Рішення № 79837923, 14.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року справа № 2340/4633/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська транспортно-експедиторська компанія” про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська транспортно-експедиторська компанія”, в якій просить стягнути з відповідача 21 714 грн. 29 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю та 2 853 грн. 57 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що кількість осіб з інвалідністю, що мали працювати у відповідача відповідно до нормативу – одна особа. За звітний 2017 рік відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю у відповідача складає 21 714 грн. 29 коп. У зв’язку з несплатою відповідачем зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк позивачу нарахована пеня у сумі 2 853 грн. 57 коп.

Відповідач проти позову заперечив. 22.12.2018 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підприємстві відповідача з 23.09.2016 по 28.04.2017 на посаді водія-експедитора працював ОСОБА_1, який є інвалідом ІІІ групи. Відповідач 17.08.2018 направив на адресу позивача звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік. Листами від 16.08.2018 відповідач звертався до позивача та до Черкаського міського центру зайнятості з проханням направити інвалідів для працевлаштування у відповідача. 21.08.2018 відповідач подав до Черкаського міського центру зайнятості звітність форми №3-ПН з приводу вакантних посад для працевлаштування інвалідів, повідомивши про вакансії водія категорії «Е» та слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. Станом на 22.12.2018 інвалідів для працевлаштування у відповідача не направлено. Вказані обставини свідчать про відсутність умислу відповідача в частині не працевлаштування направлених на підприємство інвалідів та про відсутність вини щодо невиконання встановленого нормативу по працевлаштуванню інвалідів.

Щодо строку звернення до суду зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки право на подання позову виникло 16.04.2018, а позовну заяву подано в листопаді 2018 року.

11.01.2019 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що кількість осіб з інвалідністю, які мали працювати у відповідача, відповідно до нормативу – одна особа. За період звітного року з 01.01.2017 по 31.12.2017 у відповідача працювала одна особа з інвалідністю – ОСОБА_1, який наказом №28/04 від 28.04.2017 звільнений з посади водія-експедитора за власним бажанням, і фактично ним відпрацьовано 4 місяці (з 01.01.2017 по 28.04.2017). В період з 28.04.2017 по 31.12.2017 відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю. Направлення листів від 16.08.2018 до позивача та Черкаського міського центру зайнятості з проханням направити осіб з інвалідністю для працевлаштування не можуть визначатися як факти, що свідчать про виконання нормативу у звітному 2017 році.

Щодо пропуску строку звернення до суду зазначив, що факт невиконання відповідачем нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю став відомим позивачу у момент подання відповідачем звіту 21.08.2018, тому строк позивачем не пропущений.

Ухвалою суду від 26.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 26.12.2018 без виклику учасників справи.

Дослідивши подані суду письмові докази суд встановив наступне.

Згідно наказу №23/09/1 від 23.09.2016 відповідач товариство з обмеженою відповідальністю “Черкаська транспортно-експедиторська компанія” прийняв на посаду водія-експедитора ОСОБА_1 з 26.09.2016.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА №246983 ОСОБА_1 з 01.06.2010 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.

Згідно наказу відповідача №28/04 від 28.04.2017 ОСОБА_1 був звільнений з посади водія-експедитора з 28.04.2017 за власним бажанням.

Відповідач 21.08.2018 подав до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік від 14.08.2018 (за формою №10-ПІ), відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 14 осіб; кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа; адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 21 714 грн. 29 коп.

Згідно листа Черкаського міського центру зайнятості №08-11/2890 від 31.08.2018 відповідач протягом 2017 року звіти №3-ПН не подавав, у зв’язку з чим Черкаський міський центр зайнятості був позбавлений можливості здійснювати укомплектування вакантних посад відповідача, в тому числі особами з інвалідністю.

Листом №1481/01-12 від 28.08.2018 позивач повідомив відповідача, що відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік від 21.08.2018 повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 21 714 грн. 29 коп. та пеню за порушення термінів сплати станом на 28.08.2018 у сумі 1746 грн. 02 коп., та у разі несплати позивач звернеться до суду за їх стягненням.

Згідно з розрахунком суми позову станом на 21.11.2018 сума адміністративно-господарських санкцій складає 21 714 грн. 29 коп., сума пені складає 2853 грн. 57 коп., які на час розгляду справи не сплачені.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року N 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за N 528/19266 (далі – Положення №129), є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Згідно з пунктом 12 Положення №129 Фонд утворює, ліквідовує та реорганізовує територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності працівників Фонду і коштів, передбачених на утримання Фонду, за погодженням з Мінсоцполітики.

Зі змісту п. 6 Положення №129 вбачається, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

1) спрямовує, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду з питань діяльності, визначеної в положеннях про відділення, у тому числі щодо:

організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків;

збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю;

ведення претензійно-позовної роботи в судах різних інстанцій.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів наділені повноваженнями здійснювати аналіз та перевірку правильності розрахунків у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів, а також займатися збором сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі шляхом звернення до суду.

Законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон № 875).

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Так, згідно частини третьої статті 18 Закону №876 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 та наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 затверджена форма статистичної звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Судом встановлено, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача складала 14 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на створених робочих місцях для інвалідів становить 1 особа.

У звітному 2017 році в період з 01.01.2017 по 28.04.2017 у відповідача працювала 1 особа з інвалідністю, а саме ОСОБА_1

Вказана обставина підтверджується копіями наказів №23/09/1 від 23.09.2016 та №28/04 від 28.04.2017, копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА №246983 про встановлення ОСОБА_1 з 01.06.2010 ІІІ групи інвалідності безстроково, копіями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І-ІІ квартали 2017 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 в І кварталі 2017 року була нараховано заробітну плату 10 200 грн. та в ІІ кварталі 2017 року – 3294 грн. 75 коп.

Таким чином, відповідач не виконав вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо забезпечення працевлаштування однієї особи з інвалідністю у період з 01.05.2017 по 31.12.2017.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.05.2017 по 31.12.2017.

Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Процедура сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - сума адміністративно-господарських санкцій) визначається Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 14 476 грн. 19 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю за період з 01.05.2017 по 31.12.2017 та пені у сумі 1903 грн. 11 коп.

Розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій: 21 714 грн. 29 коп. / 12 місяців х 8 місяців = 14 476 грн. 19 коп.

Розрахунок пені: (14 476 грн. 19 коп. х 0,06%) х 219 днів = 1903 грн. 11 коп.

Доводи позивача про направлення листів №16/08 від 16.08.2018 до Черкаського міського центру зайнятості та №16/08/01 від 16.08.2018 до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про надання допомоги в пошуку інвалідів для їх працевлаштування є необгрунтованими, оскільки належним способом повідомлення про створення вакансії для працевлаштування особі з інвалідністю є подання звіту форми №3-ПН, який відповідач протягом 2017 року не подавав.

Щодо пропуску позивачем строку звернення до суду суд зазначає, що про факт невиконання відповідачем нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю позивач дізнався в момент подання відповідачем звіту 21.08.2018, відтак строк позивачем не пропущений.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська транспортно-експедиторська компанія” (АДРЕСА_1, 18021, код ЄДРПОУ 38843071) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Благовісна, 269/105, м. Черкаси, 18000; код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2017 році у сумі 14 476 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 19 копійок та 1903 (одна тисяча дев’ятсот три) гривні 11 копійок пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко