Ухвала суду № 79862186, 15.02.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18539/18

Провадження №: 1-кп/752/769/19

У Х В А Л А

15.02.2019 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г.В,

при секретарі - Дем"янюк-Коваленко Д.М.,

провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12018100010005738 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Попія А.С.,

захисника Ждан В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого Марченка В.М.,

встановив:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КК України.

Враховуючи те, що з об`єктивних причин не можливо закінчити судовий розгляд до закінчення строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд керуючись ст. 331 КПК України поставив на обговорення питання про доцільність продовження, зміни чи скасування раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим, у зв'язку із закінченням строку їх дії.

Прокурор просив продовжити дію обраного запобіжного заходу обвинуваченим, у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що останні обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, продовжують існувати передбачені законом ризики, зокрема, можливість ухилитися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчиняти нові злочини. Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не забезпечать належну поведінку обвинувачених, враховуючи наведене вище та не зможуть належним чином запобігти наведеним ризикам.

Захисник обвинувачених просив суд визначити обвинуваченим більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки останні не мають наміру ухилятися від суду чи впливати на потерпілого, свідків, які вже допитані, мають міцні соціальні зв'язки, до затримання працювали та утримували свої сім'ї, мають ряд тяжких хронічних захворювань та тривалий час утримуються під вартою.

Обвинувачені підтримали клопотання захисника та просили його задовольнити.

Представник потерпілого в повному обсязі підтримав клопотання прокурора, вважав, що продовжують існувати зазначені прокурором ризики, вказав, що обвинувачені вчинили тяжкі злочини проти потерпілого із застосуванням насильства, небезпечного в момент заподіяння, по справі є ще дві невстановлені особи, що свідчить про наявність ризиків, вказаних прокурором.

Заслухавши думку сторін та учасника кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із обвинувального акту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких злочинів проти особи, групою осіб у кількості чотирьох чоловік, зокрема, у викраденні людини, вимаганні та розбої із застосуванням насильства. На думку суду, на сьогодні, враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, позицію представника потерпілого та стадію судового провадження, а також той факт, що у даному провадженні є дві невстановлені слідством особи, продовжує існувати передбачений законом ризик можливості обвинувачених ухилитися від суду. Крім того, по справі триває судовий розгляд, тому існує ризик можливості вплинути на потерпілого та свідків, які є членами однієї родини, та по відношенню до яких згідно пред"явленого обвинувачення вчинялись неправомірні дії обвинуваченими, з метою зміни ними показів, тому продовжує існувати ризик того, що обвинувачені можуть іншим чином перешкоджати судовому розгляду. За таких обставин, суддя вважає, що продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним та необхідним.

При вирішенні даного питання суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»). Суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи наведене вище, суд, вважає, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, про застосування яких просить сторона захисту, не можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, зможе запобігти встановленим ризикам на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, та зважаючи на необхідності відкладення судового розгляду, відсутності реальної можливості завершити судовий розгляд та відсутності даних про зменшення чи відсутність ризиків для зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів,.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд

ухвалив:

продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на строк, що не перевищує 60 діб, до 15.04.2019 року включно.

Строк дії продовженого запобіжного заходу обчислювати з 15.02.2019 року.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Бондаренко