Рішення № 79868218, 12.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2607/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

представника позивача Крючкова В.О.,

представника відповідача Федченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресма" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресма" (надалі - ТзОВ "Ресма", товариство, позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 23 листопада 2018 року №UA204000/2018/000936/2 про коригування митної вартості товарів; зобов'язання здійснити митне оформлення товару "Укомплектований кузов легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ", моделі S-KLASSE, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, календарний рік виготовлення - 2013, бувший у використанні, тип кузова - седан, кількість дверей - 4, із наявним спеціальним захистом (броньованим) за вантажною митною декларацією та за заявленою декларантом митною вартістю.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 06 листопада 2018 року в його інтересах декларантом в митному режимі імпорт на митний пост "Рівне" Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) №UA204010/2018/224171 з метою митного оформлення товару, у тому числі "Укомплектований кузов легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ", модель S-КLASSE, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, календарний рік виготовлення - 2013, бувший у користуванні, тип кузова - седан, кількість дверей - 4, із наявним спеціальним захистом (броньованим)" (надалі - товар). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом - ціною договору.

23 листопада 2018 року Рівненською митницею ДФС було прийнято рішення №UA204000/2018/000936/2 про коригування митної вартості товарів з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана за ціною договору, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом; митний орган митну вартість визначив за резервним методом за ціною 52226,89 євро.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Зокрема, зазначає, що додатково 07 листопада 2018 року подав уточнюючу фактуру та копію митної декларації країни відправлення; митний орган повідомлено, що згідно з умовами контракту оплата здійснюється із відтермінуванням після поставки товару. Звертає увагу, що в експортній декларації країни відправлення (ЕХ А) №18PL402010E1052275, яка підтверджує проходження вантажем митного оформлення в країні відправлення (Республіка Польща), ціна визначена у розмірі 34429,00 злотих (PLN), що еквівалентно сумі, зазначеній в МД № UA204010/2018/226105. На думку позивача, це підтверджує правильність обраного ним основного методу визначення митної вартості товару (за ціною контракту). Відповідач також безпідставно не взяв до уваги висновок експертного авто-товарознавчого дослідження від 06 листопада 2018 року №10/11- 2018, яким визначено вартість спірного товару у сумі 7566,50 євро. Заперечуючи розрахунки цього експертного дослідження з посиланням на джерела інформації з відкритої мережі Інтернет, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, сам використовує цінову інформацію з того ж сайту www.mobіle.de, хоч зобов'язаний використовувати відомості Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби.

У свою чергу, в електронному повідомленні про надання додаткових документів відповідач не зазначив про обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

При прийнятті рішення інспекторами митного органу порушені вимоги частин п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (надалі - МК України) щодо проведення письмових консультацій з метою вибору методу визначення митної вартості. У спірному рішенні відсутнє обґрунтування того, які недоліки документів впливають на митну вартість товару; відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 17 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.68-75). В обґрунтування своєї позиції вказав, що за результатами опрацювання митної декларації від 06 листопада 2018 року №UA204010/2018/224171 та доданих до неї документів встановлено, що вони містять неточності та розбіжності. Зокрема, висновок від 06 листопада 2018 року №10/11-2018 виконаний з порушеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; у комерційному рахунку від 18 жовтня 2018 року №342/10/2018 вказаний лише кузов автомобіля, при цьому відсутні інші товари, перелік яких наведено в уточнюючій специфікації до контракту від 18 жовтня 2018 року №22 (вартість кузова у першому документі становить 8000 євро, а в другому - 7566,50 євро). Оплата товару в готівковій формі відповідно до фактури від 18 жовтня 2018 року суперечить умовам контракту. У зв'язку із вищевикладеним декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України. Також Рівненською митницею ДФС 07 листопада 2018 року до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС направлено запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) з метою визначення вартості кузова транспортного засобу з врахуванням його технічних характеристик, однак у проведенні досліджень Департаментом було відмовлено.

При прийнятті рішення від 23 листопада 2018 року №UA204000/2018/000936/2 митну вартість товару визначено на підставі наявної у митниці цінової інформації стосовно вартості колісного транспортного засобу з аналогічними характеристиками того, якому належить кузов, з врахуванням 55% співвідношення вартості кузова до вартості цілого автомобіля.

Відповідач вважає, що посадовими особами Рівненської митниці ДФС реалізовані повноваження, регламентовані статтями 53, 54, 55 МК України, в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості, обґрунтованості підстав для витребування додаткових документів та винесення рішення щодо коригування митної вартості імпортованого товару.

З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

У відповіді на відзив позивач на зауваження митного органу про безпідставне використання в експертному дослідженні від 06 листопада 2018 року №10/11- 2018 формули для розрахунку вартості кузова (формула 17 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092) вказав, що останній сам посилається на ту ж саму формулу, що використовує експерт. Вважає посилання відповідача на наявність розбіжності у вартості кузову в рахунку-фактурі та уточнюючій специфікації необґрунтованим, оскільки у першому документі зазначено вартість усіх комплектуючих автомобіля, у тому числі і кузову, а в другому - наведено перелік товару із зазначенням укомплектованого кузова легкового автомобіля та частин до легкового автомобіля. З огляду на умови зовнішньоекономічного контракту надуманими є висновки відповідача про оплату товару в готівковій формі. В іншому доводи позивача ті ж самі, що і у позові.

Ухвалою суду від 12 лютого 2019 року прийнято відмову позивача в частині позовних вимог про зобов'язання винити дії та у цій частині закрито провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить задовольнити з підстав, викладених у ньому.

У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позовних вимог просить відмовити з наведених у відзиві підстав. Також у додаткових письмових поясненнях (а.с.103-107) представник відповідача вказав, що висновок експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 06 листопада 2018 року №10/11-2018 містить абсолютні посилання на джерела інформації з відкритої мережі Інтернет, які стосуються колісних транспортних засобів з технічними характеристиками, відмінними від технічних характеристик колісного транспортного засобу, якому належить імпортований кузов. За розшифровкою VIN-коду встановлено, що заводом-виробником його присвоєно автомобілю марки "MERCEDES-BENZ", модель S-600, модельний ряд "S-klasse", що має броньований захист класу В7 iз 5,5 літровим бензиновим двигуном, а експерт за основу розрахунків узяв вартість автомобіля марки "MERCEDES-BENZ", модель S-350 із дизельним двигуном, ринкова якого є значно нижчою. Роздруківки, долучені до висновку, не підлягають перевірці; висновок суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, оскільки застосована формула для розрахунку вартості кузова (С1) використовується для визначення вартості колісного транспортного засобу, що ввозяться на митну територію України, а визначення вартості кузова регулюється пунктом 7.53.13 Методики. Інформація стосовно відсоткового співвідношення вартості кузова до вартості цілого автомобіля не має документального підтвердження. Митний орган володіє актуальною інформацією про цінові пропозиції на транспортні засоби, що мають аналогічні технічні характеристики колісних транспортних засобів, якому належав кузов, що є значно вищими від тих, що використані експертом.

Заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, суд встановив такі обставини.

06 листопада 2018 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 - декларантом позивача - подано для митного оформлення в режимі імпорту МД №UA204010/2018/224171 (а.с.15-21) з метою декларування, серед іншого, і товару "Повністю укомплектований кузов легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ", модель S-КLASSE, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, в кількості 1 штука, календарний рік виготовлення - 2013, бувший у користуванні, тип кузова - седан, кількість дверей - 4, із наявним спеціальним захистом (броньованим). На кузові відсутні в зборі: двигун, передня і задня підвіска, трансмісія, система випуску відпрацьованих газів, коробка передач, система запалювання, паливна система, паливний бак, паливний насос, паливні фільтри, гальмівна система, акумуляторна батарея, передні і задні освітлювальні прилади, передні, задні покажчики поворотів, розширювальний бачок системи охолодження, радіатор, кермо, рульова рейка, кондиціонер, щиток вимірювальних приладів". Декларантом визначена митна вартість зазначеного товару за основним методом (за ціною контракту) у сумі 7566,50 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 04 травня 2018 року №2018/05/04 (а.с.12-14); доповнення (специфікацію) до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18 жовтня 2018 року №22 (а.с.36-37); рахунок-фактуру від 18 жовтня 2018 року №342/10/2018 (а.с.39); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 06 листопада 2018 року №10/11-2018 (а.с.40-51); акт фізичного огляду від 06 листопада 2018 року (а.с.52-53); лист-вибачення від 06 листопада 2018 року (а.с.54); уточнюючу специфікацію до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06 листопада 2018 року №б/н (а.с.38); фото від 06 листопада 2018 року.

Як пояснив представник відповідача, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, i щодо контролю митної вартості імпортованого кузова (а.с.112-115). Зокрема, на етапі виконання митної формальності, визначеної пунктом 4.5.10 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, з огляду на складність її виконання через специфічність товару, посадовою особою митного поста "Рівне" відповідно до пункту 4.7 вказаного Порядку МД передано до спеціалізованого підрозділу (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Рівненської митниці ДФС). У зв'язку з тим, що митниця не володіла інформацією щодо ціни складових частин колісного транспортного засобу, то 07 листопада 2018 року до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС скеровано запит №8506/19/17-70-19 на необхідність проведення дослідження (аналізу, експертизи) з метою визначення вартості кузова транспортного засобу з врахуванням його фізичних характеристик. Митне оформлення було призупинене на час проведення лабораторних досліджень (а.с.59-60). Разом з тим, у ході розгляду справи встановлено, що листом від 22 листопада 2018 року №7881/7/94-94-59-01-02 зазначений Департамент відмовив у проведенні досліджень.

У свою чергу, позивачу було скероване електронне повідомлення (а.с.111), у якому зазначено, що у комерційному рахунку від 18 жовтня 2018 року №342/10/2018 вказаний лише кузов автомобіля, при цьому відсутні інші товари, перелік яких наведено в уточнюючій специфікації до контракту від 18 жовтня 2018 року №22. Вартість кузова згідно з комерційним рахунком від 18 жовтня 2018 року №342/10/2018 становить 8000 євро, а згідно з уточнюючою специфікацією від 18 жовтня 2018 року №22 - 7566,50 євро. Також висловлено зауваження щодо висновку від 06 листопада 2018 року №10/11-2018, що містить абсолютні посилання на джерела інформації, роздруківки яких не долучено до самого висновку, що суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 24 листопада 2003 року за №1074/8395 (надалі - Методика). На сторінці 4 висновку вказана формула для розрахунку вартості кузова (С1), при цьому згідно з Методикою вказана формула використовуються для визначення вартості колісного транспортного засобу (КТЗ), що ввозиться на митну територію України, а визначення вартості кузова регулюються пунктом 7.53.13 Методики. Зазначена на сторінці 5 висновку інформація стосовно відсоткового співвідношення вартості кузова до вартості цілого автомобіля не має документального підтвердження. Умовами розділу 3 контракту від 04 травня 2018 року №2018/05/04 зазначено, що покупець має оплатити товар в євро та в доларах США у терміни, визначені продавцем, в безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно з рахунком-фактурою; сторони домовилися, що продавець надає покупцю відстрочку у здійсненні платежів за поставлений товар, яка складає 360 днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Разом з тим, оплату за товар покупець здійснив згідно з рахунком-фактурою від 18 жовтня 2018 року у готівковій формі, що суперечить умовам контракту.

У відповідь на повідомлення 07 листопада 2018 року декларант надав митному органу уточнюючу фактуру та копію митної декларації країни відправлення; одночасно повідомив про відсутність платіжних документів, оскільки оплата за товар здійснюється на умовах відтермінування після поставки товару, як це передбачено контрактом (а.с.61-62).

23 листопада 2018 року Рівненська митниця ДФС прийняла рішення №UA204000/2018/000936/2 про коригування митної вартості товарів стосовно "Повністю укомплектованого кузова легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель S-КLASSE, ідентифікаційний номер кузова WDD2211761A523756…" з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана за ціною договору, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом; не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею. Тут же наведено ті ж самі зауваження до висновку від 06 листопада 2018 року №10/11-2018, що і в електронному повідомленні.

