Рішення № 79843148, 05.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14417/18

Провадження 2/127/2386/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ГРАДО СТРОЙ» про стягнення пені, -

в с т а н о в и в:

18.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ГРАДО СТРОЙ», який мотивував тим, що між позивачем та відповідачем 18.11.2016 року був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 130 із додатками до договору № 1 – специфікацією та № 2 графіком погашення платежів.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору та Додатку № 1 (специфікації) до договору позивач придбав у відповідача майнові права на квартиру за адресою: м. Вінниця, вул. Стрілецька, в будинку, який відповідач зобов’язаний був збудувати та ввести в експлуатацію в кінці 2 квартала 2017 року.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець (відповідач) зобов’язаний передати покупцеві (позивачу) майнові права на об’єкт нерухомості, визначений в Додатку № 1 специфікації до договору, а саме: квартиру за адресою: м. Вінниця, вул. Стрілецька.

На виконання умов п.2.5 договору позивач повністю розрахувався з відповідачем за придбані майнові права за договором від 18.11.2016 року № 130 в сумі 744 000 грн., що підтверджено довідками: від 08.11.2016 року на суму 132 000 грн.(відповідно до договору завдатку), від 18.11.2016 року на суму 582 000 грн., від 20.11.2016 року на суму 30 000 грн.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що продавець зобов’язаний передати покупцю майнові права на об’єкт нерухомості не пізніш ніж через 30 днів з моменту введення об’єкта будівництва в експлуатацію.

Однак, станом на момент звернення до суду з даним позовом відповідач не ввів об’єкт будівництва до експлуатації, хоча в додатку № 2 (специфікації) до договору передбачено, що граничний строк введення будинку в експлуатацію – кінець 2 кварталу 2017 року.

Пунктом 6.3 договору від 18.11.2016 року № 130 передбачено: якщо з вини продавця, з урахуванням п. 2.9 договору, порушено термін введення об’єкта в експлуатацію, продавець зобов’язаний сплатити на користь покупця пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості прав за кожен день прострочення.

Всупереч п. 2.9 договору відповідач не повідомляв позивача про перенесення терміну введення об’єкта будівництва в експлуатацію і порушив умови договору щодо строків, оскільки станом на 18.10.2018 року будинок до експлуатації не введений.

Тому, відповідно до умов договору і ч. 2 ст. 258 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити пеню за період з 16.10.2017 року до 16.10.2018 року (за 365 днів) в розмірі облікової ставки НБУ від вартості майнових прав за кожен день прострочення. Загальний розмір пені становить 120 854,14 грн.

17.07.2018 року позивач направив претензію на суму 111 120,98 грн., проте претензія позивача залишилась без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 526, 610, 625 ЦК України позивач просив стягнути з ТОВ «ГРАДО СТРОЙ» на його користь пеню за договором від 18.11.2016 року № 130 в сумі 111 120,98 грн. та судовий збір в сумі 1111,22 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав відповідно до обставин, викладених в позовній заяві, зазначив, що він повністю виконав своє зобов`язання за договором і сплатив вартість квартири - 744 000 грн., проте відповідач не ввів будинок в експлуатацію в обумовлений термін – кінець 2 кварталу 2017 року, тому зобов`язаний сплатити пеню на підставі п. 2.9, 6.3 договору за 1 рік. Розрахунок пені, викладений в позовній заяві, підтримав, проте оскільки відповідачу надсилалась претензія в меншому розмірі, на суму 111 120,98 грн., просив стягнути дану суму з відповідача, а також судові витрати на суму 1 111,22 грн.

Представник відповідача – ТОВ «ГРАДО СТРОЙ» в судове засідання повторно не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений за адресою реєстрації юридичної особи: АДРЕСА_1, відзиву на позов не подав, заяви про відкладення розгляду справи суду не надав.

Враховуючи згоду позивача, суд вважає необхідним розглянути справу без участі представника відповідача та ухвалити відповідно до ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 08.11.2016 року між ТОВ «ГРАДО СТРОЙ» та ОСОБА_2 був укладений договір завдатку з метою підтвердження укладення сторонами договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за адресою: м. Вінниця, вул. Стрілецька, 1, секція 1 поверх 11, двокімнатна квартира, будівельний номер 59, на суму 132 000 грн. (а.с. 7).

18.11.2016 року між ТОВ «ГРАДО СТРОЙ» та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 130 (а.с. 8-12).

Специфікація є додатком № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 130 від 18.11.2016 року (а.с. 13-15). Загальна вартість майнових прав на об’єкт нерухомості становить 744 000 грн. (а.с. 13).

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3 умов договору купівлі-продажу майнових прав № 130 від 18.11.2016 року та Додатку № 1 (Специфікації) до договору позивач придбав у відповідача майнові права на квартиру за адресою: м.Вінниця, вул. Стрілецька, 1 (секція 1 поверх 11, двокімнатна квартира, будівельний номер 59, загальною площею 62 кв.м.), в будинку, який відповідач зобов’язаний був збудувати та ввести в експлуатацію в кінці 2 кварталу 2017 року.

Графік погашення платежів є додатком № 2 до договору купівлі-продажу майнових прав № 130 від 18.11.2016 року (а.с. 16-17).

На виконання умов п.2.5 договору від 18.11.2016 року № 130 позивач повністю розрахувався з відповідачем за придбані майнові права за договором від 18.11.2016 року № 130 в сумі 744 000 грн., що підтверджено довідками: від 08.11.2016 року на суму 132 000 грн. (відповідно до договору завдатку, а.с. 18), від 18.11.2016 року на суму 582 000 грн. (а.с. 19), від 20.11.2016 року на суму 30 000 грн. (а.с. 20).

Пунктом 5.2 договору від 18.11.2016 року № 130 передбачено, що продавець зобов’язаний передати покупцю майнові права на об’єкт нерухомості не пізніш ніж через 30 днів з моменту введення об’єкту будівництва в експлуатацію.

Однак, в порушення умов договору, станом на кінець 2 кварталу 2017 року і станом на день розгляду даної справи по суті відповідач не ввів об’єкт будівництва в експлуатацію.

В пункті 6.3 договору від 18.11.2016 року № 130 сторони визначили, якщо з вини продавця, з урахуванням п. 2.9 договору, порушено термін введення об’єкту в експлуатацію, продавець зобов’язаний сплатити на користь покупця пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості прав за кожен день прострочення.

Про перенесення термінів введення об`єкта в експлуатацію відповідач не повідомляв.

Тому прострочення боржника виникло з 01.07.2017 року.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 4-5), який не був оспорений відповідачем, пеня за період з 16.10.2017 року до 16.10.2018 року (за 365 днів) становить 120 854,13 грн.

Пеня розрахована позивачем за формулою: сума боргу ? ставка пені (%) : 100% : 365 днів ? кількість днів.

Сума боргу незмінна - 744 000 грн.

За період з 16.10.2017 року до 26.10.2017 року (11 днів) розмір облікової ставки НБУ – 12,5000%, сума пені - 2 802,74 грн.;

за період з 27.10.2017 року до 14.12.2017 року (49 днів) розмір облікової ставки НБУ 13,5000%, сума пені – 13 483,73 грн.;

за період з 15.12.2017 року до 25.01.2018 року (42 дні) розмір облікової ставки НБУ 14,5000%, сума пені – 12 413,59 грн.;

за період з 26.01.2018 року до 01.03.2018 року (35 днів) розмір облікової ставки НБУ 16.0000%, сума пені – 11 414,80 грн.;

за період з 02.03.2018 року до 12.04.2018 (42 дні) розмір облікової ставки НБУ 17,0000%, сума пені – 14 553,87 грн.;

за період з 13.04.2018 року до 24.05.2018 року (42 дні) розмір облікової ставки НБУ 17,0000%, сума пені - 14 553,87 грн.;

за період з 25.05.2018 року до 12.07.2018 року (49 днів) розмір облікової ставки НБУ 17,0000%, сума пені – 16 979,50 грн.;

за період з 13.07.2018 року до 06.09.2018 (56 днів) розмір облікової ставки НБУ 17,5000%, сума пені – 19 975,89 грн.;

за період з 07.09.2018 року до 16.10.2018 року (40 днів), розмір облікової ставки НБУ 18,0000%, сума пені – 14 676,17 грн.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивач заявив вимогу про стягнення пені в сумі 111 120,98 грн., яка була зазначена ним в претензії до відповідача, дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Відповідач суму не спростував, позов не оспорив і не надав доказів в підтвердження заперечень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1 111,22 грн., сплата якого підтверджена квитанцією № 45 від 24.07.2018 року (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 258, 525, 526, 599, 610-612 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути з ТОВ «ГРАДО СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 38445265, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, м. Вінниця, просп. Юності, 59/61) пеню за договором від 18.11.2016 року в сумі 111 120 (сто одинадцять тисяч сто двадцять) грн. 98 грн., а також судовий збір в сумі 1 111,22 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Повне судове рішення складене 15 лютого 2019 року.

Суддя