Ухвала суду № 7986080, 18.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року справа №13/199/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Проценко О.А. (доповідач)

суддів Мірошниченка М.В., Туркіної Л.П.,

при секретарі Галоян О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову господарського суду Запорізької області від 27.10.2008 року по справі №13/199/07-АП,

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

до Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»

про стягнення 4847289,31грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2007 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» (далі по тексту - ВАТ "Дніпроенерго") 4847289,31грн. заборгованості перед бюджетом (частину прибутку).

В обґрунтування позову позивач посилається на норми ст.72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», яка визначає обовязок господарських товариств, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій, сплачувати частину прибутку до Державного бюджету. Крім того, позивач керується вимогами п.11ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно я якою державні податкові інспекції подають до суду позови про стягнення в доход держави коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Позовні вимоги повязані з наступними обставинами:

На підставі акту №11/13-31-3-00130872 від 17.05.2005р. "Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Дніпроенерго" за період з 01.01.2003р. по 31.12.2004р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.05р. №0000161313/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: частина прибутку, що вилучається до бюджету, у розмірі 8842370,90грн., у тому числі 3995081,59грн. - штрафні (фінансові) санкції. ВАТ "Дніпроенерго" оскаржило в апеляційному порядку вищезазначене податкове повідомлення-рішення в апеляційному порядку. За результатами розгляду скарги вимоги ВАТ "Дніпроенерго" було задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 27.05.2005р. №0000161313/0 було змінено: суму вилучення зменшено, визначено до сплати: 4847289,31грн. - частина прибутку, 1571436,93грн. - фінансова санкція, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2005 року №0000161313/1, відповідно до якого товариству визначено суму податкового зобов'язання за частиною прибутку, що вилучається до бюджету, в розмірі 6418726,24грн., в тому числі: за основним платежем - 4847289,31гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1571436,93грн. ВАТ "Дніпроенерго" оскаржило вищезазначене податкове повідомленнярішення до суду. Постановою господарського суду Запорізької області від 18.07.2006р. у справі №23/179/06-АП-5/133/06-АП-23/272/06-АП позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДШ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000161313/1 від 27.07.2005р., №0000161313/2 від 04.10.2005р. та №0000161313/3 від 21.12.2005р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1571436,93грн. Таким чином, вважає позивач, у зв'язку із набранням чинності постановою господарського суду Запорізької області від 18.07.2006 р. по справі №23/179/06-АП-5/133/06-А 23/272/06-АП у ВАТ "Дніпроенерго" виникло зобов'язання по сплаті частини прибутку, що вилучається до бюджету, у розмірі 4847289,31грн., яке на момент розгляду даної справи не виконано.

Постановою від 17.10.2007 року господарський суд Запорізької області, розглянувши позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі, відмовив в задоволенні позовних вимог. При цьому, суд зазначив, що ВАТ «Дніпроенерго», яке за Статутом має організаційно-правову форму відкритого акціонерного товариства, створене в процесі корпоратизації на підставі Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року №210/93 і не відноситься до переліку підприємств, зазначених в п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-ХП та в абзаці 2 п.1.9. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтувався на фактах, встановлених Вищим адміністративним судом України і зазначених в постанові від 12.06.2007р. у справі №23/179/06-АП-5/133/06-АП-23/272/06-АП.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі оскаржує постанову суду першої інстанції від 17.10.2007 року в апеляційному порядку, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що підставою для винесення помилкового рішення, стало неповне зясування судом першої інстанції обставин справи та невірне застосування норм матеріального і процесуального права. Апелянт посилається на п.1.2 ст.1 Закону України «Про зобовязання платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (далі по тексту Закон №2181), згідно з яким податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже, вважає апелянт, законодавець не обмежує перелік законів, якими платникам податків можуть встановлюватись зобов'язання зі сплати сум коштів до бюджетів та державних цільових фондів, лише Законом України „Про систему оподаткування" і Законом № 2181 і що ці зобовязання можуть визначатись іншими законами України. Разом з тим, зазначає апелянт, стаття 72 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2004 рік" передбачає обовязок платників податків сплачувати до бюджету суму коштів (частину прибутку), яка за своєю правовою природою хоча й відрізняється від податків та зборів, але є зобовязанням акціонерних, холдингових, лізингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї). Апелянт зазначає, що відповідно до п.11 ст.10. Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990р. „Про державну податкову службу в Україні" Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також - про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач вважає правомірним, за встановлених законом підстав, своє звернення до суду за стягненням з ВАТ «Дніпроенерго» суми заборгованості перед бюджетом з частини прибутку, що належить державі, у розмірі 4847289,31грн. З урахуванням зазначеного апелянт вказує, що невірне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам у справі призвели до помилкового судового рішення, яке має бути скасованим, а натомість, - прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги. При цьому зазначає, що оскаржувана позивачем постанова суду першої інстанції є законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі по тексту - СДПІ у м. Запоріжжя) на підставі п.11 ст.10. Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ВАТ «Дніпроенерго» частини прибутку (доходу) в розмірі 4847289,31грн. з державної частки акцій у статутному фонді відповідача.

Звернення обґрунтовує тим, що в результаті перевірки ВАТ «Дніпроенерго» (акт перевірки від 17.05.2005 № 11/13-31-3-00130872 «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 по 31.12.2004»), зокрема, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.05 №0000161313/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання: частина прибутку, що вилучається до бюджету в розмірі 8842370,90грн., (у тому числі за основним платежем - 4847289,31грн. та 3 995081,59грн. штрафних санкцій).

За підсумками розгляду скарги ВАТ «Дніпроенерго» на зазначене повідомлення-рішення СДПІ у м.Запоріжжя було змінено його шляхом винесення, зокрема, податкового повідомлення-рішення від 27.07.2005 №0000161313/1, яким визначено суму податкового зобов'язання: частина прибутку, що вилучається до бюджету в розмірі 6418726,24грн., (у тому числі за основним платежем - 4847286,31грн. та 1571436,93грн. штрафних санкцій). Крім того, за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення №0000161313/1 до ДПА у м.Запоріжжя та ДПА України, його залишено без змін, у звязку з чим винесені податкові повідомлення-рішення №0000161313/2 від 04.10.2005р. та №0000161313/3 від 21.12.2005р.

ВАТ «Дніпроенерго» оскаржило в судовому порядку вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Постановою господарського суду Запорізької області від 18.07.2006 по справі № 23/179/06-АП-5/133/06-АП-23/272/06-АП, яка залишена в силі ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.10.2006р., позов ВАТ «Дніпроенерго» задоволено частково, податкові повідомлення-рішення №0000161313/1, №0000161313/2, №0000161313/3 визнано нечинними в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 1571436,93грн. та визначення платежу «частина прибутку, що вилучається до бюджету» в якості податкового зобов'язання.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2007 скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 18.07.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. у справі №23/179/06-АП-5/133/06-АП-23/272/06-АП та прийнято нове рішення, яким позов ВАТ «Дніпроенерго» задоволено повністю, визнано нечинними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 27.05.05р. №0000161313/0, від 27.07.2005р. №0000161313/1, від 04.10.2005р. №0000161313/2, від 21.12.2005р. №0000161313/3, винесені СДПІ у м.Запоріжжя.

З урахуванням фактів, встановлених при розгляді справи №23/179/06-АП-5/133/06-АП-23/272/06-АП, господарський суд Запорізької області відмовив СДПІ у м.Запоріжжя в задоволенні позову про стягнення з ВАТ «Дніпроенерго» суми 4847286,31грн. Крім того, суд першої інстанції посилався на те, що сума 4847286,31грн., яка була нарахована ВАТ «Дніпроенерго» в податкових повідомленнях-рішеннях № 0000161313/1, № 0000161313/2, № 0000161313/3 СДПІ у м.Запоріжжя на підставі ст.72 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 № 405, не є податковим зобов'язанням, а є дивідендами.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ст. 72. Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік» акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. №405 затверджено Порядок і норматив відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році, згідно з яким господарськими товариствами та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), відраховується 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).

При розгляді даної справи колегія суддів керується вищевказаними нормами та враховує позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 05.11.2008р., а також рекомендації Вищого адміністративного суду України від 28.09.2009р. щодо зясування обставин наявності державної частки у статутному фонді товариства. З аналізу вищезазначеного вбачається, що до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», віднесено, зокрема, господарські товариства, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого субєкта господарювання, в якому їй належить 100 відсотків акцій. Власником такого пакета акцій стає зазначений субєкт господарювання. Поняття власності держави і власності такого субєкта не є тотожними, оскільки ця власність належить різним особам, самостійним учасникам цивільного обігу.

Як свідчать матеріали справи, згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 № 794 «Про утворення національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України», статутний фонд компанії формується шляхом передачі до нього, зокрема, пакетів акцій статутних фондів господарських товариств, зазначених у додатку №1 до цієї постанови, серед яких - ВАТ «Дніпроенерго». Завершений процес утворення та реєстрація національної акціонерної компанії свідчить про сформованість статутного фонду НАК, тобто передачу даній особі і в тому числі акцій ВАТ «Дніпроенерго».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Господарський суд Запорізької області виніс законне рішення, визначившись про відсутність підстав для стягнення з відповідача спірної суми.

Враховуючи вищезазначене, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову господарського суду Запорізької області від 17.10.2008 року по справі №13/199/07-АП слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову господарського суду Запорізької області від 17.10.2008 року по справі №13/199/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 17.10.2008 року по справі №13/199/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А.Проценко

Судді: М.В. Мірошниченко

Л.П. Туркіна