіна