Ухвала суду № 79847892, 15.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.02.2019

Справа № 320/6711/18

Провадження №1-кп/320/317/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» лютого 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Фоміна В.А., за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140002354 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора – Чарушиної Є.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2018 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018080140002354 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 16 серпня 2018 року було призначено підготовче судове засідання.

15 лютого 2019 року в підготовче судове засідання доставлений конвоєм обвинувачений.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Прокурор під час підготовчого провадження просила відкласти підготовче судове засідання у зв’язку із неявкою в підготовче судове засідання потерпілого.

Також прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Прокурор зазначила, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, санкцією статті якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, раніше засуджений за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків. Все це у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від кримінальної відповідальності та покарання.

Обвинувачений не заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою,обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов’язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст.29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов’язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

У судовому засіданні встановлено, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим, відсутність відомостей про наявність у нього тяжких захворювань, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, який не працює, постійного джерела прибутку не має, міцних соціальних зв’язків не має, підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та вважає необхідним на час судового провадження застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також те, що він офіційно не працює, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Оскільки потерпілий в підготовче судове засідання не з’явився, від нього не надійшли заяви з проханням розгляду кримінального провадження у його відсутність, а його участь є обов’язковою, тому суд відповідно до ст. 314 КПК України вважає необхідним відкласти підготовче судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 314 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Відкласти підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 12018080140002354 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на 18 березня 2019 року на 15 годину 00 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (м. Мелітополь, вул. Шмідта, 11).

На час судового провадження обрати обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 \шістдесят\ днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 16 години 00 хвилин 15 лютого 2019 року по 16 годину 00 хвилин 16 квітня 2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області: № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та Начальнику Запорізького СІЗО для виконання.

В підготовче судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: В.А. Фомін