Рішення № 79843858, 06.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8897/18

Провадження № 2/234/180/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Краматорський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Марченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

18.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.07.2017 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_3 на вул. Кулібіна в м. Краматорську Донецької області, керуючи автомобілем ВАЗ 2108 н/з 01983ЯН, виконуючи поворот праворуч, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1 В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні збитки та позивачу було спричинено матеріальні збитки. Причиною ДТП стало порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.5 ПДР. 10.08.2017 року постановою Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/11440/17 ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом скоєння ДТП 30.07.2017 року, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль позивача.

Фактична вартість ремонту автомобіля позивача за наслідками ДТП з вини ОСОБА_3 склала 56670 грн. 00 коп., що підтверджується заказом-нарядом від 19.09.2017 року. Страховою компанією відповідача за полісом обов’язкового страхування відповідальності власників транспортного засобу, було сплачено позивачу компенсацію завданих збитків у розмірі 39193 грн. 61 коп. Різниця між фактично завданою матеріальною шкодою внаслідок противоправних дій ОСОБА_3 та відшкодуванням збоку страхової компанії склала 17476 грн. 39 коп. Вказану різницю позивач сплатив за рахунок власних коштів. Вимогу позивача щодо необхідності відшкодування йому вказаної суми матеріальних збитків ОСОБА_3 було проігноровано.

Крім матеріальних збитків, внаслідок противоправних дій ОСОБА_3 позивачу була спричинена і моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав у зв’язку із противоправною поведінкою з боку відповідача відносно нього, а також у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв’язку із пошкодженням свого майна, внаслідок скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення. Вказане виразилося фактично в наступному, позивач є інвалідом третьої групи, страждає на хронічну ревматичну хворобу серця. Через це він не може довго ходити, в разі навіть незначних фізичних навантажень стан його здоров’я швидко погіршується, позивач вимушений постійно приймати ліки, проходити лікування. Користування автомобілем для нього необхідно для здійснення переміщення та вирішення життєвих потреб, забезпечення його нормального існування. Внаслідок ДТП позивач тривалий час був позбавлений можливості користуватися автомобілем, який було пошкоджено, та переміщення, через що була порушена його життєдіяльність. Це викликало постійні головні та серцеві болі, стан його здоров’я погіршився, він вимушений був приймати ліки від серцевого та головного болю. Також, позивач є пенсіонером, має незначний рівень доходу. Для ремонту автомобіля він витратив власні кошти, розмір яких, внаслідок його невеликих доходів, для нього є значним. Для цього позивач був вимушений відмовляти собі у нормальному харчуванні, заощаджувати на самому необхідному, що спричинило йому душевні страждання, викликало почуття приниження. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює у сумі 10000 грн. 00 коп.

У зв’язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 17476,39 грн., а також моральну шкоду в сумі 10000 грн. 00 коп.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, на позові наполягав та просив його задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву, заперечень чи клопотань не надав, про причини неявки не повідомив.

На підставі ст.280 ЦПК України суд, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Суд, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Так, судом встановлено, що з вини водія ОСОБА_3 30.07.2017 року сталося ДТП, в результаті чого були завдані механічні пошкодження автомобілю позивача ОСОБА_1 «CHEVROLET EPIKA» номерний знак НОМЕР_2, що встановлено постановою Краматорського міського суду Донецької області від 10.08.2017 року, яка набрала законної сили 22.08.2017 року, у справі про адміністративне правопорушення та відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України є доведеним.

Як вбачається з копії Замовлення–Наряду від 19 вересня 2017 року, замовником та платником за яким є ОСОБА_1, вартість ремонту автомобіля НОМЕР_3 становить 56670 грн. 00 коп.

Як вбачається з Виписки по банківському рахунку, 27.09.2017 року ОСОБА_1 була здійсненна виплата страхового відшкодування в сумі 39193,61 грн.

З огляду на вказане суд вважає, що позивач обґрунтовано просить про відшкодування відповідачем різниці у завданій матеріальній шкоді в сумі 17476,39 грн., оскільки сума страхового відшкодування їх не покриває (56670,00 грн. – 39193,61 грн. = 17476,39 грн.).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення Серії ААЗ № 170012, ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності.

Відповідно до копії Довідки до Акту огляду МСЕК серія 10ААБ № 422697 ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи довічно.

Відповідно до копії ОСОБА_4 із історії хвороби № 730, виданої Державною установою «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені ОСОБА_4 національної академії медичних наук України», ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в кардіохірургічному відділенні з 17.01.2013 по 07.02.2013, у відділені реанімації з 29.01.2013 по 31.01.2013, 29.01.2013 року ОСОБА_1 була здійснена операція: протезування аортального клапана.

20.03.2018 року ОСОБА_1 на адресу відповідача ОСОБА_3 направив досудову вимогу з проханням добровільно відшкодувати завданих збитків. Дану вимогу відповідач отримав 23.03.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1192 ч.2 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що -

за змістом ст.1191 ЦК України за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи (п.11);

при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, слід враховувати положення ст.1192 ЦК України. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків) (п.14);

якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження (п.15);

страхове відшкодування шкоди, завданої потерпілому, виплачується за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика (МТСБУ), з урахуванням умов, зазначених у ст.9 та п.19.1 ст.19Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (п.24).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно ч. 4 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

На підставі наведеного, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автотранспортного засобу, в сумі 17476,39 грн., що складає різницю між фактичним розміром шкоди (56670,00 грн.) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (39193,61 грн.).

Також, суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про відшкодування ОСОБА_3 завданої моральної шкоди в сумі 10000 грн., оскільки діями відповідача та з його вини позивачу була причинена моральна шкода, так як ДТП не могла не відобразитися на моральному стані позивача, оскільки дана подія внесла зміни до нормального способу життя, що призвело до хвилювань, пов’язаних із ушкодженням здоров’я та пошкодженням майна, у зв’язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв’язку з прийняттям рішення про задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір за позовну вимогу про відшкодування майнової шкоди в сумі 704,80 грн., та за позовному вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 704,80 грн, а всього 1409,60 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 95, 141, 259, 263, 265, 354, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Комунарів), 36-81) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_5, який проживає за адресою: Донецька область, м Краматорськ, АДРЕСА_1) заподіяну в результаті Дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в розмірі 17476,39 грн. (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят шість 39 копійок) та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.(десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Комунарів), 36-81) в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев’ять гривень 60 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Краматорського міського суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя Краматорського міського суду ОСОБА_5