Рішення № 79853099, 07.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/8980/18

Провадження № 2/520/743/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б.

За участю – секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», та просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39672662 від 14.02.2018 року 12:33:47, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимогу обґрунтувала наступним. 30 липня 2008 року між ОСОБА_4 Товариство з обмеженою відповідальністю ( правонаступником всіх прав і обов'язків є ОСОБА_3 акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит №МRTG-000000013931 , відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику на положеннях та умовах цього договору грошові кошти в сумі 105 000,00 доларів США, зі сплатою 13,0 % річних, строком до 30 липня 2023 року

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30 липня 2008 року між ОСОБА_4 Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № МRTG-000000013931/S, зареєстрований в реєстрі за № 4380, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_4 ТОВ належну їй на праві власності квартиру, загальною площею 82,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

У лютому 2018 року з Інформаційної довідки № 115040635 позивачці стало відомо, що власником її квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у ОСОБА_6 реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно значиться ОСОБА_3 акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Згідно вказаної довідки, відповідні зміни щодо власника нерухомості були внесені до державного реєстру 09.02.2018 року державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2. У якості підстави виникнення права власності зазначено: іпотечний договір, серія та номер: 4380, виданий 30.07.2008, видавник: ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

Підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39672662 від 14.02.2018 12:33:47, ОСОБА_2, Одеська обласна філія комунального підприємства «Центр державної реєстрації», Одеська обл.

Позивачка вимоги від банку не отримувала, підпис на рекомендованому повідомленні також не ставила. Більше того зазначила, що на повідомленні вказана невірна адреса ОСОБА_1: м. Одеса, вул. Ак. Філатова. 10, корп. а, кв. 22, а тому позивач фактично не могла отримати вказаного листа за даною адресою, оскільки проживає та зареєстрована з 2009 року за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується доданою копією паспорта позивача. Крім того, виходячи з наданого рекомендованого повідомлення, вимога направлялася позивачу цінним листом з описом вкладення, однак у матеріалах реєстраційної справи опис вкладення в цінний лист відсутній.

Надане ПАТ «Укрсоцбанк» повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням датується 11.11.2017 року, в той час, як згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана вимога була отримана позивачем 09.11.2017 року, тобто раніше ніж була відправлена. За запитом на веб-сайті ПАТ «Укрпошта» за номером відправлення поштового конверту з повідомленням №1400037679064 в графі «Відстежити» встановлено, що лист, яким нібито направлялася вимога про усунення порушень позивачу разом з рекомендованим повідомленням, не був отриманий адресатом (одержувачем) та був повернутий за закінченням терміну зберігання адресанту (відправнику) Надане рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення, на якому міститься нібито підпис ОСОБА_7, є фальшивим.

З викладеного вбачається, що у порушення вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», ОСОБА_1 не отримувала від ПАТ «Укрсоцбанк» попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому у відповідачів були відсутні правові підстави для позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_6 реєстратор Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 вчинив реєстрацію права власності на нерухоме майно без отримання доказів на підтвердження того, що відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» письмові вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки над Згідно ЗУ №1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розділ IV «Проведення державної реєстрації прав» ст.18 п.1 ч.І, 2, 4, 8 і Порядку № 1127 від 25.12.2015 р п.6, 7 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав. Уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав формує і реєструє заяву в базі даних, на якому заявник проставляє власний підпис. Виходячи зі скан-копій матеріалів реєстраційної справи № 1485317651101, в ній є завірена Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26705836 від 09.02.2018, подана ОСОБА_8. Заява була прийнята і сформована ОСОБА_2. У заяві зазначено, що проводиться державна реєстрація виникнення приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Також у заяві зазначено, що заявник ОСОБА_3 акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є «суб'єктом права», «юридичною особою», «суб'єкт є заявником». Крім того вказано, що уповноваженою особою є ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_1, повноваження якої підтверджуються довіреністю від 16.11.2017, серія та номер 2915, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Положеннями п. 9 Порядку №1127 від 25.12.2015 року встановлено, що під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника. Встановлення особи заявника здійснюється на підставі документа, що посвідчує таку особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без додаткового документального підтвердження, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за допомогою порталу електронних сервісів.

Проте, в порушення Порядку №1127 (п.7, 8 та інші), в заяві про державну реєстрацію права не вказано документ, що посвідчує особу заявника (паспорт громадянина України або інший документ), не вказано його номер, місце і дата видачі та інші дані. Відсутня також в матеріалах реєстраційної справи №1485317651101 скан-копії паспорта уповноваженої особи та довіреності, що підтверджує повноваження останньої, які повинні були бути виконані в день подачі заяви.

Згідно відомостей, які містяться про ПАТ «Укрсоцбанк» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 не значиться особою, яка уповноважена діяти від імені ПАТ «Укрсоцбанк» без додаткового документального підтвердження.

Відповідно до п. 8 Порядку №1127 державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис.

Однак, як видно із заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26705836 від 09.02.2018р., яку прийняв і сформував відповідач державний реєстратор ОСОБА_2, в заяві взагалі відсутній підпис заявника.

Відповідач ОСОБА_6 реєстратор Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2, проводячи прийом заяви 09.02.2018 р., своїми діями грубо порушив положення Порядку №1127, в частині встановлення особи заявника та обсягу його повноважень відповідно до п. 9 Порядку №1127. Також державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» були порушені вимоги Розділу II ст.10 ч.3 п.1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині обов'язку державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, зокрема, відповідність повноважень особи, яка подає документи для держреєстрації прав.

Все вищевикладене свідчить про те, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі документів, поданих невстановленою особою.

З урахуванням того, що предмет іпотеки був переданий банку в забезпечення виконання умов споживчого кредиту, виданого у доларах США, зважаючи, що площа вказаної квартири становить 82,8 кв.м., дане майно використовується позивачем як місце її постійного проживання, іншого майна у неї немає, до правовідносин сторін, які виникли з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, повинен бути застосований Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому відповідачі в силу зазначених положень Закону не могли вчиняти дії щодо звернення стягнення на дане майно.

Огляд предмету іпотеку, на який звернуто стягнення, у 2017- 2018 роках жодним суб'єктом оціночної діяльності не проводився, проте вказана умова є обов'язковою для складення оцінки майна, а тому, фактично, оцінки предмету іпотеки, зробленої на момент набуття ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 існувати не може. Отже, як наслідок, при винесенні державним реєстратором оскаржуваного рішення було порушено встановлений чинним законодавством порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття останнього у власність, оскільки була відсутня оцінка предмета іпотеки.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач державний реєстратор Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 у судове засіданні не з’явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Укрсоцбанк» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, на підставі всебічного, повного, об’єктивного і безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановив наступне:

30 липня 2008 року між ОСОБА_4 Товариство з обмеженою відповідальністю ( правонаступником всіх прав і обов'язків є ОСОБА_3 акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено Договір про іпотечний кредит № МRTG-000000013931 , відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язувався надати Позичальнику на положеннях та умовах цього договору грошові кошти в сумі 105 000,00 доларів США, зі сплатою 13,0 % річних, строком до 30 липня 2023 року.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 30 липня 2008 року між ОСОБА_4 Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір №МRTG-000000013931/S, зареєстрований в реєстрі за № 4380, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_4 ТОВ належну їй на праві власності квартиру, загальною площею 82,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39672662 від 14.02.2018 року 12:33:47, проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, їх обтяжень визначені ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положення ст. 572 ЦК України встановлюють, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 24 ЗУ «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь- який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку»).

При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені частиною третьою статті 36 ЗУ «Про іпотеку».

Так, за приписами ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Як вбачається з п. 9.1 Договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому законодавством України (в т.ч. статтею 37 Закону України «Про іпотеку») та умовами цього договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому законодавством України (в т.ч. статтею 3 8 Закону України «Про іпотеку») та умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Пунктом 60 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 встановлено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

Крім того, пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1)копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2)документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3)заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Однак позивачу не надходило та вона не отримувала жодних повідомлень та письмових вимог від іпотекодержателя в розумінні ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», згоду на відчуження предмету іпотеки позивач також не надавала. Таким чином, дії державного реєстратора щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень, яке виникло на підставі Договору іпотеки, є протиправними, оскільки не були виконані умови п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015.

Згідно інформаційної довідки підставою виникнення права власності зазначено: іпотечний договір, серія та номер: 4380, виданий 30.07.2008, видавник: ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відтак, наведені положення Закону дають змогу дійти висновку, що іпотечний договір не є документом, на підставі якого можливо проводити реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Предмет іпотеки був переданий банку в забезпечення виконання умов споживчого кредиту, виданого у доларах США, площа вказаної квартири становить 82,8 кв.м., дане майно використовується позивачем як місце її постійного проживання та іншого майна у неї немає, суд дійшов висновку, що до правовідносин сторін, які виникли з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки повинен бути застосований Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому відповідачі в силу зазначених положень Закону не могли вчиняти дії щодо звернення стягнення на дане майно.

На момент набуття ПАТ «Укрсоцбанк» права власності, на предмет іпотеки, була відсутня оцінка такого майна, що є порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки відбувалося в порядку статті 37 ЗУ «Про іпотеку», а саме шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник зобов'язаний був надати відповідачу державному реєстратору Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2оцінку вартості іпотеки.

Порядок проведення оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності регулюється ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методикою оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1891 та Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою КМУ відІО.09.2003 р №1440.

Так, відповідно до п. 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка. Окрім того, згідно п. 56 вказаного стандарту звіт про оцінку майна повинен містити особистий огляд об'єкта оцінки.

Проте, оцінка предмету іпотеки зробленої суб'єктом оціночної діяльності на момент набуття ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відсутня.

Отже, при винесенні державним реєстратором оскаржуваного рішення було порушено встановлений чинним законодавством порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття останнього у власність, оскільки була відсутня і оцінка предмета іпотеки.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання протиправним та скасування рішенняпідлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання протиправним та скасування рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39672662 від 14.02.2018 року 12:33:47, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 30 днів з дати його проголошення.

Суддя Коваленко О. Б.