Рішення № 79854424, 15.02.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/15120/18

Провадження №2/523/1222/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З а о ч н е

"15" лютого 2019 р. місто ОСОБА_1

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства страхова компанія «Галицька», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом та просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 59 819,84 гривень, з відповідача ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., вартість послуг на виготовлення експертного дослідження 1 500 гривень та 400 гривень, витрати за виклик сторін для проведення оцінки 173,5 гривень, а також з обох відповідачів понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.06.2018 року сталося зіткнення автомобіля позивача ОСОБА_2 з автомобілем під управлінням відповідача ОСОБА_4, вина якого у вчиненні ДТП доведена. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілеві позивача було завдано механічних ушкоджень, вона зазнала матеріальної шкоди у зазначеному розмірі. Також позивач зазначила, що цивільна - правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ СК «Галицька», відповідно до пoліcy № АК/3867332 від 16.08.2017 року. Одразу ж після ДТП 11.06.2018 року сторони звернулися до страхової компанії з відповідним повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. Для визначення оцінки розміру матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_1 під час ДТП від 11.06.2018 року за заявою позивача незалежним суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 був виготовлений звіт № 1008-06-18 про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1, згідно якого вартість матеріальної шкоди становить 59 819,84 грн. 04.07.2018 року позивачем на адресу ПрАТ СК «Галицька» була надіслана заява про виплату страхового відшкодування з відповідним пакетом документів. Станом на 19.10.2018 року ПрАТ СК «Галицька» не здійснила виплату страхового відшкодування матеріальної шкоди, що і стало підставою звернення до суду. Вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_4 обґрунтовані тим, що відповідач відмовляється добровільно відшкодовувати завдану шкоду, ці обставини змінили усталений спосіб життя, були порушені нормальні життєві зв’язки, позивач тривалий час знаходилася в пригніченому стані, нервувала, не могла вести звичний спосіб життя, що негативно вплинуло на її трудові відносини та сімейні стосунки, вона вимушена замість роботи витрачати час на відновлення порушеного права, тому розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 3 000 (три тисячі) грн.

31 жовтня 2018 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.

26 листопада 2018 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси розгляд справи було продовжено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання позивач подала заяву, згідно якої просила позовні вимоги до ОСОБА_3 акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» про стягнення суми страхового відшкодування залишити без розгляду, посилаючись на те, що 23.11.2018 року між позивачем та відповідачем ПрАТ СК «Галицька» був підписаний Протокол узгодження страхового відшкодування та порядок його виплати на суму 52 177 гривень 81 коп. Станом на 11.12.2018 року страхове відшкодування виплачене. Крім того, позивач надала до суду заяву про підтримання позовних вимог в частині стяґгнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди, вартість послуг на виготовлення експертного дослідження та судових витрат, просила суд задовольнити позов, розглянувши справу за її відсутності, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» про стягнення суми страхового відшкодування - залишено без розгляду.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином та своєчасно повідомлений, із відзивом на позов чи будь-якими клопотаннями не звертався, матеріали справи не містять заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справи у порядку заочного провадження, у відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, оскільки підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11.06.2018 року об 11.10 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на 19 км траси ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який рухався попереду, внаслідок чого автомобіль позивача отримав значні механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.07.2018 року ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнутий до відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до пoліcy № АК/3867332 від 16.08.2017 року, цивільно - правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ СК «Галицька»,.

11.06.2018 року сторони звернулися до страхової компанії з відповідним повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно звіту № 1008-06-18 про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 під час ДТП від 11.06.2018 року, виготовленого незалежним суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6, вартість матеріальної шкоди становить 59 819,84 грн.

Приписами ст.1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

За змістом ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України існує два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування майнової шкоди в натурі або у вигляді збитків. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

До сфери обов’язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону №1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За таких обставин, судом достовірно встановлено, що винні дії відповідача ОСОБА_4, знаходяться у прямому причинному зв'язку із заподіяною позивачеві матеріальною шкодою, страховою компанією страхове відшкодування виплачене на суму 52 177 гривень 81 коп.

Відповідно до ст.29 Закону №1961-IV, зазначений вичерпний перелік відшкодування витрат страховою компанією, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу. У даному переліку відсутні витрати на виготовлення експертного дослідження, витрати за виклик сторін для проведення експертизи, а тому дані витрати повинні бути стягнуті з ОСОБА_4.

Щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_4, суд виходить з наступного.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У частині відшкодування моральної шкоди на користь позивача в розмірі 3000 гривень, суд вважає, що відповіднодо ч.4 ст.23 ЦК України та ст.1167 ЦК України, враховуючи ту обставину, що позивач у справі не мала можливості з вини відповідача користуватися своїм майном на протязі тривалого часу та вона вимушена була вживати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачати власні кошти на ремонт автомобіля, які не може повернути у повному обсязі, тривалий час перебувала у стані стресу, була позбавлена можливості з вини відповідача здійснювати заплановані поїздки на автомобілі, виходячи з принципу розумності і справедливості, вимоги підлягають задоволенню та стягненню 3 000 гривень.

Доводи позивача відповідачем не спростовані жодним належним і допустимим доказом.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_4 має бути стягнуто на користь позивача сплачені ними і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі по 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: 65069, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн. НОМЕР_3, моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., вартість послуг на виготовлення експертного дослідження 1 500 гривень та 400 гривень, витрати за виклик сторін для проведення оцінки 173,5 гривень, а всього 5 073 (п’ять тисяч сімдесят три) грн. 50 коп., а також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 704 гривні 80 копійок.

Копію заочного рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набираєзаконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.02.2019 року.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5, п.п.15 п.1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Суворовського районного суду м.Одеси

Суддя