Вирок № 7985962, 24.02.2010, Печерський районний суд міста Києва

№1-178/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р.В.,

при секретарі Мазманян Е.Р.,

з участю прокурора Яценка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 . , в березні 2009 року, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, створив субєкт підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності, чим порушив вимоги наступних нормативних актів України:

- ст. 81 Цивільного кодексу України, згідно якої юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України.

- ст. 87 Цивільного кодексу України встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

- ст. 89 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається.

- ст. 56 Господарського кодексу України встановлено, що субєкт господарювання може бути утворений за рішенням власника майна (засновника) або уповноваженого ним органу.

- ст. 57 Господарського кодексу України встановлено, що субєкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

- ст. 89 Господарського кодексу України встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

- ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003, якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості передбачені законом.

- ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003, якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто податидержавному реєстратору два примірники установчих документів;

за наступних обставин.

ОСОБА_1 , в березні 2009 року, за невстановленою слідством адресою, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, добровільно, за грошову винагороду, запропоновану йому невстановленою слідством особою, погодився на створення підприємства, для чого надав невстановленій слідством особі копію свого паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання статутних та реєстраційних документів. Після чого, 10.03.2009, ОСОБА_1, в денний час, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 3, в присутності приватного Кістанової А.М. підписав як засновник статут ТОВ «Стедіторг-ЛТД», відповідно до якого створив субєкт підприємницької діяльності за юридичною адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11.

Вказаний статут ОСОБА_1 в той же день за грошову винагороду в розмірі 250,00 грн. передав невстановленій слідством особі для подальшої реєстрації підприємства в державних органах.

Статут ТОВ «Стедіторг-ЛТД» та інші необхідні для реєстрації документи були подані невстановленою слідством особою до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, на підставі яких, 11.03.2009, проведена державна реєстрація зазначеного товариства.

Після реєстрації ТОВ «Стедіторг-ЛТД» ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність та отримувати дохід.

В подальшому невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити рахунку ТОВ «Стедіторг-ЛТД» для здійснення «безтоварних» операцій та незаконного одержання доходів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повністю підтвердив покази, дані ним в ході досудового слідства та обставини викладені в обвинувальному висновку. Так останній пояснив, що в лютому-березні 2009 року, більш точну дату він не памятає, перебуваючи в кафе на Троєщині, назву якого він не памятає, випадково познайомився з чоловіком на імя ОСОБА_2, з яким спілкувався деякий час на різні теми. ОСОБА_2 запропонував заробити грошей та повідомив, що для цього потрібно надати лише дати копію паспорту і ідентифікаційного коду. У звязку з тим, що він давно був без роботи та зі скрутним матеріальним становищем, він погодився. Наступного дня ОСОБА_2 зателефонував йому, вони домовились зустрітись на Ленінградській площі. ОСОБА_2 був з жінкою яка представилась ОСОБА_3. Познайомивши їх, ОСОБА_2 пішов у власних справах, а він та ОСОБА_3 пішли до нотаріуса, в кабінеті якого він підписав ті документи, які йому сказали підписати. Наступного дня, він, разом з ОСОБА_3, відкрили банківський рахунок, і коли все вже було підписано, отримав від ОСОБА_3 обіцяні 250,00 грн. Після цього йому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більше не телефонували та вони більше не зустрічалися.

В судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі в повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, а саме показів свідків та письмових доказів в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає винність підсудного ОСОБА_1 в скоєні злочину повністю доведеною.

Умисні дії підсудного, які виразилися в створенні субєкта підприємницької діяльності (юридичні особи) з метою прикриття незаконної діяльності, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 205 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше не судимий, має на утриманні батьків пенсіонерів, щиро розкаявся у вчиненому злочині.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудному є його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудному - відсутні.

З огляду на наведене, суд вважає, що підсудному необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті та застосувати ст. 75 КК України звільнивши, ОСОБА_1 від покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки виправлення підсудного можливо без ізоляції його від суспільства.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням - з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінальновиконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд з постійного місця проживання залишити без зміни.

Речові докази по справі, а саме: протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Стедіторг-ЛТД» від 04.03.2009; статут ТОВ «Стедіторг-ЛТД», зареєстрований 11.03.2009 Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією; довіреність №03 від 30.03.2009 ТОВ «Стедіторг-ЛТД»; акт прийому-передачі та оцінки майна учасника ТОВ «Стедіторг-ЛТД» від 10.03.2009, що зберігаються при матеріалах справи зберігати при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведеної судової почеркознавчої експертизи в сумі 912,71 грн. на користь: НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті, р/р 35227002000476, код ЗКПО 25576445, МФО 821018 (експертні роботи).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: Р.В. Новак