Ухвала суду № 79838113, 14.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2019 року м. Київ № 826/3472/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 30 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року, виходячи з 65% грошового забезпечення, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно довідки Національної академії внутрішніх справ про доходи та відрахування за 2013 та 2014 рік, з урахуванням виплат, які здійснювались позивачу в цей період, компенсації втрати частини доходів у пенсійному забезпеченні з 30 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року включно в сумі 49958, 84 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

В засіданні 27 квітня 2018 року ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, вирішено здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні.

Однак, дослідивши матеріали адміністративної справи у письмовому провадженні, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В обґрунтування строку звернення до суду позивач зазначив, що дізнався про порушення своїх прав лише в листопаді 2017 року, а тому шестимісячний строк звернення до суду не пропущений, оскільки до того ОСОБА_1 не знав і не повинен був знати про порушення його права на належний соціальний захист.

В свою чергу, частиною першою статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок і виплату пенсії з 30 грудня 2014 року, тобто з дня призначення йому пенсії, по 31 грудня 2015 року.

Таким чином, про те, що до складу його грошового забезпечення не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивач повинен був дізнатися ще в грудні 2014 року, при призначенні пенсії.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи "Стаббігс на інші проти Великобританії","Девеер проти Бельгії").

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності підстав його пропуску.

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак