Ухвала суду № 79849043, 11.02.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/710/19

Провадження № 6/442/18/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Крамара О.В.

з участю секретаря - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дрогобичі подання старшого державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визначення частки майна боржника,-

В С Т А Н О В И В:

Старший державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області звернувся в суд із поданням про визначення частки майна боржника покликаючись на те, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться виконавче провадження №56726102 з виконання виконавчого листа №442/6951/16-к від 18.05.2018 Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про конфіскацію усього особисто належного ОСОБА_1 майна в дохід держави.

18.07.2018 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезгаданого виконавчого документа.

Державним виконавцем були здійснені заходи щодо розшуку майна боржника, проте вони виявилися безрезультатними, оскільки майна, яке б підлягало опису та реалізації в рахунок погашення боргу у боржника не виявлено.

В процесі виконання вищевказаного виконавчого документа виявлено, що за боржником, згідно інформаційної довідки №153895600 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, зареєстровано 1/1 спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1.

На виклики державного виконавця Стадник Г.Г. не з’являється; не надає державному виконавцю достовірні відомості про майно, яким вона володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, про кошти та майно, належні йому від інших осіб.

Державний виконавець у судове засідання не з’явився, подав клопотання про розгляд подання у його відсутності.

Боржник та зацікавлені особи, у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання подання, наслідки неявки, а тому згідно ст. 443 ЦПК України, суд вважає, що подання можна вирішити у їх відсутності, на підставі наявних у ньому даних та доказів.

У зв’язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що подання підставне і підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Як вбачається із інформаційної довідки №153895600 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, зареєстровано 1/1 спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1, ця квартира зареєстрована за ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною 1 ст. 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Значення обов'язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі "Деркач та Палек проти України" (Заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року. Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. "Бурдов проти Росії", заява №589498/00, п. 34). Аналогічний висновок міститься і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції", Reports of Judgments and Decisions, 1997-11, c. 510, n.40).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. З ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження

Оскільки, у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження №56726102 з виконання виконавчого листа №442/6951/16-к від 18.05.2018 Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про конфіскацію усього особисто належного ОСОБА_1 майна в дохід держави, і на даний час не виконане, то таке подання підставне та підлягає задоволенню. З огляду на це, слід визначити 1/3 частки ОСОБА_1 у спільному майні, а саме: квартири № 8 на вулиці Володимира Великого, 2 у місті Дрогобичі, якою вона володіє на праві спільної сумісної власності з іншими особами.

Керуючись ст. 443 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання задовольнити повністю.

Визначити частку боржника ОСОБА_1 в розмірі 1/3 ідеальної частки у квартирі № 8 на вулиці Володимира Великого № 2 у місті Дрогобичі, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя О.В. Крамар