Рішення № 79863248, 15.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42641/18

Провадження № 2-о/761/78/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Ставничому Н.В.,

за участі:

представника заявника - ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи - Писаненка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку окремого провадження в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа - Державна міграційна служба України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 народилась в Україні до 24 серпня 1991 року та є бабою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Подану заяву мотивує тим, що ОСОБА_4 є бабою ОСОБА_3, постійно проживала на території України до 24 серпня 1991 року, у зв'язку з чим заявник має підстави для подання документів на оформлення громадянства України та відповідний намір. Разом з тим, враховуючи, що книга реєстрації народжень по православній парафії церкви Св. Миколая с. Івниця Житомирського повіту Волинської губернії (нині Андрушівського району Житомирської області) за 1920 рік на зберігання до держархіву не надходила, відсутність архівного запису може бути підставою для відмови ОСОБА_3 в оформленні громадянства на підставі ст. 8 Закону України «Про громадянство». На підставі зазначеного заявник звернувся до суду із відповідною заявою.

В судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву, просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 29 жовтня 1998 року, що видане Відділом запису актів громадянського стану Територіального управління Московського адміністративного району Санкт-Петербурга, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Санкт-Петербург, батько - ОСОБА_6, мати - ОСОБА_7.

Згідно Свідоцтва про народження серія НОМЕР_3, ОСОБА_6 народився у м. Смоленськ ІНФОРМАЦІЯ_4, матір'ю останнього записана ОСОБА_4, батьком - ОСОБА_8.

Як зазначено у архівній довідці № Пз/149-1 від 17 вересня 2018 року, в книзі реєстрації актових записів про шлюб по Івницькій сільраді Андрушівського району Житомирської області за 1939 рік зазначено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 01 травня 1939 року, запис реєстрації № 21. Прізвище після реєстрації - ОСОБА_4.

У відповідності до Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4, виданого Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Житомирській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Житомир.

У відповідності до ч. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне» відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, що викладені у заяві, а саме те, що ОСОБА_3 є внуком ОСОБА_4.

Як зазначив у поданій заяві ОСОБА_3, встановлення факту родинних відносин необхідне йому для оформлення громадянства України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-ІІІ (далі - Закон).

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України, затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі - Порядок).

Статтею 6 Закону визначено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 8 Закону громадянство України може набути особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території України.

Для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт народження діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту (пункт 28 Порядку).

Відповідно до пункту 44 Порядку, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Як вбачається із листа Державного архіву Житомирської області №Пз/149-2 від 17 вересня 2018 року книга реєстрації народжень по православній парафії церкви Св. Миколая с. Івниця Житомирського повіту Волинської губернії (нині Андрушівського району Житомирської області) за 1920 рік на зберігання до держархіву не надходила.

За таких обставин, відсутність архівного запису може бути підставою для відмови ОСОБА_3 в оформленні громадянства на підставі ст. 8 Закону України «Про громадянство».

З поданих заявником до суду документів, зокрема, посвідки про народження НОМЕР_5, виданої Народним комісаріатом внутрішніх справи СРСР, вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Івниця Андрушівського району Житомирської області УРСР.

Як вбачається з експертного висновку №056/1551-m від 08 жовтня 2018 року, з урахуванням імені по-батькові «ОСОБА_4» (свідоцтво про смерть) та «ОСОБА_4», «ОСОБА_4» (посвідка про народження) попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними.

Встановлення факту проживання та родинного зв'язку між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 має державний і правовий характер, оскільки судове рішення про встановлення юридичного факту, з яким закон пов'язує належність особи до громадянства України, є одним з документів, наявність якого безпосередньо впливає на прийняття рішення оформлення належності до громадянства України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, викладені у заяві, а саме те, що ОСОБА_3 є внуком ОСОБА_4, а також того, що остання народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Івниця Андрушівського району Житомирської області УРСР, тобто в Україні до 24 серпня 1991 року, при цьому, встановлення факту родинних відносин між останніми та факт того, що ОСОБА_4 народилась в Україні до 24 серпня 1991 року, необхідне для реалізації заявником своїх прав щодо прийняття громадянства України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3, заінтересована особа - Державна міграційна служба України, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, народилась в Україні до 24 серпня 1991 року, та є бабою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_3, місце проживання - АДРЕСА_1, іпн - НОМЕР_1,

Державна міграційна служба України, адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Володимирська, буд. 9, код ЄДРПОУ - 37508470.

Суддя: