Рішення № 79837691, 14.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

14.02.2019 р. справа №820/6577/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - не прибув,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_3 до третя особа -Міністерства оборони України Харківський обласний військовий комісаріат,про1) визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в частині відмови у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому як особі звільненої з військової служби інвалідності ІІ групи вперше безстроково з 24 листопада 2015 року, внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що зазначено в пункті №38 протоколу № 121 від 24 листопада 2017 року що стосується ОСОБА_3; 2) зобов'язання Міністерства оборони України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_3 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням йому як особі звільненої з військової служби, інвалідності II групи вперше безстроково з 24 листопада 2015 року, внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до ст. 16 Закону України “Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; 3) зобов'язання Міністерства оборони України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00034022) подати у місячний строк, після набрання законної сили рішенням суду, звіт про виконання судового рішення, який передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України, -

встановив:

Новий розгляд справи здійснюється на виконання постанови Верховного Суду від 13.12.2018 р. по справі №820/6577/17 (адміністративне провадження №К/9901/55167/18), яким установлені обставини, котрі у силу ч. 4 ст. 78 КАС України, ч. 5 ст. 242, ч. 5 ст. 353 КАС України не підлягають повторному доказуванню, а саме: про виникнення у позивача права на одержання спірної виплати з 25.12.2012 р. за правилами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (затверджено постановою КМУ від 28.05.2008р. №499; далі за текстом – Постанова №499) (а.с. 242 т. 1).

Позивач, ОСОБА_3, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання протиправним та скасування п. №38 протоколу № 121 від 24.11.2017 р. як рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби; 2) зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням інвалідності II групи вперше безстроково з 24 листопада 2015 року, внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до ст.16 Закону України “Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; 3) зобов'язання Міністерства оборони України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00034022) подати у місячний строк, після набрання законної сили рішенням суду, звіт про виконання судового рішення, який передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у громадянина настала інвалідність, прямо пов’язана з отриманим пораненням під час участі у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан при проходженні дійсної військової служби.

Відповідач, Міністерство оборони України, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що громадянину було правомірно відмовлено у призначенні допомоги.

Третя особа, Харківський обласний військовий комісаріат, правом на участь у справі не скористався, письмових процесуальних документів по суті спору до суду не подав, про дату, час і місце розгляду справи сповіщався належно та завчасно.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач під час проходження військової служби у якості кадрового офіцера у військовому званні капітана брав участь у бойових діях Збройних Сил СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан, де одержав поранення, через яке рішеннями МСЕК від 06.02.2013 р. (з 25.12.2012 р.), 29.12.2014 р. (з 23.12.2014 р.), 09.12.2015 р. (з 24.11.2015 р.) визнавався інвалідом ІІ групи.

На виконання постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 07.07.2017 р. по справі №820/1944/16 матеріали звернення позивача з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» були передані до Міністерства оброни України.

Міністерством оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби було прийнято рішення у формі п. №38 протоколу № 121 від 24.11.2017 р. про відмову у призначенні означеної одноразової грошової допомоги.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб’єкта, суд відзначає, що правовідносини з приводу виплати особі одноразової грошової допомоги у разі настання зумовленої обставинами та умовами проходження військової служби інвалідності унормовані, насамперед, приписами ст. 41 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», ст. 16-164 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (які повністю кореспондують положенням ст.3 Конституції України, де указано, зокрема, що здоров’я людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю) та деталізовані приписами Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (затверджений постановою КМУ від 25.12.2013 р. №975; далі за текстом - Порядок №975) або приписами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (затверджений постановою КМУ від 28.05.2008р. №499; далі за текстом – Порядок № 499).

Так, за визначенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Коло осіб, котрі мають право на призначення цієї виплати, окреслено законодавцем, зокрема, у ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а випадки, які унеможливлюють призначення виплати викладені - ст. 16-4 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Право на отримання цієї допомоги мають військовослужбовці у співвідношенні (залежності) до категорій згідно з Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Оцінюючи приєднані до справи докази та наведені сторонами аргументи, суд зазначає, що подія ушкодження здоров’я позивача припадає на час проходження військової служби у якості кадрового офіцера у військовому званні капітана у Збройних Силах Союзу Радянських Соціалістичних Республік під час збройного конфлікту на території Демократичної Республіки Афганістан.

Матеріали справи не містять об’єктивних даних, котрі б засвідчували те, що у зв’язку з цією подією позивачу в СРСР встановлювалась інвалідність або проводились виплати через погіршення стану здоров’я.

Згадана подія поранення (ушкодження здоров’я) спричинила настання інвалідності, що мало місце первісно 06.02.2013 р. (з 25.12.2012 р.), та повторно 29.12.2014 р. (з 23.12.2014 р.), 09.12.2015 р. (з 24.11.2015 р.).

Законом України №328-V від 03.11.2006р. ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їхніх сімей” була викладена у редакції, котра запроваджувала виплату одноразової грошової допомоги саме за рахунок коштів Міністерства оборони України, а не у порядку страхування.

Закон України №328-V від 03.11.2006 р. набрав чинності з 01.01.2007 р. і діяв до Закону України №5040-17 від 04.07.2012 р. (тобто у період часу з 01.01.2007 р. - 31.12.2013 р.), яким було змінено порядок нарахування і виплати згаданої одноразової грошової допомоги.

Закон України №5040-17 від 04.07.2012 р. набрав чинності з 01.01.2014 р. (діяв до 01.01.2017 р.) і не поширювався на осіб, які одержали одноразову грошову допомогу до цієї події.

Цим же законом було запроваджено правило ч. 8 ст. 163 Закону України “Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їхніх сімей”, згідно з яким право на одержання грошової допомоги підлягало реалізації протягом трьох років з дня виникнення.

У матеріалах справи відсутні докази про одержання позивачем одноразової грошової допомоги до 01.01.2014 р.

Порядок нарахування і виплати згаданої одноразової грошової допомоги вчергове зазнав змін згідно з Законом України від 06.12.2016 р. №1774-VIII, положення якого набрали чинності з 01.01.2017 р.

Чергові зміни до Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їхніх сімей» були внесені Законом України від 06.04.2017р. №2004-VIII (набрав чинності 07.05.2017 р.) у зв’язку із чим збільшено розмір одноразової грошової допомоги.

Вирішуючи спір, суд зважає на ту обставину, що сторонами (до настання події виконання рішень судів по справі №820/6577/17) визнається факт неодержання громадянином у спірних правовідносинах виплати одноразової грошової допомоги взагалі.

Оскаржене рішення владного суб’єкта умотивовано судженням про те, що позивач звільнений з військової служби до набрання чинності законом про запровадження виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності, а сама інвалідність настала до 01.01.2014 р.

З огляду на висновки постанови Верховного Суду від 13.12.2018 р. по справі №820/6577/17 (адміністративне провадження №К/9901/55167/18) окружний адміністративний суд вважає наведені судження владного суб’єкта юридично неспроможними.

Документи позивача про час, місце та умови проходження військової служби об’єктивно відповідають характеру одержаного поранення, що вимагало від владного суб’єкта більш ретельного ставлення до розгляду звернення громадянина, повного та вичерпного з’ясування всіх обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт – Міністерство в особі Комісії – не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України в частині належного, правильного та обґрунтованого вирішення питання про призначення спірної виплати за заявою зацікавленої особи, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню.

У зв’язку з цим, владний суб’єкт, Міністерство в особі Комісії, належить обтяжити обов’язком повторно вирішити по суті питання про призначення спірної виплати за матеріалами звернення зацікавленої особи.

Решта вимог позову задоволенню не підлягає як необґрунтовано заявлена.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби у формі п. 38 протоколу від 24.11.2017 р. №121.

Зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби повторно вирішити по суті питання з приводу призначення ОСОБА_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - 63525, АДРЕСА_1; дата народження - 12.10.1958 року) одноразової грошової допомоги у порядку ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499. У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 15 лютого 2019 року.

Суддя Сліденко А.В.