Вирок № 79891479, 18.02.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4214/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Тхір О.А.,

за участю секретаря судових засідань Віраг Е.М.,

прокурора Трофіменкова О.В.,

Запольського Д.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника Рущак Ю.В.,

перекладача Сабов Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород об'єднане кримінальне провадження № 308/4214/15-к, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070170000262 від 23 лютого 2015 рок,а № 12015070170000269 від 23 лютого 2015 року,та за № 12017070030001849 від 15 липня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, в ніч з 12 на 13 жовтня 2014 року, діючи умисно, таємно, повторно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканцем АДРЕСА_1, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до церкви, що розташована в с. Часлівці по вул. Сент-Мігалі, б/н, звідки викрали металевий сейф з пожертвами. В подальшому, знаходячись поблизу кар'єру в м. Ужгороді, відкривши сейф шляхом його пошкодження, вийняли з нього грошові кошти у розмірі 300 гривень та розділили їх між собою, а сам сейф, з метою приховання слідів викинули до кар'єру.

Окрім того гр. ОСОБА_3, в ніч з 13 на 14 жовтня 2014 року, діючи умисно, таємно, повторно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з гр. ОСОБА_6, перебуваючи в с. Холмок, Ужгородського району, шляхом пошкодження вхідних дверей проникли до церкви, що розташована на території даного села та мали намір викрасти матеріальні цінності, що знаходились всередині. Проте злякавшись, того, що в будинку навпроти ввімкнулось світло, втекли не довівши свій злочинний умисел до кінця.

Крім того гр. ОСОБА_3, в ніч з 13 на 14 жовтня 2014 року діючи умисно, таємно, повторно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з гр ОСОБА_6, перебуваючи в с. Минай, Ужгородського району, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до церкви, що розташована за адресою: с. Минай, вул. П. Карпатського, б/н, звідти викрали ювелірні вибори, що знаходились на столі, а саме: 4 (чотири) ланцюжки з 4 (чотирма) хрестиками виготовлені з золота, 1 (одного) ланцюжка з 1 (одним) хрестиком виготовлені з срібла та 2 (два) кільця виготовлених з срібла. Також пошкодивши скриньки з пожертвами, гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 дістали з них грошові кошти на загальну суму 700 (сімсот) гривень, якими заволоділи розділивши між собою порівну.

Також, ОСОБА_3 23 лютого 2015 року в нічну пору доби умисно, таємно з корисливих спонукань, з метою наживи та заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, приїхавши в м. Чоп, вул. Миру, б/н, Ужгородського р-н проник в середину наявного там українського православного храму, шляхом пошкодження вхідних дверей звідки викрав мобільний телефон марки NOKIA-206, який належить гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешк. АДРЕСА_2, а також грошові кошти в сумі 1500 гривень, які знаходились в скриньці для пожертв та корзині для продажу свічок, які належать вищевказаному храмові.

Крім цього, ОСОБА_3, 15.07.2017 року, біля 01.30 годин, знаходячись неподалік студентського центру дозвілля «Ювентус» (далі по тексту СЦД Ювентус), що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Мукачівська, 23 з метою незаконного,безоплатного заволодіння чужим майном та зведенням його на свою користь, діючи умисно, з корисливих спонукань здійснив напад на потерпілого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проходив повз вказаного спорткомплексу СЦД «Ювентус», застосувавши до нього фізичне насильство, яке виразилося у нанесенні ударів руками, затиснутими в кулак в область потилиці, та дерев'яним бруском в голову в область щелепи, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи № 580 від 11.08.2017 тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ струс головного мозку, які підтверджені неврологічною симптоматикою,травматичний двосторонній перелом нижньої щелепи ментальний справа, ангулярний зліва, забійно-рвана рана щоки зліва. Виникли вищевказані тілесні ушкодження в результаті дії тупим твердим предметом яким найбільш імовірно могли бути як пальці рук сторонньої людини затиснуті в кулак, так і аналогічний тупий тупогранний предмет, які діяли з прикладанням значної сили по ударному механізму дії з прикладанням значної сили і по своєму характеру і згідно правил потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості і укладаються в час і місце пригоди, яка мала місце 15.07.217. Беручи до уваги характер інших тілесних ушкоджень у вигляді ЗЧМТ струс головного мозку, перелом нижньої щелепи ментальний справа, ангулярний зліва, забійно-рвана рана щоки зліва по своєму механізму виникли в результаті дії тупих твердих предметів, які діяли з прикладанням сили, і не могли виникнути при вільному падінні тіла з висоти власного росту і ударом об тупий твердий предмет, так і після надання тілу прискорення з послідуючим падінням його і удару об тупі предмети. Вищеописані тілесні ушкодження, згідно з висновком експерта, є ушкодженнями середньої тяжкості та при цьому потерпілому ОСОБА_8 було нанесено не менш, ніж два удари тупим твердим предметом.

Після чого, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 шляхом нападу відібрав у потерпілого мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 4а» ІМЕІ:НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2, вартістю 1 889 грн., три банківські картки (1 - «Приватбанку» та 2 -«Ощадбанку») та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження середньої тяжкості та матеріальної шкоди на суму 1889 гривень.

Такими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопоршення (злочини), передбачені ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням у інше приміщення, ч. 3 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб поєднане з проникненням у інше приміщення, сховище, ч. 1 ст. 187 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Обвинувачений ОСОБА_3 після роз'яснення йому суті обвинувачення та правової кваліфікації кримінальних правопорушень, а також положень ст. 63 Конституції України і ст. 18 КПК України, в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, дав показання, які узгоджуються з обставинами, викладеними в даних обвинувальних актах, у вчиненому щиро розкаявся.

Потерпілі в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи наявні заяви, від кожного з потерпілих зокрема, про те, що просять розглядати кримінальне провадження у їх відсутності. Таким чином, потерпілі не бажають скористатись правом на участь в судовому засіданні, а інші учасники не заперечують щодо розгляду справи у їх відсутності, тому суд розглянув справу без участі потерпілих.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а учасники судового провадження не заперечили щодо встановлених фактичних обставин, тому суд, на підставі ч. 3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин справи, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, які підтверджують розмір процесуальних витрат та щодо речових доказів.

З огляду на викладене, у суду не виникає сумніву, що таємне викрадення майна обвинуваченим здійснено за викладених в обвинувальних актах обставин, розбій мав місце в час та спосіб, зазначені в обвинувальному акті, а механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого від розбою, їх характер і локалізація мали місце за обставин, на які вказує сторона обвинуваченні та підтверджує обвинувачений та заподіяні саме обвинуваченим ОСОБА_3

Враховуючи викладене, суд, дослідивши докази, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 ККУ, ч. 3 ст. 185 ККУ, ч. 1 ст. 187 КК України за обставин, викладених в обвинувальних актах, та визнаних учасниками провадження, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 за першим епізодом кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб поєднане з проникненням у інше приміщення, за другим епізодом за ч. 3 ст. 15 ч. - 3 ст. 185 КК України, тобто замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням у інше приміщення, за третім епізодом за ч. 3 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб поєднане з проникненням у інше приміщення, за четвертим епізодом за ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в сховище, та п'ятим епізодом за ч. 1 ст. 187 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

З врахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, принципу змагальності та критерію «поза розумним сумнівом», суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 187 КК України в судовому засіданні повністю доведена.

При дослідженні характеризуючи даних щодо особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Р. Комаровці, Ужгородського р-н, зареєстрований в АДРЕСА_3 фактично проживає в АДРЕСА_1, громадянина України, є особою ромської народності, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.09.2010 року до 4 років, 6 місяців позбавлення волі звільнився 18.03.2014 у зв'язку з відбуттям строку покарання, вироком Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2017 року у справі № 757/1724/16-к до 4 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений з-під варти в залі суду у зв'язку з відбуттям строку призначеного покарання, у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра на обліку не перебуває, підстави для сумнівів у його осудності відсутні, за місцем проживання характеризується негативно.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, про що свідчила його поведінка та в судовому засіданні.

Обтяжуючі покарання обставини щодо обвинуваченого ОСОБА_3, згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017 року у справі № 757/1724/16-к ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, який мав місце 15.03.2017 та призначено покарання у виді 4 роки 7 місяців позбавлення волі, яке ОСОБА_3 відбув повністю на момент розгляду зазначеної справи.

Обираючи до обвинуваченого ОСОБА_3 вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими злочинами відповідно до ст. 12 КК України, конкретні обставини справи, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щирого каяття у вчиненні злочинів та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем реєстрації характеризується негативно, суд доходить висновку, що виправлення засудженого неможливе без ізоляції від суспільства, тому ОСОБА_3 слід призначити покарання:

-за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком три роки;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком чотири роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно слід призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання слід частково приєднати покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017 року у справі № 757/1724/16-к, та остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.

- за ч. 1 ст. 187 КК України - призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком шість років три місяці.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового часткового складання покарань за вироками остаточно слід призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді шість років три місяці позбавлення волі, зарахувавши йому в строк відбування покарання, відбуте покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 відбування покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017 року у справі № 757/1724/16-к з 13.03.2015 по 07.07.2017.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII слід зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_3 в умовах попереднього ув'язнення в період з з 13.03.2015 по 07.07.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 2046-VIII зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_3 в умовах попереднього ув'язнення в період з 28.07.2017 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з моменту обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з 28.07.2017.

Таке визначене покарання обвинуваченому, на переконання суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим так і іншими особами.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільних позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз, як документально підтвердженні, у відповідності до ч. 2 ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком три роки;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком чотири роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017 року у справі № 757/1724/16-к, та остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.

- за ч. 1 ст. 187 КК України - призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком шість років три місяці.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового часткового складання покарань за вироками остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді шість років три місяці позбавлення волі, зарахувавши йому в строк відбування покарання, відбуте покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 відбування покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017 року у справі № 757/1724/16-к з 13.03.2015 по 07.07.2017.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII слід зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_3 в умовах попереднього ув'язнення в період з з 13.03.2015 по 07.07.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 2046-VIII зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_3 в умовах попереднього ув'язнення в період з 28.07.2017 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 28.07.2017.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Нокіа», моделі «206», IMEI - НОМЕР_3, НОМЕР_4, який повернуто потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання - повернути власнику ОСОБА_7.

Роз'яснити потерпілим, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави процесуальні витрати у справі в сумі: 429,66 (чотириста двадцять дев'ять гривень шістдесят шість копійок) за проведення товарознавчої експертизи №23/178 від, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ при МВС України, одержувач: УК у місті Ужгороді, 24060300, код одержувача 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники можуть отримати копі вироку в суді.

Суддя О.А.Тхір