Як зазначено у рішенні, заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією; банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. За результатами проведеної процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методами на основі віднімання чи додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, визначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. Митну вартість визначено на підставі цінової інформації, наявної у митниці стосовно вартості КТЗ з аналогічними технічними характеристиками, що і КТЗ, якому належить кузов з врахуванням 55% співвідношення вартості кузова до вартості цілого автомобіля (згідно з висновком експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 06 листопада 2018 року №10/11-2018 (сторінка 5). Вартість автомобіля (цінова інформація з сайту https://www.mobile.de з аналогічними технічними характеристиками та терміном експлуатації максимально наближеним до терміну експлуатації автомобіля, якому належав імпортований кузов, без врахування внутрішніх податків (ПДВ)) становить 94957,98 євро (113000 євро/119%х100%). Числове значення митної вартості товару з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1663604,62 грн. (94957,98 євро х 0,55х31,85341100), або у валюті контракту.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД №UA204010/2018/226105 від 27 листопада 2018 року; позивач згідно з частиною сьомою статті 55 МК України сплатив митний платіж та надана гарантія у сумі 453049,36 грн. (а.с.22-30).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Рівненської митниці ДФС від 23 листопада 2018 року №UA204000/2018/000936/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04 травня 2018 року, за умовами якого супроводжуючими документами на товар є рахунок-фактура (пункт 2.3 контракту); фактуру від 18 жовтня 2018 року на суму 8000,00 євро; специфікацію до контракту від 18 жовтня 2018 року №22, де вказано вартість товару "Повністю укомплектованого кузова легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ…" 7566,50 євро (позиція 1), а загальна вартість товару - 8000,00 євро (разом позиція 1 та 2). Також очевидно, що оскільки згідно з пунктом 3.2. контракту передбачалося відстрочка оплати за товар, то платіжні документи декларант не подавав з причин їх відсутності на момент митного оформлення товару.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як уже зазначалося судом, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв'язку із невідповідністю умов оплати за товар, визначений у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та фактурі (безготівкова форма у контракті та готівкова - у фактурі). Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо інших доводів про наявність розбіжності у митній вартості товару - у специфікації та фактурі, то суд такі доводи митного органу відхиляє, оскільки в уточнюючій специфікації наведено детальний опис товару за двома позиціями: 1) кузов легкового автомобіля вартістю 7566,50 євро; 2) частини до легкового автомобіля загальною вартістю 433,50 євро, а разом за цими позиціями - 8000,00 євро. Саме така вартість і була вказана декларантом в МД.

Що стосується експертного висновку від 06 листопада 2018 року №10/11-2018 щодо рівня цін, суд звертає увагу на те, що вказаний висновок не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, та носить консультаційний (довідковий) характер. Крім того, стосовно доводів відповідача про невідповідність висновку від 06 листопада 2018 року №10/11-2018 Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, то тут теж варто зауважити, що зазначений документ поданий з ініціативи декларанта разом з МД; подання такого документа як обов'язкового статтею 53 МК України не вимагається.

Тому суд вважає, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань щодо наявності підстав застосування норм частини третьої статті 53 МК України.

Водночас, позивач надав додатково документи, що були у нього в наявності (заява від 07 листопада 2018 року №02/11 та додані до неї лист-вибачення від 06 листопада 2018 року, уточнююча фактура від 18 жовтня 2018 року №342/10/2018, експортна митна декларація від 02 листопада 2018 року). Так судом досліджено копію митної декларації країни відправлення від 02 листопада 2018 року №18РL402010E1052275, у якій зазначена вартість товару за кодом товару 8707 (кузова, у тому числі кабіни) для автомобілів товарних позицій 8701-8705) у сумі 34429,00 злотих (PLN), що еквівалентно сумі, зазначеній в МД №UA204010/2018/224171, відповідно до курсу Національного банку України станом на 06 листопада 2018 року (а.с.62). Відповідач не надав пояснення, з яких підстав ним не взято до уваги зазначений документ, який поданий на його ж вимогу.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, а саме, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів Республіки Польща щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом "ВENNSAM" IMPORT-EXPORT (Poland) товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними. Про відсутність хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, відповідач в електронному повідомленні не зазначав (а.с.111).

За наведених вище обставин уточнююча специфікація та рахунок-фактура від 18 жовтня 2018 року є тими належними документами, що передбачені пунктом 5 частини другої статті 53 МК України, та вони підтверджують вартість товару, вказану в МД. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (зокрема, виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки) за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Очевидно, що ціна товару, імпортованого за іншими умовами поставки, ніж оцінюваний товар, може вважатися таким найближчим еквівалентом, якщо митниця доведе, що в її розпорядженні немає інформації про ціну товару, поставленого за такими ж умовами поставки, що й оцінюваний товар.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 23 листопада 2018 року № UA204000/2018/000936/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Як вбачається із спірного рішення, відповідач на підставі інформації на сайті https://www.carinfo.kiev.ua встановив, що кузов належав транспортному засобу "MERCEDES-BENZ", модель S-600, Guard, седан, довга база, двигун - бензиновий, об'єм 5.5 л, що має спеціальний захист (броньований) класу В7 04 липня 2013 року випуску. Водночас, офіційна інформація заводу-виробника суду не надана. У свою чергу, при підготовці експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу (висновок від 06 листопада 2018 року №10/11-2018) використано цінову інформацію щодо транспортних засобів "MERCEDES-BENZ", модель S-350.

Відповідно до частини третьої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки даний висновок є спірним, то суд його до уваги не бере. Разом з тим, суд перевіряє, чи спростував відповідач належними і допустимими доказами та у встановлений чинним законодавством спосіб, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України, документи, надані декларантом позивача для митного оформлення імпортованого товару та які є офіційними, оскільки видані продавцем товару згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту від 04 травня 2018 року №2018/05/04.

Таким документам відповідач протиставить розрахунок ціни кузова, виконаний на підставі інформації з Інтернет-ресурсів, які не мають офіційного характеру. При цьому, заперечуючи використання джерел інформації з мережі Інтернет (сайт https://www.mobile.de) та інформацію стосовно відсоткового співвідношення вартості кузова до вартості цілого автомобіля, що викладена на сторінці 5 висновку експертного дослідження від 06 листопада 2018 року №10/11-2018, відповідач у рішенні про коригування митної вартості сам використовує таке джерело та інформацію при проведенні свого розрахунку митної вартості товару. Наводячи свій розрахунок, митний орган користується тією ж формулою, що зазначена у висновку від 06 листопада 2018 року №10/11-2018, яку він вважає неприйнятною, а сам висновок таким, що не відповідає Методиці. Дослідження (експертизу) з метою визначення вартості кузова транспортного засобу з врахуванням його фізичних характеристик, встановлених актом огляду, орган доходів і зборів у встановленому порядку не здійснив, хоча враховуючи специфічність імпортованого товару, мав би здійснити. Відтак, у розумінні статей 72-76 КАС України така інформація не може бути сприйнята судом як належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження факту митної вартості кузова транспортного засобу на рівні 52226,89 євро. До того ж надані суду роздруківки (а.с.116-126) не містять посилань на джерело інформації, що не дає можливості суду перевірити, чи дійсно це та інформація, на яку є посилання у спірному рішенні.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 52226,89 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб'єкта. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 23 листопада 2018 року № UA204000/2018/000936/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним, а тому воно підлягає скасуванню. Отже, позов належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1762,00 грн. підтверджені платіжним дорученням від 11 грудня 2018 року №208 (а.с.2).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресма" (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3Е, ідентифікаційний код юридичної особи 41926461) до Рівненської митниці ДФС (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 39420640) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23 листопада 2018 року № UA204000/2018/000936/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресма" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС судові витрати у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 18 лютого 2019 року