Вирок № 79840151, 15.02.2019, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3097/18

№ 1-кп/207/205/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Кам'янське

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Юрченко І.М.

при секретарі: Сівачук А.А.

за участі прокурорів Риженко Д.С., Королех І.В. Дорошенко А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Куценко В.А.

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське кримінальне провадження № 12018040000000001 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тульчин Вінницької області, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, освіта середня-технічна, тимчасово не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2018 року, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_1, керуючи технічно справним автобусом «БАЗ А079.32» реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «Інтерспецмаркет», після висадки пасажирів на кінцевій зупинці «Залізничний вокзал», рухався заднім ходом, по проїзній частині площі Свободи, м. Кам'янське, до місця очікування своєї черги.

В цей же час в попутному напрямку руху автобусу, по проїзній частині площі Свободи, у темпі спокійного кроку, рухалася пішохід ОСОБА_4, яка під час свого руху зупинилася на проїжджій частині площі Свободи м. Кам'янське, та стояла без руху. В свою чергу водій автобусу «БАЗ А079.32» реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, здійснюючи рух заднім ходом по площі Свободи м, Кам'янське, не врахував дорожньої обстановки, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, та будучи неуважним до дорожньої обстановки, маючи можливість об'єктивно виявити пішохода ОСОБА_4, яка знаходилася на проїзній частині площі Свободи, м. Кам'янське, не вжив заходів, щодо зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, як наслідок, здійснив наїзд задньою частиною автобусу «БАЗ А079.32» реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_4

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 10.9 Правил дорожнього руху України відповідно до яких:

- п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 10.9 «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

Порушення п. 10.9 Правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться у причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

Невиконання вищевказаних пунктів правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: переломи 7-го - 11-го ребер по лопатковій лінії ліворуч з крововиливом у міжреберні м'язи розміром 22x12см; 5-го - 11-го ребер по лопатковій лінії праворуч з крововиливом у міжреберні м'язи, розміром 25x13 см, перелом 3-го - 10-го ребер по середньо-ключичній лінії праворуч, перелом тіла лонної кістки праворуч з крововиливом у м'язи навколо, на ділянці 10x5x3см, перелом лівої стегнової кістки в верхній третині, на відстані 79см від підошви, з масивним крововиливом у м'язи по задньо-зовнішній поверхні стегна, розміром 12x8см, крововиливи у м'язи лівої гомілки та спини, перелом остистих паростків 1-го, 2-го, 5-го - 8-го грудних хребців з відхиленням уламків праворуч, синець та садно обличчя, синець по задній поверхні лівого плеча. Виявлена сполучена тупа травма тіла утворилася від дії тупого предмета, предметів (якими можуть бути виступаючи частини автотранспорту вагонного типу), про що свідчить характер пошкоджень (наявність синців, переломів кісток), які можливо діяли по задній поверхні тіла при його вертикальному або близьких до цього положеннях з послідуючим відкиданням передньою поверхнею на покриття дороги та переїздом колесом через тулуб або при стисканні тулубу між покриттям дороги та виступаючими частинами дна транспортного засобу, утворилася незадовго до потрапляння у лікарню.

Виявлена в неї сполучена тупа травма тіла відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя та в даному випадку призвела до смерті, яка настала 01.01.2018 року о 16 год. 45 хв. у відділені інтенсивної терапії Кам'янської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі та надав показання, які відповідають фактичним обставинам справи. З приводу вчиненого кримінального правопорушення щиро розкаявся. Цивільний позов потерпілої заявлений на суму в розмірі 22182,58 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди визнав у повному обсязі та виплатив у повному обсязі до постановлення вироку по справі, щодо моральної шкоди у розмірі 100000 грн. поклався на розсуд суду. Суду пояснив, що він працював водієм пасажирського автобуву на підприємстві ТОВ "Інтерспецмарткет". 01.01.2018 року приблизно о 12 год. 00 хв. він приїхав на кінцеву зупинку на залізничному вокзалі по площі Свободи у м. Кам'янське, висадив пасажирів, потім почав здавати назад, почув крики та побачив, що наїхав на жінку, він одразу викликав швидку медичну допомогу та поліцію. Потім він також поїхав у лікарню та зустрівся з лікарем ОСОБА_4, який надав йому список ліків, який він придбав для ОСОБА_4, заплативши 1500, 00грн. Він дуже шкодує, що через свою необережність скоїв такий наїзд на людину.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 була її тіткою, останній раз вона бачила ОСОБА_4 30.12.2017 року., коли приїжджала до тітки у гості. 03.01.2018 року їй зателефонували сусіди тітки та повідомили їй, що тітку збив автобус і необхідно їхати на впізнання трупу. Також потерпіла у судовому засіданні повідомила суд, що матеріальна шкода їй відшкодована у повному обсязі в сумі 22200, 00грн. і претензій по матеріальній шкоді вона до обвинуваченого не має. Що стосується моральної шкоди, то в цій частині вона цивільний позов підтримує у повному обсязі, оскільки вона зазнала внаслідок ДТП з членом її родини душевних страждань та болю. Від страшних травм загтнула її тітка, дані обставини потягли вимушені зміни в її житті, пов'язані з втратою близької людини, втрати можливості продовжувати свій звичайний спосіб життя, душевні страждання та хвилювання внаслідок чого погіршилось її власне здоров'я, так як в результаті смерті тітки вона відчуває сильний емоційний стрес, втратила спокій та сон, постійно страждає від головних болів, у неї з'явилась слабкість та депресія.

Окрім цього вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.01.2018 року за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.01.2018 року, які є в матеріалах кримінального провадження на ар.с.10-16 т. 1, з яких слідує, що місцем огляду є пр. Свободи, 86 у м. Кам'янське. Огляд проводився за наступних умов: ясно, без опадів, +1оС; вид події: наїзд транспортного засобу на пішохода; проїзна частина: горизонтальна ділянка дороги; вид та стан покриття на момент ДТП та під час огляду: асфальтобетонне, сухе чисте (відсутня волога, пил, бруд, пісок, нафтопродукти) дорожнє покриття; наявність нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття не виявлено; не регулюється світлофором; світлий час доби; наявність слідів, що свідчать про переміщення об'єктів на місці пригоди після ДТП до початку огляду не виявлено; пошкоджень транспортного засобу «БАЗ А079.32» д/н НОМЕР_1 не виявлено; наявність характерних для даного ДТП слідів і інших речових доказів на транспортному засобі не виявлено; гальмові системи в працездатному стані; рульове керування в працездатному стані; зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники, склообмивачі, дзеркала заднього вигляду, наявність на склі предметів або покриття, які обмежують оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість - не виявлено; локалізація пошкоджень та слідів контактної взаємодії нашарувань, відшарувань речовин на ТЗ - не виявлено; слідів шин - не виявлено; транспортний засіб знаходився на місці ДТП; наявність відокремлених від транспортного засобу частин, деталей і інших об'єктів не виявлено; наявність на місці ДТП слідів контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об'єктами не виявлено; наявність слідів контактної взаємодії особи з навколишніми об'єктами, предметами не виявлено; речі і документи не вилучалися;

- висновком № 1/2 від 01.01.2018 року виданим КЗ «Кам'янська міська лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради», який є в матеріалах кримінального провадження на ар.с.17 т. 1, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено;

- висновком судово-медичної експертизи від 17.01.2018 року за № 18-Е, відповідно до якого смерть ОСОБА_4 настала від сполученої тупої травми тіла, яка супроводжувалася тупою травмою грудної клітини з переломами ребер та остистих паростків грудних хребців, переломами кісток тазу та лівої стегнової кістки та ускладнилася шоком, про що свідчать: виявлені пошкодження та ознаки шоку: рідкий стан крові, малокров'я внутрішніх органів, крововиливи під внутрішньою оболонкою серця (ар.с. 32-37);

- висновком комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису № 779/780 від 22.08.2018 року (висновок експертизи знаходиться в матеріалах кримінального провадження на аркушах 74-89 т.1 і досліджений при судовому розгляді) відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1 при здійсненні руху заднім ходом, повинен був переконатися, що він своїми діями не створюватиме небезпеки або перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, в тому числі пішоходу ОСОБА_4 Іншими словами, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.9 Правил дорожнього руху України, де вказано: 10.9 Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1, при русі заднім ходом, мав технічну можливість уникнути дану дорожньо-транспортну пригоду впевнившись в безпеці здійснюваних ним дій та шляхом забезпечення безпеки для інших учасників руху, тобто шляхом виконання ним вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Оскільки водій автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1 в дорожній ситуації яка склалась, при русі заднім ходом, не впевнився в безпеці здійснюваних ним дій, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка рухалась в попутному напрямку, з напрямком руху вищевказаного транспортного засобу, то дії водія автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України і знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Безпосередньою причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є дії водія автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1, які не відповідають вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Виходячи з наданого на дослідження відеозапису «2524667.mp4», час який минув з моменту початку руху автобуса БАЗ А079.32 заднім ходом до моменту наїзду на пішохода ОСОБА_4, складає 20,73с. Виходячи з наданого на дослідження відеозапису «ch14-20180101-110757-121429-001000000000.avi», час який минув з моменту початку руху автобуса БАЗ А079.32 заднім ходом до моменту наїзду на пішохода ОСОБА_4, складає 20,4с. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.9 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом виконання ним вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України і знаходяться з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Безпосередньою причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є дії водія автобуса БАЗ А079.32 ОСОБА_1, які не відповідають вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

- висновком експерта № 5/10.2/13 від 07.02.2018 року та таблицею зображень (висновок експертизи знаходиться в матеріалах кримінального провадження на аркушах 96-102 т.1 і досліджений при судовому розгляді) відповідно до якого на момент експертного огляду робоча гальмова система автобуса «БАЗ А079.32» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані, при якому відсутні які-небудь несправності, які впливають на вхідні параметри. Оскільки в ході дослідження було встановлено, що робоча гальмівна система автобуса «БАЗ А079.32» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та не має характерних пошкоджень, то дослідження питання: «Якщо робоча гальмівна система автобусу «БАЗ А079.32» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходяться в працездатному стані, то які причини її відмови і коли вони виникли?» - позбавлено технічного сенсу.

Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_1 у вчинені злочину, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід правильно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої.

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Суд враховує, що обвинуваченим скоєно злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, яка, згідно ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає його щире каяття в скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України - не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд дотримувався принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним, так і іншими особами, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого. Крім того, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні покарання особі, яка вчинила злочин суд повинен віднайти розумний баланс між обов'язком держави забезпечити правопорядок, інтересам потерпілого, щодо суворості покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов'язане з позбавленням волі.

В той же час, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо без відбування покарання, призначеного йому вироком суду, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням ОСОБА_1 іспитового строку, при цьому суд враховував, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілою, у повному обсязі відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, він вперше притягається до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліках у наркологічному та психіатричному диспансерах, має сім'ю, тобто міцні соціальні зв'язки, проживає з дружиною, яка має серйозну хворобу - пухлина стовбура головного мозку, на час скоєння ДТП працював, за місцем праці має позитивну характеристику, за місцем мешкання також характеризується позитивно, потерпіла та прокурор не наполягають на суворому покаранні та вважають, що обвинуваченого не треба позбавляти волі.

Крім цього, при прийнятті рішення щодо звільнення від покарання з випробуванням суд також, приймав до уваги досудову доповідь, тобто формалізовану інформацію уповноваженого органу з питань пробації, складену відповідно до вимог ст. 314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якої зазначено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_1 та його спосіб життя, історію правопорушення, а також низьку імовірність вчинення повторного правопорушення, Південний РВ філії Державна установа «Центр пробації» у Дніпропетровській області вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для сумпільства.

З урахуванням обставин і характеру скоєного злочину, особи обвинуваченого, який раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем праці, на якому працював на час скоєння злочину, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, думку потерпілої та досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, а також те, що відповідно до змісту ст.ст.50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а тому з урахуванням всіх вищеперелічених обставин, та беручи до уваги думку прокурора, який просив прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання у вигляді позбавлення волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків згідно з ст. 76 КК України, а також призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення на її користь 22182,58 грн. майнової шкоди, яку вже відшкодував обвинувачений, та 100000 моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду, пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У судовому засіданні було встановлено, що ще до постановлення вироку обвинувачений у повному обсязі виплатив потерпілій матеріальну шкоду у сумі 22200,00 грн., що підтверджується квитанціями про поштовий переказ. У судовому засіданні потерпіла підтвердила той факт, що дійсно обвинувачений сплатив їй матеріальну шкоду у повному обсязі і з даного приводу вона ніяких претензій не має.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Суд приходить до висновку, що потерпілій ОСОБА_3 дійсно спричинена моральна шкода, яка полягала в перенесенні душевних страждань внаслідок втрати близької людини.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд, оцінивши аргументи потерпілої ОСОБА_3, виходячи з характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), з врахуванням отриманих потерпілою душевних страждань внаслідок втрати близької та дорогої людини, а також з врахуванням форми провини і характеру дій обвинуваченого, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає достатнім і відповідним визначення розміру заподіяної моральної шкоди в сумі 100000грн.00коп.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на стадії досудового розслідування по даному кримінальному провадженню запобіжний захід обвинуваченому не обирався та підстави його обирати зараз також відсутні.

По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів, які відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової комплексної автотехнічної експертизи, та експертизи відео-, звукозапису № 779/780 від 22.08.2018 року у розмірі 8140 (вісім тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 5/10.2/161 від 12.03.2018 року у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 5/10.2/13 від 07.02.2018 року у розмірі 2145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, накладений:

-ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 січня 2018 року на автобус «БАЗ А079.32», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Інтерспецмаркет»;

Речові докази:

-автобус «БАЗ А079.32», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ТОВ «Інтерспецмаркет» - повернути власнику ТОВ «Інтерспецмаркет»;

-два CD-R диски із відео файлами, на яких зафіксовано механізм ДТП - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: І.М. Юрченко