Постанова № 7987563, 16.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-2703/08 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів:                     Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Приватного підприємства «Тасіс-ХХІ» про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2008 року Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Тасіс-ХХІ» про стягнення штрафних санкцій. Свої вимоги мотивує тим, що заборгованість відповідача перед державним бюджетом України по сплаті штрафних санкцій в сумі 2 520 000,00 грн. виникла у зв'язку з порушенням ним законодавства України про патентування, норми регулювання обліку готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в обґрунтування своєї позиції посилається на Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулюваня обігу готівки».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2008 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду, якщо висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення постановлено з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Приватне підприємство "Тасіс-ХХІ" зареєстроване Дніпровською в м. Києві державною адміністрацією 22.06.2007 року.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства "Тасіс-ХХІ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.01.2007 року по 30.06.2007 року.

У результаті перевірок були виявлені порушення норм податкового законодавства України, про що було складено акт від 07.11.2007 року.

На підставі акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2007 року № 0001012320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій 2 520 000,00 грн. за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій, яке не відповідає дійсності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин справи та того, що відповідачем не надано для перевірки касову та чекову книжки, але позивачем, при її проведені, не було враховано причини неможливості їх надання, а тому висновки акту перевірки відповідачем спростовуються, а судом встановлено порушення норм податкового законодавства України при проведені зазначеної перевірки.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно довідки про наявність заборгованості від 10.06.2008 року № 11155/10/24-114/1 відповідач має перед бюджетом заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обліку готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 2520000,00 грн.

Відповідач не виконав вимоги рішень органів ДПС про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, не сплатив протягом 30 днів з моменту його отримання зазначену суму в розмірі 2520000,00 грн.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у Порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

При цьому відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Крім цього, з огляду на норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегія суддів приходить до висновку про те, що сума штрафних санкцій є узгодженою, оскільки позивач не оскаржив її у порядку, встановленому вказаним законом.

Отже, враховуючи викладене та те, що вищевказана сума є узгодженою та не сплачена до бюджету, колегія суддів вважає, що позов ДПІ у Дніпровському районі м. Києва є таким, що підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги вимоги п.п. 5.3.2 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного закону, а саме: у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, з аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що сплата узгодженої суми є обов’язком платника податків, а не його правом.

Крім цього, суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог помилково посилається на ч. 3 ст. 2 КАС України.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим – ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки під час його постановлення суд першої інстанції не врахував вищевказаних обставин та не надав належної оцінки обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва –задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2008 року – скасувати.

Постановити нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Приватного підприємства «Тасіс-ХХІ» про стягнення штрафних санкцій – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Тасіс-ХХІ» до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість по сплаті штрафних санкцій в розмірі 2520000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко