Вирок № 79839969, 15.02.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1081/19

(1-кп/199/232/19)

ВИРОК

іменем України

15 лютого 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Єфременко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12018040000000924 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2018, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Іскрівка Петрівського району Кіровоградської області, зареєстрованого у будинку АДРЕСА_1, фактично проживаючого у будинку АДРЕСА_2, офіційно працевлаштованого комплектувальником ТОВ «Завод Стеко», із вищою незакінченою освітою, не одруженого, громадянина України, українця, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних не маючого,

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Манукян Г.Г.,

потерпіла - ОСОБА_2,

потерпілий - ОСОБА_3 та його представник - Гриза О.В.,

неповнолітня потерпіла - ОСОБА_5 та її законний представник - ОСОБА_6,

обвинувачений - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1, 18 жовтня 2018 року близько 09 годині 05 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, виданий ТСЦ 1241, належить ОСОБА_7, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху п. 12.4, згідно з яким «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.», здійснював рух із перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто приблизно 100 км/год., по проїзній частині віадуку, який має по дві смуги для руху в кожному напрямку, в правій крайній смузі для руху, що проходить по території Амур-Нижньодніпровського району, м. Дніпро, зі сторони вул. Каруни в напрямку вул. Янтарна, перевозячи в якості пасажира, на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_8

Під час руху по віадуку зі сторони вул. Каруни в напрямку вул. Янтарна, в районі електричної опори № 55, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, приблизно о 09 годині 10 хвилин не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням автомобіля, та допустив зіткнення передньою правою частиною свого автомобіля з задньою лівою частиною вантажного малотоннажного автомобіля «ГАЗ 330202 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_9, який рухався в по путньому напрямку в правій крайній смузі віадуку, в межах смуги руху автомобіля «Тоуоta Саmry», реєстраційний номер НОМЕР_3. В подальшому після зіткнення, автомобіль НОМЕР_1, в стані заносу відкинуло в лівий бік, тобто в ліву смугу для руху, де в свою чергу, в попутному напрямку, рухався автомобіль НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_10, в наслідок чого сталося бокове ковзне зіткнення лівою бічною стороною автомобіля НОМЕР_1, з правою бічною стороною автомобіля НОМЕР_4, та в подальшому автомобіль НОМЕР_1, перетнувши зустрічну смугу для руху в правій зустрічній смузі здійснив зіткнення передньою лівою частиною свого автомобіля з передньою лівою частиною автомобіля «Volvo FM 13.400» реєстраційний номер НОМЕР_8, під керуванням водія ОСОБА_11, в наслідок чого пасажир автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень, загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3.б), 12.3. та 12.9. б) відповідно до яких:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»,

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.»;

п. 2.3. (б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

п. 12.9. Водієві забороняється:

б) «Перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;

Порушення п. 12.3. Правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла (синці на повіках обох очей, забита рана в лобній ділянці праворуч; садна на обличчі від кінчика носа через обидві губи до підборіддя по умовно-серединній лінії, а на підборідді більше праворуч, на передній поверхні грудної клітини праворуч в проекції 6 міжребер'я, численні на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя на всьому протязі; поверхневі різані рани на задньо-внутрішній поверхні правого плеча у середній третині та на правій бічній поверхні черевної стінки, рвана рана в проекції правого ліктьового суглоба; перелом основи черепу, крововиливи під м'якою мозковою оболонкою головного мозку; косо- поперечний перелом 2-го ребра ліворуч між лопатковою і біля хребтовою лінією без ушкодження пристінкової плеври, вогнищеві крововиливи в прикореневих ділянках легень поперечний перелом великого рога під'язичної кістки ліворуч, багатоуламковий перелом ліктьового відростка правої ліктьової кістки), що спричинена при життєво, незадовго до настання смерті, від дії тупих твердих предметів та уламків скла, можливо за умови, при дорожньо-транспортній події, при контактуванні потерпілого з частинами салону транспортного засобу, які вірогідно частково зазнали руйнування, що підтверджується характером та локалізацією виявлених тілесних ушкоджень на трупі.

Смерть ОСОБА_8 настала 18 жовтня 2018 приблизно о 09 годині 10 хвилин на місці пригоди в районі електричної опори № 55 на віадуку зі сторони вул. Каруни в напрямку вул. Янтарна, від сумісної тупої травми тіла у вигляді переломів кісток тіла та ушкодження головного мозку, яка ускладнилася розвитком шоку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, які виразились у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 у суді.

Як пояснив ОСОБА_1 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому щиро кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. При цьому обвинувачений, пояснив, що він 18 жовтня 2018 року близько 09 годині 05 хвилин, керував автомобілем НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 Коли вони рухалися у м. Дніпро, зі сторони вул. Каруни в напрямку вул. Янтарна, на передньому пасажирському сидінні, як пасажир, знаходився ОСОБА_8

Як вказав ОСОБА_1, він порушив вимоги Правил дорожнього руху і здійснював рух із перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відволікся і не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням автомобіля, та допустив зіткнення передньою правою частиною свого автомобіля з задньою лівою частиною вантажного малотоннажного автомобіля «ГАЗ 330202 ЗНГ», який рухався в попутньому напрямку в правій крайній смузі віадуку, в межах смуги руху автомобіля «Тоуоta Саmry». В подальшому після зіткнення, автомобіль «Тоуоta Саmry», в стані заносу відкинуло в лівий бік, де в свою чергу, в, рухався автомобіль «Subaru Tribeka», в наслідок чого сталося бокове ковзне зіткнення лівою бічною стороною автомобіля «Тоуоta Саmry», з правою бічною стороною автомобіля «Subaru Tribeka», та в подальшому автомобіль «Тоуоta Саmry», перетнувши зустрічну смугу для руху в правій зустрічній смузі здійснив зіткнення передньою лівою частиною свого автомобіля з передньою лівою частиною автомобіля «Volvo FM 13.400», в наслідок чого пасажир ОСОБА_8, загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття, добровільне часткове відшкодуваня заподіяної шкоди.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, окрім визнання ним своєї вини, показами потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що загиблий ОСОБА_8 був її чоловіком, та батьком їх трьох малолітніх дітей ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6

Потерпілий ОСОБА_3, зазначив, що внаслідок ДТП загинув його син ОСОБА_8

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що внаслідок ДТП загинув її бітько ОСОБА_8

Потерпілі, кожен окремо, вказали на те, що вони у зв'язку із втратою близької людини, зазнали тяжкої втрати, подробиці ДТП їм не відомі. Обвинувачений добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_2 350 000.00 гривень, з яких 75 000.00 гривень вона передала неповнолітній потерпілій ОСОБА_5, що остання і підтвердила у присутності свого законного представника ОСОБА_6

Крім вказаного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, 18.10.2018 за участі понятих, було складено Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди ділянки автодороги та Схема до протоколу огляду місця ДТП, а саме віадук е/о №37 від вулиці Каруни у напрямку вулиця Янтарна місто Дніпро. Пошкодження дорожнього покриття - відсутні. Дорожнє покриття загальною шириною 14.3 м., призначено для руху у двох напрямках. Дорожня розмітка 1.3,1.5. Світлофором не регулюється. Пора доби світла. Об'єкти, що обмежовують оглядовість з робочого місця водія у напрямку ліворуч та праворуч, - відсутні.

Локалізація пошкоджень на транспортних засобах:

1. Транспортний засіб «Тоуоta Саmry» реєстраційний номер НОМЕР_3 - деформація всього кузова, з лівої сторони відсутність вікон, лобового та заднього скла, радіатор, решітка, бампер, капот, права стійка, дві фари.

2. Транспортний засіб «ГАЗ 330202 ЗНГ», бортовий малотонажний- В, реєстраційний номер НОМЕР_6 - деформований задній борт з лівої сторони, вигнута стійка бортового кріпа.

3. Транспортний засіб «Subaru Tribeka» реєстраційний номер НОМЕР_7, - пошкоджено праве переднє крило, праві двері, як передні так і задні, заднє крило.

4. «Volvo FM 13.400» сідловий тягач реєстраційний номер НОМЕР_8, - передній бампер.

Транспортний засіб «Тоуоta Саmry» має сліди бурого кольору на передньому пасажирському сидінні. На місці ДТП знаходиться труп ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7

Дана ДТП відбулася в дії знаків 1.32 та 3.29-40 км., про що свідчить складений 18.10.2018 у присутності понятих Протокол огляду місця події.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, ОСОБА_7 є власником транспортного засобу «Тоуоta Саmry» реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, ОСОБА_15 є власником автомобіля «Volvo FM 13.400» сідловий тягач реєстраційний номер НОМЕР_8, яким у момент ДТП керував ОСОБА_11

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13, ОСОБА_16 є власником транспортного засобу «Subaru Tribeka» реєстраційний номер НОМЕР_7, яким у момент ДТП керував ОСОБА_10

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14, ОСОБА_17. є власником транспортного засобу «ГАЗ 330202 ЗНГ», бортовий малотонажний- В, реєстраційний номер НОМЕР_6, яким у момент ДТП керував ОСОБА_18С.о.

Під час перегляду 20.10.2018, як речового доказу, диску CD-R , наданого свідком ОСОБА_10, відеозапис із відеореєстратора встановленого на лобовому склі автомобіля НОМЕР_4, містить деталі ДТП за участі транспортного засобу «Тоуоta Саmry» реєстраційний номер НОМЕР_3

За результатами Висновку Експерта №2269/764-Е від 09.11.2018, при експертизі трупа ОСОБА_8, виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла (синці на повіках обох очей, забита рана в лобній ділянці праворуч; садна на обличчі від кінчика носа через обидві губи до підборіддя по умовно-серединній лінії, а на підборідді більше праворуч, на передній поверхні грудної клітини праворуч в проекції 6 міжребер'я, численні на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя на всьому протязі; поверхневі різані рани на задньо-внутрішній поверхні правого плеча у середній третині та на правій бічній поверхні черевної стінки, рвана рана в проекції правого ліктьового суглоба; перелом основи черепу, крововиливи під м'якою мозковою оболонкою головного мозку; косо- поперечний перелом 2-го ребра ліворуч між лопатковою і біля хребтовою лінією без ушкодження пристінкової плеври, вогнищеві крововиливи в прикореневих ділянках легень поперечний перелом великого рога під'язичної кістки ліворуч, багатоуламковий перелом ліктьового відростка правої ліктьової кістки), що спричинена при життєво, незадовго до настання смерті, від дії тупих твердих предметів та уламків скла, можливо за умови, яка вказана в ухвалі, тобто, при дорожньо-транспортній події, при контактуванні потерпілого з частинами салону транспортного засобу, які вірогідно частково зазнали руйнування, що підтверджується характером та локалізацією виявлених тілесних ушкоджень на трупі.

Вищевказана сумісна тупа травма тіла відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення(згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби в Україні» п.2.1)

Враховуючи морфологічний характер та локалізацію вищевказаних тілесних ушкоджень виявлених на тілі потерпілого, не виключено, що вони могли бути спричинені за умов вказаних в ухвалі, тобто при перебуванні потерпілого на пасажирському місці автомобіля.

При судово-токсилогічному дослідженні крові та сечі з трупа не виявленні: метиловий, етиловий, ізопропідовий, ізобутиловий, бутиловий, ізоалміловий, аміловий спирти.

Виявлені при експертизі трупа вищевказані тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.

За результатами Висновку експерта №5/10.2/881 від 07.12.2018, Робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_1 на момент експертного огляду знаходиться в працездатному стані. Рульове керування автомобіля НОМЕР_1 на момент експертного огляду знаходиться в непрацездатному стані.

Пошкодження рульової колонки автомобіля «Тоуоta Саmry», що призвели до непрацездатного стану рульове керування автомобіля мають ознаки аварійного пошкодження, тому виникли під час ДТП.

Оскільки пошкодження елементів рульового керування автомобіля «Тоуоta Саmry», виникли під час ДТП, то водій не міг виявити несправності, встановлені в ході огляду, до початку руху, як методом зовнішнього огляду, так і при русі.

За результатами Висновку експерта №5/10.4/1009 від 29.01.2019, місце зіткнення автомобіля «Тоуоta Саmry» та автомобіля «ГАЗ 330202 ЗНГ» в повздовжньому напрямку розташована на правій смузі проїзної частини дороги на деякій відстані перед подряпинами (в тому випадку, якщо подряпини утворилися внаслідок зіткнення вищезазначених ТЗ) за напрямком руху в бік вулиці Янтарної, але на якій саме відстані та як вони розташовувались в поперечному напрямку встановити експертним шляхом не надається можливим.

Форма, локалізація, напрямок утворення пошкоджень автомобіля «Тоуоta Саmry» та автомобіля «ГАЗ 330202 ЗНГ» збігаються втому випадку, якщо при первинному контактуванні їхні повздовжні вісі перебували під кутом 00 + 50 відносно повздовжньої вісі автомобіля.

Форма, локалізація, напрямок утворення пошкоджень автомобіля «Тоуоta Саmry» та автомобіля «Subaru» збігаються в тому випадку якщо при первинному контактуванні їхні повздовжні вісі перебували під кутом 00 + 50 відносно повздовжньої вісі автомобіля.

Місце зіткнення автомобіля «Тоуоta Саmry» та автомобіля «Volvo» розташоване на лівій смузі проїзної частини дороги віадука рух по якій здійснюється в бік вул. Каруни в межах смуги руху автомобіля «Volvo».

За результатами Висновку експерта №11/10.1/34 від 17.01.2019, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Тоуоta Саmry» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.9 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху.

Технічна можливість запобігти ДТП для водія автомобіля «Тоуоta Саmry» ОСОБА_1 визначалася своєчасним виконанням ним вимог п.12.3 ПДР, та для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати їх.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Тоуоta Саmry» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв'язку з даною ДТП.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Тоуоta Саmry» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.9 «б» Правил дорожнього руху, але дана невідповідність, з технічної точки зору, не знаходиться у причинному зв'язку з даною ДТП.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ГАЗ 330202 ЗНГ» ОСОБА_18 повинен був діяти відповідно до вимог п.1.5 Правил дорожнього руху.

Технічна можливість запобігти ДТП не визначалася односторонніми діями водія автомобіля «ГАЗ 330202 ЗНГ» ОСОБА_18

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ГАЗ 330202 ЗНГ» ОСОБА_18 не суперечили вимогам п.1.5 Правил дорожнього руху.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В своїх рішеннях «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його необережні дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як такі що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8

4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, каяття обвинуваченого ОСОБА_1 та добровільне часткове відшкодування ним шкоди потерпілим до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання. Суд розуміє як активне сприяння розкриттю злочину дії винного, спрямовані на те, щоб надати допомогу органу слідства у розкритті злочину та встановленні фактичних обставин.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

5.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно з необережності, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні щиро визнав, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, проживає разом із бабусею ОСОБА_19 1942 р.н., до кримінальної відповідальності раніше не притягався. Добровільно потерпілій ОСОБА_2 відшкодував шкоду в сумі 350 000.00 гривень.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України із призначенням додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Позицію потерпілої ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, а також потерпілої ОСОБА_5 та її законного представника ОСОБА_6, які повністю підтримали прокурора та просили не призначати покарання у виді реального позбавлення волі, надавши можливість обвинуваченому працювати та відшкодовувати шкоду на користь дітей.

Крім вищезазначеного, суд враховує наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 України, з призначенням додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами (посвідчення водія видане 25.09.2013 відділом РЕР ДАІ №3 ГУМВС України в Дніпропетровській області серія НОМЕР_16). Призначаючи додатковий вид покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд виходить з того, що від дій обвинуваченого настала смерть потерпілого. Крім вказаного, суд враховує, що саме від дій обвинуваченого ОСОБА_1 пошкоджень зазнали окрім транспортного засобу «Тоуоta Саmry» реєстраційний номер НОМЕР_3, а й інші транспортні засоби, а саме: «ГАЗ 330202 ЗНГ», бортовий малотонажний- В, реєстраційний номер НОМЕР_6; «Subaru Tribeka» реєстраційний номер НОМЕР_7; «Volvo FM 13.400» сідловий тягач реєстраційний номер НОМЕР_8.

Разом із наведеним суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1, без реального відбування покарання та враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, прийшов до висновку про звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

6.Підстави для задоволення цивільного позову.

Потерпіла ОСОБА_2 та неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 заявили цивільний позов до ОСОБА_1 у яких кожна окремо на відшкодування шкоди завданої внаслідок злочину, просили стягнути із обвинуваченого моральну шкоду в сумі 900 000.00 гривень та в сумі 450 000.00 гривень, відповідно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю цивільні позови, як потерпілої ОСОБА_2 так і неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5

Прокурор, потерпілий ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4, а також законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6, - просили позови потерпілих задовольнити у повному обсязі.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, дослідивши докази, приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовів, з огляду на наступне.

Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов

до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, котра за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. У ч. 5 зазначеної норми процесуального закону встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до статті 3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Закон України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України ( ст. 53 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Фізична особа, дією або бездіяльністю якої порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язана вчинити необхідні дії для його негайного відновлення (ч. 1 ст. 276 ЦК України). Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не учиняються, суд може постановити рішення про відновлення порушеного права, а також про відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (ч. 2 ст. 276, ст. 280 ЦК України).

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є у тому числі діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

За таких обставин, враховуючи роз'яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, враховуючи характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, в результаті непоправної втрати у виді гибелі ОСОБА_8, які перенесли потерпіла ОСОБА_2 та неповнолітня потерпіла ОСОБА_5, та переносять наразі у зв'язку із втратою чоловіка та батька, ґрунтуючись на принципах розумності та справедливості, вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 яка стала вдовою та виховує трьох малолітніх дітей ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 - належить стягнути моральну шкоду в сумі 900 000.00 гривень. Разом з тим з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 належить стягнути моральну шкоду в сумі 450 000.00 гривень.

Визначаючи саме у такому розмірі суму моральної шкоди, суд виходив із конкретних обставин даного провадження, в тому числі засад розумності, виваженості та справедливості. Тому, розмір заявлений позивачами моральної шкоди відповідає ступеню завданих їм моральних страждань. Зокрема, потерпілі ОСОБА_2 та неповнолітня потерпіла ОСОБА_5, в результаті дорожньо-транспортної пригоди втратили чоловіка та батька - ОСОБА_8, що знищило їхні усталені родинні стосунки з загиблим, позбавило турботи і опіки, потерпіла ОСОБА_2 втратила єдиного годувальника їхньої великої родини, в якій є троє малолітніх дітей, а сама вона перебуває у відпустці по догляду за сином ОСОБА_20, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6

Крім вказаного, визначаючи саме у такому розмірі суму моральної шкоди, суд враховує те, що потерпілий ОСОБА_3 не заявляв цивільний позов, віддавши перевагу в цьому своїм онукам, оскільки саме вони залишились без батьківського піклування у малолітньому віці та потребують допомоги першочергово.

7.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1, необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судових експертиз.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі п.1, 2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_21 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9 паспорт серія НОМЕР_17 виданий 17.02.2011 Петрівським РВ УМВС України в Кіровоградській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_9) на користь ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_18 виданий 16.02.2012 Синельниківським МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області) на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину - 900 000.00 гривень ( дев'ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9 паспорт серія НОМЕР_17 виданий 17.02.2011 Петрівським РВ УМВС України в Кіровоградській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_9) на користь ОСОБА_21 (ІНФОРМАЦІЯ_10., РНОКПП НОМЕР_10 паспорт НОМЕР_19 виданий 31.05.2017) на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину - 450 000.00 гривень ( чотириста п'ятдесят тисяч ) гривень.

Речові докази:

- компакт-диск CD-R, наданий свідком ОСОБА_10, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- транспортний засіб «Тоуоta Саmry» реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 - повернути за належністю ОСОБА_7.

- транспортний засіб «Volvo FM 13.400» сідловий тягач реєстраційний номер НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15,- повернути за належністю ОСОБА_15

- транспортний засіб «Subaru Tribeka» реєстраційний номер НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13, - повернути за належністю ОСОБА_16

- транспортний засіб «ГАЗ 330202 ЗНГ», бортовий малотонажний- В, реєстраційний номер НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 - повернути за належністю ОСОБА_17.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судових експертиз в сумі 1144.00 гривень - висновок експерта №5/10.2/881 від 07.12.2018; в сумі 3575.00 гривень - висновок експерта №5/10.4/1009 від 29.01.2019, в сумі 1144.00 гривень - висновок експерта №11/10.1/34 від 17.01.2019 - одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпра /Шев.р/24060300, код ЄДРПОУ 37989274 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку № 31111115004004)

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик

15.02.2019