Ухвала суду № 79861333, 13.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/213/19 Справа № 712/11675/18 Категорія: ч.2 ст.186 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

потерпілої ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2018 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні малолітніх дітей не маючого, ліквідатором наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та депутатом не являється, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 12.03.2012 Придніпровським PC м. Черкаси за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі; 22.08.2012 Соснівським PC м. Черкаси за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано невідбутий термін покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Придніпровського PC м. Черкаси від 12.03.2012 та призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 12.06.2015 у зв'язку з відбуттям строку покарання, судимість не знята та непогашена,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання 4 роки позбавлення волі. Строк покарання вирішено рахувати з 17.10.2018, зарахувавши термін попереднього ув’язнення з 07.09.2018 по 16.10.2018, включно. Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено без змін – тримання під вартою. Вирішено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи на суму 572 грн. Вирішено долю речових доказів у відповідності до ст.100 КПК України,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що 07.09.2018 близько 12 год. 30 хв., будучи особою раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у під'їзді №7 будинку № 115 по вул. Смілянська в м. Черкаси, між другим та третім поверхом, підбіг до ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, та, незважаючи на усні заборони останньої, умисно, з корисливих мотивів, відкрито, шляхом ривка, вихопив із сумки потерпілої гаманець чорного кольору, ринкова вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 8/760 від 18.09.2018 на час вчинення злочину могла становити 43 грн. 35 коп., в якому знаходилися грошові кошти у розмірі 240 грн. та банківська картка «Приватбанку», яка належить ОСОБА_10, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 283 грн. 35 коп. Після чого, разом з гаманцем, спустившись по сходах, вибіг з вказаного вище будинку. Крики допомоги почув сусід з другого поверху - ОСОБА_11. Останній вибіг із своєї квартири та попрямував за ОСОБА_8, котрий, тримаючи в лівій руці гаманець біг на подвір'ї біля вказаного будинку. На відстані близько 20 метрів від будинку, зреагувавши на усні вимоги ОСОБА_11 повернути викрадене майно, поблизу зупинки «Автобусний парк», ОСОБА_8 викинув на землю гаманець з вмістом речей та продовжував свій рух. За ним далі прямував ОСОБА_11, проте, біля залізничного проїзду №16 ОСОБА_8 з поля зору зник. Через декілька хвилин, по прибуттю поліції, ОСОБА_8 було знайдено під залізничним вагоном та затримано.

Не погоджуючись з вироком суду в частині призначення покарання, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить застосувати до нього ст.75 КК України та призначити умовне покарання, мотивуючи свої вимоги тим, що покарання є занадто суворим, оскільки він щиро розкаявся у вчиненому та шкодує про свій вчинок. Зазначає, що на час скоєння злочину перебував в стані алкогольного спяніння, а тому погано усвідомлював, що вчиняє.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги, міркування прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, позицію потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого та задовольнити його апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі вказані вимоги закону були належним чином дотримані і постановлено вирок у відповідності до вимог ст.370 КПК України.

Так, висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено при обставинах наведених у вироку, ґрунтується на доказах, які досліджені судом першої інстанції у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників процесу та ніким в апеляційному порядку не оспорюється.

Дії ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковано як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч.2 ст. 186 КК України – вірно з чим і погоджується колегія суддів та не ставить під сумнів щодо правильності даної кваліфікації.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст.65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8, судом першої інстанції достатньо виконано вимоги статей 50,65,66,67 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний злочин, з врахуванням обставин, що пом’якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, та обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, позиції потерпілої, - обґрунтовано призначив ОСОБА_8 мінімальне покарання, визначене санкцією ч.2 ст. 186 КК України – 4 роки позбавлення волі, яке за своїм розміром та видом є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для пом’якшення покарання та застосування положень ст.75 КК України, як на цьому наполягає обвинувачений, колегія суддів не вбачає, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції врахував як пом’якшуючі покарання обставини, так і обтяжуючу покарання обставину, думку потерпілої, особу обвинуваченого та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.

Інших підстав, які б давали можливість застосувати ст.75 КК України апелянтом не наведено, та колегія не встановила.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_8 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, будь-яких підстав передбачених ст.ст. 408, 409, 411, 412 КПК України для його зміни чи скасування не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 – залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_8 за ч.2 ст.186 КК України – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :