Рішення № 79846693, 22.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2019Справа № 924/41/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Бабаджанян М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" (30600, Теофіпольський р-н, с. Єлізаветпіль)

До Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1)

Про визнання зобов'язання припиненим

За участю представників сторін:

Від позивача: Таранчук Л. С. (директор відповідно до витягу з ЄДР);

Від відповідача: Яців О. Р. (довіреність № 650 від 26.12.2018).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежність" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Хмельницького відділення про визнання припиненими зобов'язання згідно кредитного договору від 10.09.2008 та договору застави транспортних засобів, який посвідчений нотаріусом Теофіпольського районного нотаріального округу Теофіпольського районного нотаріального округу Сурмою Г. Ф. та зареєстрований у реєстрі за № 3604.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 дану справу на підставі п.п.1 ч.1 ст. 31 ГПК України передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2018 прийнято матеріали справи № 924/41/18 до розгляду та відкрито провадження у справі у загальному позовному провадженні, розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на 15.05.2018.

Ухвалою-повідомленням Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 судом було повідомлено сторін про те, що у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відрядженні, розгляд даної справи, призначений на 15.05.2018 року не відбудеться, розгляд справи призначено на 05.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 26.06.2018.

Ухвалою-повідомленням Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 судом повідомлено сторін про те, що у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці, розгляд даної справи, призначений на 26.06.2018 не відбудеться, призначено розгляд справи на 10.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/41/18 до судового розгляду по суті на 02.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 зупинено провадження у справі 924/41/18 до набрання законної сили рішенням у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції про поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця та визнання поважними причини пропуску строку, а також про скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції від 27.02.2013 про закінчення виконавчого провадження № 36553178 у справі № 14/5025/637/11 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" та його Хмельницького обласного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежність" про стягнення 378 160, 16 грн.

26.11.2018 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

17.12.2018 Суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання по суті спору на 22.01.2019, оскільки підстави які зумовили зупинення провадження у справі, відпали.

В судове засідання 22.01.2019 представники сторін прибули, та надали суду пояснення по суті справи, в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оглянувши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що 10.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", як банком, правонаступником якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежність", як позичальником був укладений кредитний договір № 432008/85/22кв (далі за текстом - кредитний договір).

За умовами п. 1.1-1.3 кредитного договору, банк надав ТОВ "Незалежність" кредит в сумі 332 392, 00 грн на придбання транспортних засобів комерційного призначення строком на 60 місяців з 10.09.2008.

За умовами п. 1.3.3. кредитного договору кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору згідно з договором застави (іпотеки) від 10.09.2008 в забезпечення зобов'язань за договором банком прийнято: самоскид Камаз 45143-013-15, 2008 року випуску, двигун № відсутній, кузов ХТС53215R82340336, колір - оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_1; причіп - самоскид Нефаз 8560, 2008 року випуску, двигун № відсутній, кузов № Х1F8560Е080015438, колір - оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_2.

В п. 6.9 кредитного договору сторони погодили, що строк дії договору - з моменту набрання ним юридичної сили по 09.09.2014. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишилися невиконаними з будь - яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишилися невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Договір застави (іпотеки) від 10.09.2018, укладений між банком та позичальником є невід'ємною частиною кредитного договору (п. 3.10 кредитного договору).

10.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", як заставодержателем, правонаступником якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежність", як заставодавцем, був укладений договір застави (транспортних засобів) (далі за текстом - договір застави).

За умовами п. 1.1. договору застави такий договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 432008/85/22кв від 10.09.2008 (а також будь - якими додатковими угодами до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем (позичальником), за умовами якого заставодавець (позичальник) зобов'язаний заставодержателю не пізніше 09.09.2013 повернути кредит у розмірі визначеному договором.

Судом встановлено, що на підставі договору застави від 10.09.2008 реєстратором Хмельницької філії "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 26.09.2008 здійснено реєстрацію обтяження транспортних засобів: самоскиду Камаз 45143-013-15, 2008 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1; причепу-самоскиду Нефаз 8560, 2008 року випуску, номер об'єкту НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 22.06.2018, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Відповідно до вказаної довідки термін дії застави встановлено до 27.08.2018 (після змін).

У зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежність" зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі 1) Міністерства фінансів України 2) Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та його Хмельницького обласного управління звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" про стягнення 378160,16 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2011 у справі №14/5025/637/11 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежність" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Хмельницького обласного управління - 138 211, 26 грн заборгованості по погашенню кредиту, 60 500, 81 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 155 116, 48 грн строкової заборгованості по кредиту, 1 000 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1 000 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що банк скористався правом вимоги дострокового виконання ТОВ "Незалежність" усіх зобов'язань за кредитним договором, надіславши претензію № 34211347 від 19.01.2010.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції від 15.02.2013 відкрито виконавче провадження № 36553178 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області, №14/5025/637/11 від 05.07.2011.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції від 27.02.2013 виконавче провадження № 36553178 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011 № 14/5025/637/11 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено, у зв'язку зі сплатою боргу.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 22.10.2015 у справі № 685/173/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" та Таранчук Л. В. (як поручителя) про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежність" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" заборгованість по сплаті процентів у розмірі 17 113, 33 грн та 5 981, 23 грн - пені за порушення строків сплати суми кредиту та процентів відповідно до кредитного договору № 432008/85/22кв від 10.09.2008.

Судом встановлено, що 30.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю „Незалежність" перерахувало на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" грошові кошти на загальну суму 23 094, 56 грн у якості погашення кредиту за договором № 432008/85/22кв по рішенню суду від 22.10.2015, що підтверджується квитанціями № 9669_12 від 30.12.2015 та № 9669_16 від 30.12.2015, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання припиненими зобов'язань, які виникли з кредитного договору № 432008/85/22кв від 10.09.2008 та договору застави (транспортних засобів), який посвідчений приватним нотаріусом Теофіпольського районного нотаріального округу Сурмою Г. Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 3604.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що кредитний договір № 432008/85/22кв від 10.09.2008 є припиненим, у зв'язку із повним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „Незалежність" договірних зобов'язань, а відтак - і договір застави припиняє свою дію. Водночас відповідач ухиляється від надання позивачу довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором, що, на думку позивача, вказує на порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежність" та свідчить про наявність спору між сторонами щодо припинення відповідних договорів.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 22.10.2015 у справі № 685/173/14-ц встановлено наявність заборгованості позивача за кредитним договором № 432008/85/22кв від 10.09.2008, а відтак - основне зобов'язання не припинено, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати заставу припиненою. На думку відповідача, за висновками, зробленими Апеляційним судом Хмельницької області, у Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежність" наявна заборгованість за кредитним договором, в тому числі 89 015, 18 грн - неповернутий кредит, присуджений до стягнення рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2011 у справі № 14/5025/637/11, розмір якого встановлений висновком судово-економічної експертизи № 1740/14-26 від 14.06.2014 (експертиза проведена в межах справи № 685/173/14-ц).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі докази та проаналізувавши норми матеріального та процесуального законодавства України, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В силу частини 1 статті 572 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності до частини 1 статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Моментом реєстрації застави, відповідно до частини 4 статті 577 Цивільного кодексу України є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Частиною 1 статті 593 Цивільного кодексу України встановлено, що право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Підстави припинення зобов'язань визначені в главі 50 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом обставини виконання позивачем його зобов'язань за кредитним договором були предметом розгляду у двох судових справах, у справі № 14/5025/637/11 Господарського суду Хмельницької області та справі № 685/173/14-ц Апеляційного суду Хмельницької області. В результаті розгляду вказаних справ за позивачем було визнано наявність заборгованості за кредитним договором та визначено її розмір.

При цьому, у рішеннях по вказаних справах судами було встановлено неналежне виконання позивачем його зобов'язань за кредитним договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України, на яку в тому числі посилається позивач, визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вказаною нормою визначено, що припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь - яким, а лише належним його виконанням. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк із додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому випадку на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обв'язки - відшкодування збитків, сплата неустойки тощо.

