Ухвала суду № 79887100, 13.02.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/9825/14-ц

Провадження №2-п/639/8/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кузнецової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20.02.2015 року по справі №639/9825/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду (суддя Іванова І.В.), в якій просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду; рішення Жовтневого районного суду м. Харкова за позовом ПАТ АБ «Дельта Банк», справа №639/9825/14-ц скасувати та ухвалити судове рішення про перегляд зазначеного заочного рішення.

В обґрунтування своїх вимог відповідач ОСОБА_1 зазначає, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.02.2015 року, справа №639/9825/14-ц у складі головуючого судді Іванової І.В. у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 750 519,61 грн. ОСОБА_1 зазначає, що його фактична адреса реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, натомість усі судові повістки та повідомлення надсилались йому за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Щорса, 4. За вказаних обставин відповідач був позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях та захищати свої права, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також відповідач звертає увагу на те, що в заочному рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.02.2015 року зазначено: «Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки №288/06-КЛВ-П від 28.04.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №288/06-КВЛ від 28.04.2006 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник». Однак, позивач не повідомив суд про те, що 18.01.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено договір про припинення дії Договору поруки № 288/06-КЛВ-П від 28.04.2006 року. У пункті 1 цього договору зазначено: «Сторони дійшли згоди припинити дії укладеного ними договору поруки № 288/06-КЛВ-П від 28.04.2006 року на підставі ч.1 ст. 604 ЦК України (припинення зобов’язання за домовленістю сторін) з моменту підписання цього Договору та скріплення його печаткою банку». А у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях та захищати свої права, він не зміг надати цей важливий доказ до суду, що спричинило ухвалення незаконного рішення суду. Крім того, відповідач зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. В заочному рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.02.2015 року зазначено: «28.04.2006 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 288/06-КВЛ, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 560000,00 грн. з розрахунку 16,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 28.04.2006 р. по 17.01.2018 р. 30.06.2010 р. між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_3 передає (відступає) ОСОБА_4 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_5 замінює ОСОБА_3 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_3 ОСОБА_4 прав вимоги до боржників, ОСОБА_4 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_3) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 288/06- КВЛ від 28.04.2006 року. Однак ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про те, що 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк». Тобто, в даному випадку відповідач вважає, що суд не встановив, чи правомірно перейшли права до нового кредитора та чи потребувалась на це згода позичальника та чи переходили за даним договором права за договором поруки № 288/06-КЛВ-П від 28.04.2006 року. В заочному рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.02.2015 року також зазначено: «Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 08.09.2014 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 750519,61 грн., з яких: тіло кредиту - 514774,37 грн.; відсотки - 235745,24 грн.». У зв’язку з тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи та не отримував позовної заяви з додатками він не мав змоги надати свої заперечення проти позовних вимог. Також він не мав змоги подати до суду першої інстанції заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

У зв’язку з викладеним, відповідач вимушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.012019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20.02.2015 року по справі №639/9825/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.012019 року заявником ОСОБА_1 28.01.2019 року вказані недоліки були усунуті. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.01.2019 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду від 20.02.2015 року по справі №639/9825/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.02.2015 року по справі №639/9825/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20.02.2015 року по справі №639/9825/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і призначено розгляд заяви в судовому засіданні.

Під час судового засідання представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_6 заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечувала, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.02.2015 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 (18.08.1962 р.н.ДПН: НОМЕР_1), ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2) на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором у розмірі 750519 (сімсот п’ятдесят тисяч п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 61 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 (18.08.1962 р.н.ДПН: НОМЕР_1), ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2) на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_3) судовий збір у розмірі по 1827 (одній тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. (а.с.75-76).

Згідно з ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз змісту ст. 288 ЦПК України дає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: перша - відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.

Згідно з листом Верховного Суду України від 01.05.2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах», правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ЦПК України, зокрема якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази,на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2014 року представник позивача ПАТ «Дельта Банк» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором та стягнути судові витрати. Провадження у справі відкрито 27.10.2014 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова і справа призначена до розгляду судовому засіданні на 03.11.2014 року. В зазначеній ухвалі у визначений суддею строк відповідачам запропоновано надати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються. Вказана ухвала, разом з копією позовної заяви та судової повістки направлялась рекомендованим листом за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві: Харківська область, м. Валки, вул. Щорса, 4 (а.с.58). На адресу суду, 26.12.2014 року надійшла відповідь з Відділу ОСОБА_8 України в Харківській області щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1, з якої вбачається, що останній зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.40) Враховуючи вказане, 17.01.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова відповідачу ОСОБА_1 направлено саме за адресою реєстрації: Харківська область, м. Валки, вул. Щорса, 40, копію позовної заяви та повістку про виклик до суду (а.с.69, 71), однак поштові відправлення повертались за витоком строку зберігання. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 заперечень проти позову не надав під час первісного розгляду справи, до даної заяви відповідачем також не додано належних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи з огляду на зміст позовних вимог саме стосовно відповідача ОСОБА_1

З огляду на вищезазначене, судом не встановлено наявності двох обставин, передбачених ч.1 ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення від 20.02.2015 року у цивільній справі №639/9825/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 280-288, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20.02.2015 року по справі №639/9825/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Роз’яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 18.02.2019 року.

Суддя Н.В. Баркова