Рішення № 79836923, 14.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. справа № 0940/2361/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 11886,79 грн, з підстав несплати в добровільному порядку податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач), 12.12.2018, звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 11886,79 грн, з підстав несплати в добровільному порядку податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не сплачено у встановлений Податковим кодексом України строк земельний податок з фізичних осіб, в результаті чого виник борг в розмірі 11886,79 грн, в тому числі пеня 59,89 грн, який підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.1-2).

Позивачем, ухвала про відкриття провадження отримана 18.12.2018, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.30). Відповідачем ухвала не отримана з незалежних від суду причин, про що свідчить довідка відділення поштового зв’язку (а.с.31). Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи, що судом направлена ухвала про відкриття провадження за останньою відомою адресою проживання відповідача, яка вказана податковим органом в позовній заяві, на думку суду є підстави вважати, що відповідач повідомлений належним чином.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження зобов’язано Головне управління Державної фіскальної служби України надати суду належним чином засвідчені: - письмові докази, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 права користування (володіння) земельною ділянкою (об’єктом оподаткування); - довідку про те, що податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №7086777-40, №7086776-40, №7086775-40 від 17.06.2016; №3873534-13, №3873530-13, №3873532-13 від 30.06.2017 та №4242837-08-0907, №4242835-08-0907, №4242833-08-0907 від 29.04.2018 є чинними, не оскаржені та не скасовані в адміністративному чи судовому порядку; - належної якості копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, а також довідки про неможливість такого вручення з незалежних від позивача причин.

Від позивача, 15.01.2019, надійшли витребувані судом документи, а саме: копія державного акту на право власності на земельну ділянку, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 права користування (володіння) земельною ділянкою (об’єктом оподаткування); копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових підправлень, а також копія акту про неможливість вручення документів з незалежних від позивача причин.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи до суду не надходило. Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1, на підставі рішення Заболотівської селищної ради від 19 квітня 2007 року, перебуває на праві власності земельна ділянка площею 0,0927 га. в смт. Заболотів, вул. Грушевського, 103, Снятинського району, Івано-Франківської області, для комерційного використання. Вказане підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №655361 (а.с.47-48).

На виконання вимог пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, позивачем направлено ОСОБА_1:

у 2016 році, податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 11.06.2016 за №7086777-40 на суму 86,88 грн, №7086776-40 на суму 3 681,68 грн, №7086775-40 на суму 23,00 гри (а.с.39), разом на суму 3 791,56 грн;

у 2017 році, податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.06.2017 за №3873534-13 на суму 3902,58 грн, №3873530-13 на суму 23,00 грн, №3873532-13 на суму 92,09 грн (а.с.41), разом на суму 4017,67 гри;

у 2018 році, податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 29.04.2018, № 4242837-08-0907 на суму 3902,58 грн, № 4242835-08-0907 на суму 92,09 грн, № 4242833-08-0907 на суму 23,00 грн (а.с.42), разом на суму 4017,67 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу на останню відому позивачу адресу, проте не вручені з незалежних від контролюючого органу причин. Вказане підтверджується довідками відділення поштового зв’язку (зворотній бік а.с.11, а.с.13, 15).

Судом встановлено, що податкова вимога відповідачу не направлялася, оскільки чинною є попередня вимога форми "Ф" №895-25 від 29.08.2014 (а.с.44), яка не отримана позивачем з незалежних від позивача причин. Вказане підтверджується копією акту про неможливість вручення ОСОБА_1 податкової вимоги №895-25 від 29.08.2014 (а.с.46). Чинність вимоги підтверджується заявою позивача №142/09-19-10-03/08 від 14.02.2019 (а.с.49).

Оскільки відповідачем не сплачено грошове зобов’язання із земельного податку з фізичних осіб у визначений Податковим кодексом України строк, в результаті чого, станом на момент розгляду даної адміністративної справи, не погашеним залишається борг в розмірі 11886,79 грн, з яких 11826,90 грн – податкове зобов’язання, 59,89 грн – пеня. Зазначене підтверджується довідкою про борг від 28.11.2018 (а.с.10) та витягом із інтегрованої облікової картки платника земельного податку з фізичних осіб з 31.12.2017 по 30.11.2018 (а.с.18).

З метою стягнення податкового боргу, реалізуючи приписи підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України (надалі, також – ПК України), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об'єктами оподаткування земельного податку є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 287.1, 287.2, 287.5 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу 2 та 3, пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, відповідач не виконав свого обов’язку зі сплати орендної плати за землю протягом 60 днів з дня вручення (відмітки відділення поштового зв’язку про невручення) податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 11.06.2016 за №7086777-40 на суму 86,88 грн, №7086776-40 на суму 3 681,68 грн, №7086775-40 на суму 23,00 грн, від 30.06.2017 за №3873534-13 на суму 3902,58 грн, № 3873530-13 на суму 23,00 грн, № 3873532-13 на суму 92,09 грн, від 29.04.2018, № 4242837-08-0907 на суму 3902,58 грн, № 4242835-08-0907 на суму 92,09 грн, № 4242833-08-0907 на суму 23,00 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до приписів частини 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Таким чином, станом на момент розгляду справи відповідач повинен сплатити 59,89 грн пені у зв’язку із простроченням сплати земельного податку з фізичних осіб.

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 11886,79 грн, вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку. З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід бюджету заборгованість із земельного податку з фізичних осіб в розмірі 11886 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 79 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 39394463.

Відповідач: ОСОБА_1, адреса: вул. Хмельницького, буд. 47, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78315, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2