Постанова № 79857153, 14.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/481/19

н/п 3/640/337/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участю прокурора - Моцегори В.О.,

адвоката- Кучера І.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова матеріали, які надійшли з Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки в Харківській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, працюючу головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області, зареєстрованої та фактично проживаючої за АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,-

встановив:

ОСОБА_2, призначено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області наказом начальника ГУ ДФС у Харківській області Рибакова М.М. № 188-о від 19.04.2017 «Про призначення працівників»,відповідно до п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України №1700-VII «Про запобігання корупції» є суб'єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно відомостей реєстраційної картки транспортного засобу «НАІС ГСЦ - Національна автоматизована інформаційна система Головний сервісний центр МВС України», 21.08.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримала дохід від відчуження рухомого майна у сумі 363 220 грн. 14 коп., а саме від продажу автомобіля марки Mercedes-Benz, модель А 180 CDI, 2012 року випуску іншого власника ОСОБА_4

Враховуючи, що вартість отриманого доходу 21.08.2018 перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, ОСОБА_2 на виконання частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язана була в десятиденний термін з моменту набуття такого права, а саме не пізніше 31.08.2018 подати письмове повідомлення до НАЗК про суттєву зміну у майновому стані.

Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області, будучи, згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією», 11 вересня 2018 року несвоєчасно направила повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua, а саме про отримання доходу від продажу рухомого майна, що становить 363 220 гривень 14 копійок, що перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (станом на 01.01.2018 - прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762 гривень), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її захисник Кучер І.О. з протоколом про адміністративне правопорушення № 2 від 03.01.2019 не погодились, посилаючись на те, що орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення не надав доказів про умисел останньої на вчинення вказаного правопорушення. Зазначили, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини, яку виховує самостійно; продажем транспортного засобу Mercedes-Benz займалась не вона, а інша особа за її дорученням; про суттєві зміни їй стало відомо лише зі спливом певного проміжку часу. На їх думку, припущення про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення ґрунтується на доказах, отриманих неналежним органом державної влади, посадові особи якого діяли за межами компетенції, визначеної законом, тому просили закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того вважали, що на момент розгляду вказаної справи, закінчився строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі, просив визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КпАП України, тобто несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Відповідно до ст. 245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КпАП України, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приміткою до ст. 172-6 КпАП України визначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 45, п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1700-VII «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є суб'єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно з абз. 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, пунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

У відповідності до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, державні службовці.

ОСОБА_2 є суб'єктом, зазначеним в підпункті «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язанні з корупцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246 VIII, встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1762,00 гривень.

Положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення підтвержується наступними доказами: посадовою інструкцією головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області (а.с. 12-16); копією витягу з наказу № 188-о від 19.04.2017 «Про призначення працівника» (а.с.17); копією наказу № 155-В від 22.03.2018 «Про надання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2.»; змінами до посадової інструкції головному державному ревізору - інспектору відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 15.11.2017 (а.с.19); змінами до посадової інструкції головному державному ревізору - інспектору відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 24.04.2017 (а.с.20); копією реєстраційної картки на автомобіль Mercedes-Benz, д/н. НОМЕР_1 (а.с.21-22); копією договору купівлі-продажу № 1241/2018/1073141 від 21.08.2018 (а.с.23-24); відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів за період з 01.07.2018 по 30.09.2018 (а.с.28); витягом з офіційного сайту nps://public.nazk.gov.ua/search» щодо подання ОСОБА_2 електронних декларацій (а.с.29); повідомленням про суттєві зміни (а.с. 30-31).

Так, згідно Витягу з наказу № 188-о від 19.04.2017, ОСОБА_2 призначено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області (а.с. 17).

Згідно реєстраційної картки на транспортний засіб Mercedes-Benz, д/н. НОМЕР_1, ОСОБА_4 набув право власності на вказаний автомобіль на підставі договору купівлі продажу транспортного засобу № 1241/2018/1073141 від 21.08.2018 (а.с. 22).

В ході опрацювання Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено дату подачі повідомлення про суттєві зміни ОСОБА_2 11.09.2018, тобто несвоєчасно (а.с. 29-31).

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, під час розгляду даного матеріалу судом не встановлено.

Щодо доводів захисника та ОСОБА_2 про відсутність умислу на вчинення нею зазначеного адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та вчинення його з необережності, суддя вважає ці доводи безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, може бути вчинено тільки умисно.

Дана стаття КУпАП є бланкетною, а склад правопорушення формальний.

Суб'єктивна сторона цього правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння, наприклад, через необережність, виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивна сторона - має активну форму прояву.

Даних, які б вказували на відсутність в діях ОСОБА_2 умислу на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані особи, суду не надано, в матеріалах справи такі данні також відсутні.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_2 мала намір у встановлений законом десятиденний строк подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані та виконувала у зв'язку з цим необхідні дії, та що існували об'єктивні поважні причини, які б завадили йому виконати свій обов'язок суб'єкта декларування.

Європейським судом з прав людини активно використовується стандарт доказування «поза розумним сумнівом».

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливість дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо порушення ОСОБА_2 вимог чинного законодавства щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю за встановлених судом обставин.

Щодо доводів захисника, викладених вище, в частині порушень вимог чинного законодавства автором протоколу щодо начебто відсутності повноважень у автора протоколу на його складання, суддя вважає ці доводи безпідставними, та вважає що уповноважені на те органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 із наступними змінами та доповненнями.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівника поліції, яким складено протокол від 03.01.2019 № 2 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_2 чи її захистом до суду не надано.

Щодо доводів захисту та ОСОБА_2 про закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, суддя вважає необхідним зазначити, що після проведення перевірки щодо дотримання ОСОБА_2 вимог Закону України «Про запобігання корупції» оперуповноваженим УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5 був складений адміністративний протокол № 2 від 03.01.2019 року, тобто датою виявлення правопорушення є 03.01.2019 року.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь її вини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП та накладає на неї стягнення в межах санкції зазначеної статті у вигляді мінімального штрафу на користь держави.

У відповідності до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.

Керуючись ч. 2 ст.172-6, ст.ст. 33, 38, 283, 284, 40-1 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень) в дохід держави (код бюджетної класифікації: 21081100, одержувач: УК Київськ/мХар Київський/21081100, розрахунковий рахунок: № 31115106020004, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37999675, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: штраф за постановою суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя С.А. Колесник