Отже, зобов'язання визначені кредитним договором виконані позивачем належним чином не були, і в подальшому були трансформовані в зобов'язання, визначені рішеннями Господарського суду Хмельницької області у справі № 14/5025/637/11 від 24.06.2011 та Апеляційного суду Хмельницької області у справі № 685/173/14-ц від 22.10.2015 щодо сплати боргу, процентів, пені, тощо.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини встановлені у вказаних рішеннях стосовно позивача та його заборгованості за договором (її розміру) не доказуються при розгляді іншої справи, а також не підлягають переоцінці при розгляді даної справи. Вказані рішення набули статусу остаточних, у зв'язку з чим Суд не вбачає правових підстав ставити під сумнів встановлені судами у справі № 14/5025/637/11 та у справі № 685/173/14-ц обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011 № 14/5025/637/11 було закінчено у зв'язку зі сплатою боргу. При цьому дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, в зв'язку зі сплатою боргу ТОВ "Незалежність" оцінювались судом в рамках судового контролю щодо виконання судового рішення (що стало підставою для зупинення провадження у даній справі) для встановлення факту виконання/не виконання ТОВ "Незалежність" в примусовому порядку рішення суду у справі № 14/5025/637/11, яким стягувалась заборгованість за кредитним договором № 432008/85/22кв від 10.09.2008.

Крім того, заборгованість визначену рішенням Апеляційного суду Хмельницької області у справі № 685/173/14-ц від 22.10.2015 позивач сплати самостійно із призначенням платежу "за рішенням суду", докази чого наявні в матеріалах справи.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 14/5025/637/11 від 24.06.2011 та Апеляційного суду Хмельницької області у справі № 685/173/14-ц від 22.10.2015 виконанні, а тому права і обов'язки сторін даних судових проваджень припинилися, у зв'язку з їх примусовим та добровільним виконанням відповідно.

При цьому, у суду відсутні підстави для визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором на підставі ст. 599 Цивільного кодексу України, у зв'язку з виконанням, проведеним належним чином.

Відносини застави рухомого майна регулюються Законом України "Про заставу", статтею 16 якого встановлено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень належать, зокрема, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Правовідносини, які виникли за договором застави (транспортних засобів), який посвідчений приватним нотаріусом Теофіпольського районного нотаріального округу Сурмою Г.Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 3604, з огляду на виконання в примусовому порядку трансформованих рішеннями судів зобов'язань позивача за кредитним договором, в силу приписів статті 593 Цивільного кодексу України є припиненими.

Водночас позивач не надав суду доказів із яких би вбачалося, що відповідач вчиняє будь - які дії щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором чи щодо звернення стягнення на предмет застави.

Позивач, стверджуючи, що відповідач не надає йому довідку про сплату заборгованості за кредитним договором, в той же час не надав суду жодних доказів звернення до відповідача за отриманням такої довідки. При цьому, твердження позивача щодо порушення його прав відповідачем, за захистом яких він звернувся до суду, зводяться до того, що відповідач не знімає обтяження з майна, переданого в заставу за договором застави в забезпечення виконання зобов'язань позивача за кредитним договором № 432008/85/22кв від 10.09.2008.

Отже, фактично позивач намагається отримати за результатами вирішення спору з предметом позову про припинення зобов'язань за договорами, вчинення відповідачем дій, направлених на зняття обтяження заставленого майна боржника.

У розумінні процесуального законодавства предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Відтак обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Обраний позивачем спосіб захисту - шляхом визнання припиненими зробов'язань за кредитним договором та за договором застави, не буде мати наслідком припинення обтяження, оскільки законодавчо визначений інший порядок припинення обтяження. Відповідно позивачем обраний неналежний спосіб захисту його прав, що є підставою для відмови у позові.

Так, у відповідності до статті 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Частинами 5, 6 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Згідно з частинами 2, 3 статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Отже Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначений порядок припинення обтяження. Доказів із яких би вбачалося, що позивач звертався до відповідача з вимогою подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру позивач суду не надав, відповідно не довів порушення відповідачем його прав та інтересів.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з вищевикладеного, дослідивши наведені позивачем обґрунтування позову та виходячи із матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, суд дійшов висновку, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту.

При визначенні способу захисту відповідно до статті 5 ГПК України, суду слід ураховувати положення ч. 1 ст. 14, п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, згідно з якими спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, а тому суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" (30600, Теофіпольський р-н, с. Єлізаветпіль; ідентифікаційний код 32607406) до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280) про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором та за договором застави відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежність" (30600, Теофіпольський р-н, с. Єлізаветпіль; ідентифікаційний код 32607406).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.02.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко