Рішення № 79856577, 14.02.2019, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2019 р. Справа № 608/116/19

Номер провадження2/608/188/2019

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності. В позовній заяві вказала, що на підставі договору купівлі – продажу від 19 квітня 2001 року є власником Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований по вул. Броварова, 54 в м. Чорткові Тернопільської області. Аналогічне право власності на Ѕ частину цього ж домоволодіння належало відповідачу по справі ОСОБА_2, який у відповідності з рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області по справі № 608/1947/17 від 09.02.2018 року виділив із спільної часткової власності належну йому Ѕ частину нерухомого майна у самостійний об’єкт. Тому для захисту свого права на виділення в натурі частки із спільної часткової власності на житловий будинок, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду. Просить виділити їй у власність частку в натурі зі спільної часткової власності, а саме Ѕ частину житлового будинку по вул. Броварова, 54 в м. Чорткові Тернопільської області, як новоутворений об’єкт нерухомого майна, а саме: літ. «А» - житловий будинок, 1-1 вхід в підвал площею - 1,3 кв. м., 1-2 підвал площею - 8,0 кв. м., 1-3 підвал площею - 7,5 кв. м., 1-4 передпокій площею - 9.6 кв. м., 1-5 коридор площею - 4,2 кв. м., 1-6 кімната площею - 18,2 кв. м., 1-7 кладова площею - 1,9 кв. м., 1-8 кухня площею - 8,6 кв. м., 1-9 ванна площею - 3,0 кв.м., 1-10 туалет площею - 1,4 кв. м., загальною площею 63,7 кв. м., житловою площею - 18,2 кв..м., Ѕ частина криниці - «к», ворота -«1», огорожа - «2» і, визнати право власності на виділене майно. У разі визнання позову відповідачем у підготовчому судовому засіданні просить повернути їй з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з’явилися. Адвокат ОСОБА_3 подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без їхньої участі, просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з’явився, подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позов визнає, не заперечує проти його задоволення.

Оскільки, відповідач визнає позов, тому суд ухвалює рішення у підготовчому засіданні, що відповідає вимогам ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19 квітня 2001 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 309, ОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться по вул. Броварова, 54 в м. Чорткові Тернопільської області.

Згідно рішення виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області від 10.10.2018 року № 267 позивачка оформила в окремий об’єкт нерухомого майна Ѕ частину житлового будинку, господарських будівель і споруд №54 по вулиці Броварова в м. Чорткові, шляхом присвоєння окремої поштової адреси. Даний факт стверджується також технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок №54 по вул. Броварова в м. Чорткові, де зазначено, що власником цілої частки домоволодіння являється ОСОБА_1.

Аналогічне право власності на Ѕ частину цього ж домоволодіння належало відповідачу по справі ОСОБА_2, який у відповідності з рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області по справі № 608/1947/17 від 09.02.2018 року виділив із спільної часткової власності належну йому Ѕ частину нерухомого майна у самостійний об’єкт, що дає право позивачці на виділення своєї частки в натурі.

На даний час в позивачки виникла потреба у виділенні в натурі своєї частки із припиненням права спільної часткової власності в зв’язку з реєстрацією права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно як окремий об’єкт нерухомого майна, а не на частку у будинку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній частковий власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

При виділенні в натурі частки зі спільної часткової власності, право спільної часткової власності припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації ( ст.364 ЦК України).

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Аналогічна Правова позиція Верховного Суду України з цього приводу висловлена у справі № 6-12цс13, яка гласить: «… зокрема, при встановленні порядку користування будинком, кожному із співвласників передається в користування конкретна частина будинку, виходячи із його частки в праві спільної власності на будинок. Разом з тим виділені у користування приміщення можуть бути і неізольовані і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки, встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно».

Встановлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки, такі частини не перетворюються в об’єкт самостійної власності кожного з них.

Відтак, домовленість співвласників про порядок володіння і користування майном, що є їх спільною частковою власністю, оформлена нотаріально посвідченим договором, є обов’язковою для майбутніх співвласників при здійсненні ними правомочностей володіння і користування спільним майном. Що ж стосується існуючої у співвласника правомочності розпорядження спільним майном, то вони передбачені у ст. ст.364,367 ЦК України, як способи реалізації цієї правомочності при здійсненні якої, передбачена ч. 4 ст.358 ЦК України умова, не є обов’язковою.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток в праві власності на будинок.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про виділення в натурі частки зі спільної часткової власності підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки, відповідач позов визнав у підготовчому судовому засіданні, тому на виконання вимог закону, суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі ст. ст. 25, 30, 346, 380, 386, 392, 1222, 1223, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 142, 200, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, жительки м. Чортків, вул. Броварова, 54, Тернопільської області, 48500, ідентифікаційний код НОМЕР_1 до ОСОБА_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_1 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності - задоволити.

Виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительці м. Чортків, вул. Броварова, 54, Тернопільська області, 48500, ідентифікаційний код НОМЕР_1, Ѕ частину житлового будинку по вул. Броварова, 54 в м. Чорткові Тернопільської області, як новоутворений об’єкт нерухомого майна, а саме: літ. «А» - житловий будинок, 1-1 вхід в підвал площею - 1,3 кв. м., 1-2 підвал площею - 8,0 кв. м., 1-3 підвал площею - 7,5 кв. м., 1-4 передпокій площею - 9.6 кв. м., 1-5 коридор площею - 4,2 кв. м., 1-6 кімната площею - 18,2 кв. м., 1-7 кладова площею - 1,9 кв. м., 1-8 кухня площею - 8,6 кв. м., 1-9 ванна площею - 3,0 кв. м., 1-10 туалет площею - 1,4 кв. м., загальною площею 63,7 кв. м., житловою площею - 18,2 кв. м., Ѕ частина криниці - «к», ворота -«1», огорожа - «2» і, визнати право власності на виділене майно.

Припинити право спільної часткової власності на Ѕ частки у будинковолодінні по вулиці Броварова, 54 за ОСОБА_1.

Зобов’язати управління Державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37938481, що розташоване за адресою: поштовий індекс 48500, м. Чортків вул. С. Бандери, 20, повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительці м. Чортків, вул. Броварова, 54, Тернопільська області, 48500, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в розмірі 1560 гривень, який було сплачено за квитанцією АТ «ПриватБанк» № 0.0.1234656547.1 від 11 січня 2019 року, що становить 780 (сімсот вісімдесят) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/116/19

Рішення набирає законної сили « » 2019 р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: