Ухвала суду № 79853016, 14.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 1512/2-1858/11

Провадження № 6/520/15/19

УХВАЛА

14.02.2019

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю:

Представника заявника - ОСОБА_1

Представника заінтересованої особи - боржника - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про зміну порядку та способу виконання рішення суду по цивільної справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Одеської міської ради про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення Одеського виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності на домобудівлю та зобов'язання відповідачів внести зміни до державного земельного кадастру, знесення незаконно збудованого гаража з надбудовою і сауни, стягнення моральної шкоди та судових витрат, а також зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради про усунення перешкод у користування власністю, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, визнання частково недійсними державних актів,

ВСТАНОВИВ:

До суду 06.11.2018 року звернувся ОСОБА_3 із заявою про зміну порядку та способу виконання рішення суду від 02.07.2013 року щодо приведення до первісного стану гаражу під літ. «В» розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтування самочинно надбудованої над вказаною спорудою літньої кухні, та зблоковану з гаражем сауну, а також демонтування конструкції відкотних воріт домобудівні за адресою: АДРЕСА_1, які прилягають до несучої стіни домобудівні літ « А» за адресою: АДРЕСА_2, належної ОСОБА_3, за рахунок ОСОБА_3 та за його власні сили. 21.01.2019 року заявник додатково подав письмову заяву, залишивши вимоги та додатково пояснивши підстави.

Вимоги обґрунтовані тим, що рішення суду протягом тривалого часу - більш ніж п'ять років, не виконано з вини боржника - ОСОБА_4, як під різноманітними, необґрунтованими приводами всіляко ухиляється від виконання рішення, у тому числі стверджуючи про відсутність грошей для проведення виконання рішення суду.

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву та пояснили, що сам факт тривалого невиконання рішення суду свідчить про ухилення ОСОБА_4 як від добровільного та і від примусового виконання рішення суду, а тому запропонована зміна порядку виконання - здійснення виконавчих дій за рахунок самого заявника та його власними силами, допоможе прискорити виконавчі дії.

Представник заінтересованої особи - боржника по виконавчому провадження - подав письмові заперечення проти задоволення заяви, та й судовому засіданні підтримавши свої заперечення наполягав на тому, що згідно цивільного процесуального кодексу України процедура зміни способу та порядку виконання рішення суду визначена при наявності певних умов: наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. В даному випадку з боку заявника не доведено існування таких обставин, як і не доведено, що рішення не виконується саме з вини боржника. Виконання рішення суду здійснюється виконавчою службою, яка має достатньо законодавче встановлених повноважень для реагування на ухилення боржника від виконання рішення суду або примушення до виконання. ОСОБА_4 не притягувалась до відповідальності за умисне невиконання рішення суду або ухилення від його виконання.

Як встановлено у судовому засіданні рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2013 року було відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог щодо : визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, від 20 квітня 1999 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №2218; визнання недійсним рішення Одеського міськвиконкому №734 від 17.07.1998 року « Про надання у приватну власність земельної ділянки, площею 517 кв.м. ОСОБА_5, про прийомку до експлуатації двоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2»; визнання недійсним свідоцтва НОМЕР_1 від 01 вересня 1998 року про право власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_2; зобов'язання ОСОБА_3 демонтувати чистину даху його будинку, за адресою: АДРЕСА_2 та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судових витрат; задоволені частково вимоги ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і/н 52208218, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2) та зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок та власними силами привести до первісного стану гараж під літ. «В» розташований за адресою: АДРЕСА_1, демонтувавши самочинно надбудовану над вказаною спорудою літню кухню, та зблоковану з гаражем сауну; зобов'язати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, і/н. НОМЕР_2, проживаючу у АДРЕСА_1) власними силами та за власний рахунок демонтувати належну їй конструкцію відкотних воріт домобудівні за адресою: АДРЕСА_1, які прилягають до несучої стіни домобудівні літ « А» за адресою: АДРЕСА_2, належної ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду на ремонтно-відновлювальні роботи, спричинену у результаті експлуатації металевих відкотних воріт, у розмірі 2236 ( дві тисячі двісті тридцять шість) гривень, та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати пов'язані із оплатою державного мита 8,50 грн., ЫТЗ судового процесу 7,50 грн., та оплату експертного дослідження 1032 грн., на загальну суму 1048 ( одна тисяча сорок вісім) грн..; відмовлено ОСОБА_3 у позовних вимогах - визнання недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської Ради народних депутатів від 25 грудня 1996 року №591, у частині надання ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0561 га., в межах згідно плану; визнання недійсним рішення Одеської міської Ради народних депутатів від 26 січня 2001 року, №2125-ХХІІІ у частині надання ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, в межах згідно з планом; визнання недійсним державного акту на права приватної власності на землю виданого 16 січня 1997 року, ні ім'я ОСОБА_4, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської Ради народних депутатів від 25 грудня 1996 року №591, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №68; визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю виданого 02 квітня 2001 року, на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення Одеської міської Ради народних депутатів від 26 січня 2001 року №2125-ХХІІІ, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №385/6167; відновити межу земельної ділянки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2. у відповідності з державним актом на право приватної власності на землю від 20.04.1998 року,, шляхом переносу лівої бокової межі суміжної з земельною ділянкою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, біля фасадної межі на 0,55 м і біля задньої межі на 0,32 м в сторону земельної ділянки ОСОБА_4 з приведенням її до прямої лінії довжиною 26,12 м.

Рішення набрало законної сили 04.12.2013 року і 12.08.2014 року судом був виданий виконавчий лист , щодо зобов'язання ОСОБА_4 власними силами та за власний рахунок демонтувати належну їй конструкцію відкотних воріт домобудівні за адресою: АДРЕСА_1, які прилягають до несучої стіни домобудівні літ « А» за адресою: АДРЕСА_2, належної ОСОБА_3.

Виконавче провадження неодноразово закривалось з різних підстав та в останнє виконавче провадження було відкрито державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси 29.12.2017 року.

Згідно матеріалів цивільної справи до суду раніше звертались 08.05.2015 року старший державний виконавець Першого Київського відділу ДВС ОМУЮ та 29.06.2016 року ОСОБА_4. щодо роз'яснення порядку виконання рішення суду. Судом було відмовлено у роз'ясненнях рішення, враховуючи зрозумілість поняття демонтування власними силами та за власний рахунок конструкцію відкотних воріт домобудівні.

А ні з боку заявника, на користь якого виконується рішення, а ні з боку виконавчої служби не було звернень до суду стосовно неможливості виконання рішення суду у спосіб і порядок який встановлено у виконавчому документі.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Таким чином, під зміною способу виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Способом виконання даного рішення судом встановлено демонтування самочинно надбудованої над вказаною спорудою літньої кухні, та зблоковану з гаражем сауну, а також демонтування конструкції відкотних воріт домобудівні боржника.

В свою чергу порядком виконання рішення суду є визначена законодавством послідовності і зміст вчинення виконавчих дій, яки визначені Законом України « Про виконавче провадження».

У відповідності до вимог ч.1-3 ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках, встановлених законом) су, який розглядав справу як суд першої інстанції може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання у випадках наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У даному випадку фактичною підставою для зміни способу виконання рішення є посилання на тривалість невиконання рішення суду.

Одночасно із цим, Законом України « Про виконавче провадження», 2016 року ( далі Закон) встановлений порядок примусового виконання рішення суду виконавчою службою ( державним або приватним виконавцем, у визначених законах випадках).

Так статтею першою Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Частиною третьою вищезазначеної статті законодавець наділив виконавця широким колом повноважень для належного виконання свого обов'язку.

Крім того фінансування виконавчого провадження здійснюється, зокрема і за кошти авансового внеску стягувача, який після закінчення виконавчого провадження компенсуються за рахунок стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження ( ст. 42,45 Закону).

Таким чином факт відсутності у боржника коштів саме по собі не може бути перешкодою у проведенні виконавчих дій.

Проведення виконавчих дій власними силами стягувача не передбачена діючим законодавством а тому не можу бути встановлено як спосіб виконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що з боку заявника та його представника не доведено наявність обставин, які свідчать про ускладнення виконання рішення суду або які роблять його неможливим.

Відсутність таких обставин ( недоведеність їх існування ) є підставою для відмови у задоволенні заяви про зміну способу або порядку виконання рішення суду.

Тривалість виконання рішення суду свідчить лише про недостатність зусиль, докладених з боку виконавчої служби для виконання рішення суду, що може бути предметом оскарження та розгляду відповідними установами ( у тому числі судовими у випадках звернення до суду).

Враховуючи термін за який не було належним чином виконане рішення суду від 02.07.2013 року суд виносить окрему ухвалу відносно Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258-260, 353,354,435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну порядку та способу виконання рішення суду від 02.07.2013 року про приведення до первісного стану гаражу під літ. «В» розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтування самочинно надбудованої над вказаною спорудою літньої кухні, та зблоковану з гаражем сауну, а також демонтування конструкції відкотних воріт домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1, які прилягають до несучої стіни домобудівні літ « А» за адресою: АДРЕСА_2, належної ОСОБА_3, за рахунок ОСОБА_3 та за його власні сили.

Повна ухвала буде винесена протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяті днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя Луняченко В. О.

Повна ухвала суду виготовлена 15.02.19 року