Ухвала суду № 79886410, 15.02.2019, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

15 лютого 2019 р. м. Кремінна Справа № 428/9495/17

Провадження № 1-кп/414/47/2019

Кремінський районний суд Луганської області в складі

головуючого судді: Ковальова В.М.

суддів: Безкровного І.Г., Костроби Ю.Ю.

за участю: прокурора: Чуднова М.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

секретаря: Пугачової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кремінна кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22017130000000102 від 03 червня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. ч. 2, 3 ст. 307, ст. 348 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор під час судового засідання заявив клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою та просили призначити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у зв’язку з відсутністю ризиків, на які посилається прокурор, від слідства та суду ОСОБА_1 ніколи не переховувався, май постійне місце проживання.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Суд зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Ухвалою суду від 20 грудня 2018 року при прийнятті рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд враховує, що останній обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, ніде не працює.

У розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема цей суд у своєму рішенні Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Відповідно до практики ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, прав потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Зокрема у рішеннях по справах «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ зазначив, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Разом з тим, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією.

Отже суд вважає, що на даний час встановлені раніше ризики не зменшилися, тому застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, тому необхідно продовжити їм строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 квітня 2019 року включно.

Необхідно також зазначити, що суд встановив обвинуваченому розмір застави, яка на теперішній час ним не внесена.

Тому суд не бачить підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Крім того, раніше судом було вирішено питання про участь потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні в режимі відеоконференції, який не було здійснено у зв’язку з відсутністю технічної можливості. Тому з метою забезпечення оперативності судового провадження та розумних строків розгляду справи суд вирішив провести наступне судове засідання за його участю у даному кримінальному провадженні в режимі відеоконференції.

Забезпечення проведення відеоконференції за участю потерпілого ОСОБА_3 доручити Кіровському районному суду м. Дніпропетровська.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 327, 336 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 квітня 2019 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Відкласти судовий розгляд та призначити нове судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. ч. 2, 3 ст. 307, ст. 348 КК України на 18 березня 2019 року о 10-30 годині.

Судове засідання на вказану дату і час провести в режимі відео конференції між Кремінським районним судом Луганської області та Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, що розташований за адресою: 49101, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 29.

Зобов’язати Кіровський районний суд м. Дніпропетровська забезпечити проведення судового засідання за участю потерпілого ОСОБА_3 в режимі відеоконференції.

Зобов'язати уповноважену службову особу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська встановити особу потерпілого та перебувати до закінчення судового засідання поряд з ним.

Копію ухвали негайно надіслати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Ковальов

Судді: І.Г. Безкровний

ОСОБА_4